Як Samsung заробляє мільярди на чипах та конкурує з Apple
Більшість споживачів сприймають Samsung як бренд елегантних смартфонів Galaxy, ультрасучасних телевізорів чи побутової техніки. Однак ця зовнішня вітрина відображає лише мізерну частку реального маховика корпорації. Справжня економічна сила південнокорейського гіганта криється не в дизайні споживчих гаджетів, а в агресивному розподілі капіталу, тотальному контролі ланцюгів постачання та готовності ставити мільярди доларів на ризиковані інновації.
Як зазначається на YouTube-каналі Mr. Finance Brands, фундаментальна перевага Samsung полягає в тому, що компанія монетизує майже кожен етап виробництва глобальної електроніки, заробляючи навіть тоді, коли її прямі конкуренти досягають успіху.
Від риби до чипів DRAM: історія ризику Samsung на $940 млн
Корпорація Samsung народилася не в лабораторії чи Силіконовій долині, а на рибному ринку в Тегу 1938 року. Засновник Лі Бьон Чхоль створив торговельне підприємство, яке експортувало сушену рибу, локшину та продукти до Китаю й Маньчжурії. Базова філософія бізнесу полягала в арбітражі, диверсифікації та постійному пошуку нових ніш. До випуску першого мікрочипа Samsung уже працював у текстильній промисловості, переробці цукру, страхуванні, будівництві, ритейлі та цінних паперах, сформувавши класичний південнокорейський чеболь.
Справді доленосне рішення відбулося в лютому 1983 року, коли Лі Бьон Чхоль виголосив Токійську декларацію про вихід на ринок масового виробництва чипів пам'яті DRAM. Тодішній лідер галузі, Intel, сприйняв заяву з іронією. Будівництво лише однієї лінії з випуску напівпровідників коштувало $940 млн — суму, що вимагала залучення майже всіх резервів конгломерату без жодних технологічних гарантій. Зазнаючи дефіциту технологій, інженери компанії вдалися до реверсивного інжинірингу чипів Micron: вдень вони запам'ятовували схеми, а вночі відтворювали їх на папері. Це дозволило звести функціональну фабрику за 6 місяців замість стандартних 18.
Чотири двигуни доходу: вертикальна інтеграція Samsung
Економічна структура Samsung спирається на чотири ключові підрозділи:
Підписуйтеся на наші соцмережі
- Device Experience (DX): випуск смартфонів, телевізорів, побутової техніки та мережевих систем.
- Device Solutions (DS): розробка й виготовлення пам'яті (DRAM, NAND flash) та логічних чипів.
- Samsung Display Corporation: виробництво передових OLED-панелей.
- Harman: придбаний у 2017 році підрозділ автомобільної електроніки та преміального аудіо.
У 2024 році підрозділ DX згенерував 174,9 трильйона корейських вон доходу. Водночас непомітний для пересічного покупця напівпровідниковий напрямок DS приніс 111,1 трильйона вон, Samsung Display — 29,2 трильйона, а Harman — 14,3 трильйона вон. Коли Apple продає iPhone, Samsung часто отримує прибуток за поставлені OLED-екрани та оперативну пам'ять.
Сучасна фабрика з випуску чипів (fab) коштує від $15 млрд до $30 млрд. Такий фінансовий бар'єр перетворює ринок на олігополію. Завдяки масштабній вертикальній інтеграції Samsung володіє всім ланцюгом: від вирощування кремнієвих кристалів до маркетингу готового смартфона.
Парадокс постійних витрат і контрциклічна стратегія Samsung
Володіння заводами створює колосальний тягар постійних витрат і амортизації. У 2022 році операційний прибуток Samsung досяг 43,38 трильйона вон. Однак у 2023 році, через післяпандемічний надлишок чипів на складах, операційний прибуток впав на 85% — до 6,57 трильйона вон.
Попри це, у 2023 році компанія спрямувала 53,1 трильйона вон на капітальні видатки (CapEx), а у 2024 році збільшила їх до 53,6 трильйона вон. Причина — неможливість зупинки через дію закону Мура.
Зазначена модель інвестування в кризи розроблена історично. Під час спадів 1990-х та 2000-х років Samsung навмисно затоплював ринок дешевою продукцією. Це призвело до банкрутства європейського гіганта Qimonda у 2009 році та краху японської Elpida у 2012 році. У результаті світовий ринок DRAM звузився до трьох гравців: Samsung, SK Hynix та Micron. Філософію боротьби у 1993 році сформулював голова правління Лі Кун Хі у Франкфурті: «Змініть усе, крім дружини та дітей», перетворивши капітальні видатки на наступальну зброю.
Samsung проти Apple та фатальна відмова від Android на $50 млн
Борючись на ринку смартфонів, Samsung реалізує стратегію продуктової драбини — від бюджетних моделей до серії Fold. Якщо Apple монетизує екосистему, преміальну маржу та довічну цінність клієнта (LTV), то Samsung вилучає маржу з фізичного ланцюга постачання всієї індустрії.
Водночас конгломерат припустився стратегічного промаху в програмному забезпеченні. Наприкінці 2004 року Енді Рубін шукав інвесторів для стартапу Android із 6 осіб. Топменеджери Samsung висміяли його у Сеулі. За кілька тижнів Google придбав Android за $50 млн. Сьогодні ця операційна система працює на 3/4 смартфонів світу, залишаючи Samsung залежним від чужої програмної екосистеми.
Крім того, тривалий час Samsung виготовляв процесори A-серії для Apple, але через відсутність передових технологій компонування чипів втратив замовлення на користь тайванської TSMC.
Чипи HBM та штучний інтелект: нові AI-виклики для Samsung
Хвиля штучного інтелекту змінила вимоги до архітектури пам'яті, підвищивши попит на HBM (High Bandwidth Memory) — вертикально stacked DRAM. У 2025 році підрозділ DS відзвітував про рекордні 130 трильйонів вон доходу завдяки попиту з боку дата-центрів.
Однак головний конкурент, SK Hynix, раніше розробив HBM-чипи й став основним постачальником Nvidia. Samsung зіткнувся із затримками сертифікації, опинившись у ролі наздоганяючого.
Сьогодні Samsung одночасно веде боротьбу на кількох фронтах:
-
1
Змагання з TSMC у контрактному виготовленні передових мікросхем.
-
2
Конкуренція у преміум-сегменті з Apple та у бюджетному — з китайськими брендами Xiaomi, Oppo та Huawei.
-
3
Повернення лідерства у сегменті AI-пам'яті.
Головний стратегічний виклик полягає у зміщенні цінності від фізичного заліза до AI-моделей та софту. Samsung залишається потужною виробничою машиною, але подальший успіх корпорації залежить від здатності адаптуватися до епохи, де ключову маржу отримують власники програмних платформ.