Як розвиватимуться агротехнології в Україні? Секторальна стратегія WINWIN
«Україна має значний потенціал у сфері AgroTech завдяки унікальному поєднанню аграрних ресурсів і передових технологій», — наголошує Валерія Іонан, заступниця міністра цифрової трансформації з питань європейської інтеграції. AgroTech відкриває можливості для впровадження технологічних рішень у важливі сектори економіки — від сільського господарства й харчової промисловості до біоенергетики та логістики.
Саме тому 14 лютого в Україні представили стратегію розвитку AgroTech. У документі детально проаналізували стан ринку, його перспективи та запропонували шляхи цифровізації, автоматизації та підвищення ефективності агросектору. SPEKA підготувала огляд секторальної стратегії AgroTech.
Секторальні стратегії WINWIN
У січні 2025 року уряд затвердив Стратегію цифрового розвитку інновацій (WINWIN) до 2030 року, яка визначає бачення країни як лідерки у галузі технологій та інновацій. WINWIN — це ініціатива Мінцифри, спрямована на цифровізацію та інновації в Україні, зокрема, в агросекторі.
Мета стратегії — створення сприятливого середовища для розвитку інновацій та технологій в Україні, що дасть змогу залучити інвестиції, підтримати стартапи та підвищити конкурентоспроможність країни на міжнародній арені.
Стратегія охоплює 14 пріоритетних галузей для розвитку інновацій: DefenseTech, MedTech, AI, EdTech, AgriTech, GovTech, GreenTech, напівпровідникові технології, імерсивні технології, космічні технології, безпілотні технології та автономні системи, безпечний кіберпростір, Borderless Fluid Economy.
Наприкінці січня Мінцифри опублікувало секторальну стратегію щодо безпілотних технологій та автономних систем (АUV, autonomous vehicles). А 14 лютого презентувало стратегію розвитку AgroTech. Надалі послідовно публікуватимуть секторальні стратегії за іншими 12 ключовими напрямами.
Секторальна стратегія AgroTech розроблена для того, щоб інтегрувати технологічні інновації в аграрний сектор, зокрема у сільське господарство, харчову промисловість, біоенергетику та логістику, зазначили в IT Ukraine Association.
Про стан галузі AgroTech у світі: розмір, ключові технології та гравці
Північна Америка домінує на ринку AgroTech (43% світового рику у 2023 році) завдяки державній підтримці інновацій та співпраці з приватним сектором.
Водночас найбільшу частку ринку FoodTech займає Азійсько-Тихоокеанський регіон ($60,8 млрд у 2023-му), що зростає через урбанізацію та підвищення доходів населення у таких країнах, як Китай, Індія та Японія.
Очікується, що ринок AgroTech в Азійсько-Тихоокеанському регіоні розвиватиметься найшвидшими темпами завдяки посиленню урядових ініціатив та фінансової допомоги на розвиток AgroTech.
Серед ключових трендів світового AgroTech-ринку:
-
1
Стійке сільське господарство. Технології точного землеробства та створення ферм нового покоління (внутрішні й вертикальні ферми), які зможуть функціонувати у містах, сприятимуть трансформації сільськогосподарської галузі у напрямі глибокої автоматизації і посилять її стійкість та екологічність.
-
2
Відновлювальне сільське господарство. Застосування методів, спрямованих на покращення здоров'я ґрунтів, біорізноманіття та стійкості екосистеми. Цей підхід втілює трансформаційні зміни, надаючи пріоритет відновленню земель, деградованих традиційним сільським господарством.
-
3
Цифрові двійники та генеративний ШІ. Активне використання агровиробниками цифрових двійників та ШІ для ухвалення обґрунтованих рішень щодо посадки та управління врожаєм, оптимізації використання ресурсів і збільшення врожайності з меншим впливом на довкілля.
-
4
Аграрні біотехнології. Адаптація до викликів, пов'язаних із зміною клімату, зумовлює необхідність виведення стійких сортів сільськогосподарських культур, придатних для несприятливих кліматичних умов та адаптованих до маргінальних земель і нових міських фермерських господарств.
-
5
Сталі білки. Виробники рослинних білків зосереджені на вдосконаленні технологій виготовлення рослинного м’яса для забезпечення кращого смаку продукції, масштабування виробництва та охоплення більшої кількості споживачів на ринку.
-
6
Їжа як ліки. Посилення виробництва здорових продуктів харчування та харчових добавок, розроблених за допомогою новітніх технологій, а також розроблення платформ для замовлення готових індивідуальних раціонів для дотримання персоналізованої дієти.
Галузь AgroTech стрімко розвивається, і про це свідчить поява нових рішень у сфері агротехнологій та стратегічного партнерства між технологічними компаніями. Так, у квітні 2024 року в Індії C-DAC запустив SMART FARM — систему розумного землеробства, що аналізує ґрунт та екологічні умови і допомагає фермерам планувати зрошування та внесення добрив.
Водночас світовий лідер з виробництва БпЛА та відеообладнання DJI випустив нові агродрони Agras T50 та Agras T25 (другий спрощує внесення добрив навіть на малих полях).
У липні індійська компанія Cropin представила платформу Sage на основі штучного інтелекту, яка передбачає погодні умови, майбутню врожайність та допомагає обрати ідеальне місце та умови для вирощування сільськогосподарських культур.
Європейські Bayer та Elicit Plant об'єднали зусилля для створення біостимуляційних продуктів Best-a та EliZea для боротьби з водним стресом та підвищення врожайності с/г культур під час нестачі води.
А у вересні 2024 року Corteva інвестувала $25 млн у Pairwise для пришвидшення постачання передових рішень для редагування генів сільськогосподарських культур.
Стан українського агросектору
Агропромисловий комплекс традиційно має важливе місце в економіці України, Агросектор за останні 10 років у середньому генерував 10% ВВП.
Впровадження інноваційних технологій у сільське господарство може значно посилити економіку країни і стати вирішальним чинником у подоланні сучасних викликів. У 2023 році AgroTech-сектор додав приблизно 3% до ВВП України, однак розвиток технологій залишається на нижчому рівні порівняно зі світовим.
Щорічно галузь AgroTech залучає приблизно $4 млн, а FoodTech — $3 млн у порівнянні із середніми показниками у світі, які становлять $3 млрд та $13 млрд відповідно.
Серед основних викликів агросектору:
-
1
Втрата та мінування с/г земель. Через окупацію Україна втратила 18% сільськогосподарських земель від 2021 року, а ще 156 тис. кв. км залишаються замінованими станом на 2024-й. Впровадження технологій сприятиме розмінуванню та підвищенню продуктивності наявних земель.
-
2
Брак кваліфікованих людських ресурсів. Війна спричинила міграцію, мобілізацію або загибель 150 тис. фермерів та працівників агросектору. Автоматизація процесів допоможе компенсувати дефіцит робочої сили.
-
3
Перевиробництво первинної с/г продукції. Перевиробництво агросировини рослинного походження зумовлює зниження попиту на с/г продукцію. Розвиток глибокого перероблення та FoodTech допоможе збільшити додану вартість агропромисловості (додана вартість — різниця між вартістю продукції, що випускає підприємство, та вартістю засобів виробництва).
-
4
Поступове скорочення тваринництва. З 2018 по 2022 рік частка тваринництва у сільськогосподарському виробництві знизилася. AgroFoodTech може підвищити ефективність ведення тваринництва та розширити виробництво рослинних альтернатив.
-
5
Зміна клімату та виснаження земель. Виснаження ґрунтів та нетипові погодні умови знижують врожайність. Точне землеробство, адаптивні культури, сучасні іригаційні та дренажні системи допоможуть підвищити ефективність агровиробництва.
Гравці AgroTech-ринку України
Україна розвиває свій AgroTech-ринок, орієнтуючись на технології автоматизованого обладнання, агрофінанси та комерцію, дрони, стале сільське господарство, технології тваринництва та точне землеробство.
Дочірні компанії агрохолдингів
Великі агрохолдинги інвестують у власні розробки, створюючи дочірні компанії. Наприклад, компанія AgriChain, заснована агрохолдингом «Астарта-Київ», розробляє програмне забезпечення для управління агробізнесом. Kernel Digital, дочірня компанія Kernel, створила систему управління для внутрішнього використання.
Зрілі AgroTech-рішення
Зрілі гравці ринку пропонують передові рішення для точного землеробства, моніторингу полів та ефективного управління агропроцесами.
Kray Technologies спеціалізується на розробленні безпілотників із системою автонавігації для обприскування полів. Meteotrek виробляє метеостанції з датчиками температури та вологості. А Efarmer розробляє автопілоти та навігаційні системи для сільськогосподарського обладнання. Компанія Frait виробляє автоматизовані системи для годування сільськогосподарських тварин. А Frendt диджиталізує сільське господарство та сприяє інноваційному розвитку агробізнесу.
AgroTech-стартапи
Фокус українських AgroTech-стартапів зосереджений на розробленні програмного забезпечення та агродронів:
Підписуйтеся на наші соцмережі
- Culver Aerospace виробляє безпілотники для моніторингу, знімання та картографування сільськогосподарських полів.
- Green Future впроваджує вертикальні ферми під землею для вирощування зелені.
- Profeed створює IoT-системи для контролю годівлі тварин і решти технологічних процесів на фермі.
- HowCow розробляє розумні нашийники та ПЗ на базі штучного інтелекту для моніторингу здоров'я корів.
- ZEMLYAK пропонує власний застосунок для співпраці та комунікації між українськими с/г виробниками.
- Farmfleet пропонує онлайн-платформу для замовлення послуг агродронів у сервісних компаній.
Гравці FoodTech-ринку України
Попри зростання інтересу до українського FoodTech, автоматизація та вирощування м'яса залишаються у нас недостатньо розвиненими.
AgriChain виробляє харчові добавки на основі дріжджової клітини та корми для домашніх тварин. Kernel Digital запустила платформу для замовлення та доставки продукції з мережі супермаркетів партнерів.
Серед стартапів — Foodex розробляє платформу для підготовки та доставки раціонів здорового харчування. Choice QR розробляє ПЗ для ресторанів, яке дає змогу керувати замовленнями та їхньою оплатою. А FOODSTR — розробник застосунку для перевірки їжі у супермаркетах на вміст шкідливих речовин через сканування штрихкоду.
Green Go виробляє рослинне м'ясо та рибу (зі здатністю виготовляти до 500 кг продукції на місяць), а Eat Me At спеціалізується на рослинному фарші. SNECO займається виробництвом функціональних сирних снеків завдяки мікрохвильовій вакуумній сушці.
AgroTech-ринок в Україні розвивається через залучення інвестицій, вихід на нові ринки та співпрацю з міжнародними компаніями.
Серед нещодавніх активностей галузі, наприклад, старт будівництва промислового хабу у Вінниці для компаній-виробників інноваційної їжі — Volia Agri-Food Park (2023). Окрім приватних інвестицій, парк отримав фінансування від держави — 116 млн грн.
У тому ж 2023 році український AgroTech-інтегратор Frendt разом із розробниками метеосистем із Словаччини оголосив про план запуску першого в Україні метеорадара для аграріїв.
У 2024-му стартував експорт кормів для домашніх тварин Enzym Group до трьох країн. ЄБРР надав кредит у €40 млн на будівництво заводу в Литві.
А ChoiceQR, FoodTech-стартап, залучив $2,5 млн у новому інвестиційному раунді на початку 2024 року. Отримані кошти дали змогу вийти на чотири нові ринки: Казахстан, Грузію, Угорщину та Румунію.
Сильні та слабкі сторони AgroTech в Україні
Бар’єри та можливості для активізації розвитку AgroTech в Україні
Попри значний потенціал агротехнологій, розвиток AgroTech в Україні стикається з численними викликами. Одна з головних перешкод — брак технологічних навичок, оскільки фахівці, які володіють відповідними знаннями, залишаються в дефіциті. Застаріле законодавство створює додаткові труднощі через складні регуляторні процедури для виведення інноваційної харчової продукції на ринок та відсутність врегулювання використання технологій агровиробниками.
Також спостерігається обмежений доступ до фінансування, особливо для малого та середнього бізнесу (через брак обізнаності про можливості та способи отримання фінансування), що гальмує цифрову трансформацію агросектору. Ще одним викликом є недовіра інвесторів, зумовлена відсутністю прозорих механізмів контролю за використанням інвестицій.
Крім того, відсутність спеціальних зон для тестування змушує стартапи перевіряти свої рішення безпосередньо на клієнтських об'єктах, що створює додаткові фінансові та репутаційні ризики. А брак взаємодії між учасниками ринку не дозволяє виробникам ефективно обмінюватися досвідом і спільно впроваджувати інновації.
Натомість для активного розвитку AgroTech в Україні потрібні комплексні зміни у законодавстві та інфраструктурі.
-
1
Формування нормативно-правової основи. Необхідно розробити регуляторну базу для використання технологій в агропромисловому секторі з фокусом на автономну техніку та технології точного землеробства. Впровадити механізми захисту інтелектуальної власності для стартапів. А також гармонізувати українське законодавство з нормами ЄС у сфері агропромислових та екологічних інновацій для відповідності української продукції міжнародним вимогам.
-
2
Створення інфраструктурних можливостей. Необхідно запустити тестові полігони для випробувань агротехнологій. Створити національний агроінноваційний кластер із залученням стейкхолдерів AgroTech-ринку та займатися розвитком R&D-центрів на базі аграрних університетів для сприяння розроблення нових технологій.
-
3
Фінансова підтримка сектору. Запровадити державні гранти для AgroTech-стартапів і МСП. Залучати інвестиції в AgroTech-сектор через державно-приватне партнерство. Фінансувати у формі грантів та кредитування проєкти із перероблення агросировини та відновлення деградованих і замінованих полів.
-
4
Співпраця учасників ринку. Важливими кроками є створення програм навчання та перекваліфікації спеціалістів у сфері AgroFoodTech у співпраці із вишами, приватними навчальними центрами та закладами професійної освіти. Реалізація спільних проєктів у напрямі AgroTech із міжнародними організаціями та підприємствами. Створення та реалізація стратегії просування агроінноваційного бренду України на міжнародному ринку.
Натомість для активного розвитку AgroTech в Україні потрібні комплексні зміни у законодавстві та інфраструктурі.
Пріоритетні напрями розвитку AgroTech та AgroFoodTech в Україні
Стратегія AgroTech орієнтована на створення екосистеми для взаємодії аграріїв та технологічних стартапів, що може значно підвищити ефективність агробізнесу та сприяти розвитку високих технологій, зазначили в IT Ukraine Association.
Стратегія AgroTech-галузі передбачає 6 напрямів.
Центр удосконалення AgroTech
Мета: сприяння впровадженню передових технологій, розвиток стартапів та наукових досліджень для модернізації аграрного та продовольчого секторів.
Центр удосконалення AgroTech сприятиме розвитку спільних R&D-проєктів між приватним та державним секторами. Надасть осередок для інкубації та підтримки стартапів у сферах AgroTech та FoodTech. А також сприятиме створенню AgroTech-парків та інноваційних кластерів між державними та приватними компаніями.
Відновлення деградованих та забруднених земель
Мета: реалізація заходів для покращення стану деградованих та малопродуктивних, а також забруднених внаслідок бойових дій земель.
Відновлення та аерація ґрунту покращують його біологічну активність, відновлюють природню родючість, забезпечуючи підвищення врожайності с/г культур. Відновлення ґрунту збільшує обсяг продуктивних с/г земель. А очищення земель знижує ризик забруднення ґрунтових вод токсичними речовинами.
Впровадження технологій для адаптації до зміни клімату
Мета: розширене використання сенсорних технологій та супутникових знімків (для моніторингу стану посівів), автоматизованих іригаційних систем, сівозмін та адаптивних сільськогосподарських культур, стійких до кліматичних умов.
Постійний віддалений моніторинг стану посівів надасть можливість вчасно реагувати на потреби рослин в умовах аномального клімату. ШІ-рішення, що можуть прогнозувати зміну та вплив температурних умов, нададуть можливість вживати запобіжних заходів захисту культур. А отже зменшаться втрати врожаю через посухи, затоплення угідь чи передчасне дозрівання с/г культур.
Автоматизовані та роботизовані системи збору врожаю
Мета: автоматизація процесу збору сільськогосподарської продукції за допомогою роботизованих систем та обладняння, оснащеного ШІ, GPS, камерами, датчиками та IоT.
Це пришвидшить збирання врожаю, особливо в умовах короткого сезону. Завдяки точному збиранню у найкращій фазі дозрівання плодів та обережному поводженню з продукцією скоротяться втрати врожаю. Також зменшаться витрати на ручну працю.
Вертикальне землеробство
Мета: впровадження методу вирощування культур у вертикально укладених шарах з використанням штучного освітлення та контрольованого середовища.
Серед переваг — можливість вирощування культури незалежно від кліматичних умов, зменшення потреби у добривах і пестицидах, оптимізація площ та використання водних ресурсів.
Точне землеробство
Мета: використання передових технологій, даних та аналітики для оптимізації процесів вирощування сільськогосподарських культур.
Такий підхід мінімізує негативний вплив агросектору на довкілля, оптимізує використання водних та енергетичних ресурсів. Підвищується продуктивність завдяки покращенню процесу ухвалення рішень, а також якості й точності збирання врожаю.
Топпроєкти у галузі AgroTech
Крім 6 пріоритетних напрямів, Стратегія AgroTech-галузі виокремлює 3 проєкти для першочергового впровадження в Україні. Усі вони середньострокові — розраховані на 3-5 років.
Топпроєкт 1. Національна онлайн-платформа для землекористувачів
Національна онлайн-платформа для землекористувачів — це проєкт, що здатен змінити систему управління земельними ресурсами в Україні. Він передбачає впровадження передових технологій, підтримку стартапів та наукових досліджень для модернізації аграрного й продовольчого секторів, залучення інвестицій та партнерств.
Світовий ринок ПЗ для землеуправління стрімко зростає. Очікується зростання з $1,7 млрд у 2024 році до $2,6 млрд у 2031-му із середньорічним темпом зростання (CAGR) на 5,7%.
Такий попит зумовлений потребою в ефективному землекористуванні, дотриманням нормативних вимог сталого розвитку, дедалі вищою потребою в ухваленні рішень на основі даних, а також прогресом у геопросторових технологіях.
Національна онлайн-платформа для землекористувачів допоможе агровиробникам швидше знаходити потрібні технології для ефективного ведення господарства. Вона об’єднає дані про стан ґрунтів, рівень їхнього забруднення, агрохімічні та мікробіологічні властивості, а також онлайн-мапи замінованих і розмінованих територій. Це забезпечить умови для розумного вирощування с/г культур відповідно до стану ґрунтів та з урахуванням принципів сталого агровиробництва.
Україна вже має деякі передумови для реалізації такого проєкту. Існує державний земельний кадастр, відкриті дані якого можна інтегрувати у платформу, з’являються готові AgroTech-рішення, є земельна реформа, яка потребує технологічних рішень для оптимізації управління земельними ресурсами.
Водночас є виклики: недостатнє покриття швидкісним інтернетом у селах та недостатній рівень володіння цифровими пристроями серед населення України, потреба у розмінуванні територій після військових дій, дублювання даних у державних реєстрах та низька цифрова культура в агросекторі.
Для впровадження платформи необхідні:
- Розроблення концепції державної платформи відкритих с/г даних на основі хмарних технологій.
- Онлайн-мапа сільськогосподарських земель на основі супутникових даних та лабораторних аналізів, щоб можна було бачити реальний стан ґрунтів.
- Доступ до інновацій — надання стейкхолдерам AgroTech та FoodTech, особливо малим та середнім підприємствам, безкоштовного доступу до сервісів та даних державних галузевих структур та R&D-центрів для використання у розробленні інновацій.
- Створення бази даних щодо технологій відновлення родючості ґрунтів та точного землеробства і забезпечення вільного доступу до бази даних представникам сільськогосподарського сектору та AgroFoodTech-сектору.
- Розробити стимули для залучення приватного сектору до оновлення даних в онлайн-платформі.
- Створення форм для реєстрації замовлень агровиробниками AgroTech-рішень у розробників.
- Фінансова підтримка — державні кредити для впровадження точного землеробства.
Топпроєкт 2. Розбудова AgroTech-парків
АгроТех-парки — це сучасні інноваційні центри, які об’єднують стартапи, науковців, компанії та інвесторів для розвитку аграрних технологій. Вони відіграють важливу роль у модернізації сільського господарства, створюючи простір для тестування, впровадження та масштабування інновацій.
Кількість наукових парків та інноваційних зон у світі стабільно зростає: у 2010 році їх було 625, а у 2023-му уже 1156.
Екосистема спеціалізованих AgroTech-парків світу містить три основні зони:
- Агропромислова — інфраструктура для глибокого перероблення сировини.
- Тестувальна — простір для випробувань інновацій та нових рішень.
- R&D-зона — лабораторії та інфраструктура для пошуку інновацій.
Сприятливими чинниками для розвитку таких парків в Україні є розвинена база AgroTech-стартапів, які можуть бути зацікавлені в розвитку в межах AgroTech-парку, вигідне географічне розташування та велика площа сільськогосподарських земель.
Проте проблемними сторонами лишаються недостатнє державне фінансування та низький рівень венчурних та приватних інвестицій, брак кваліфікованих кадрів та бюрократичні перешкоди через недосконалість законодавчої бази.
Для впровадження AgroTech-парків в Україні потрібно:
- Удосконалення механізмів захисту інтелектуальної власності.
- Створення спеціальної правової категорії для AgroTech-компаній у «Дія.City».
- Розроблення законодавчої основи для використання земель НАН України та підпорядкованих Мінагро земель для цілей AgroFoodTech-парків.
- Налагодження співпраці з вишами у підготовці AgroTech-фахівців.
- Організація міжнародних форумів для залучення партнерів та інвестицій у побудову парку.
- Створення спільних освітніх проєктів із приватним сектором.
- Розвиток державно-приватних партнерств у напрямі кормтех та food-інновацій.
- Запуск грантових програм для підтримки стартапів та МСП у сфері AgroTech.
На базі AgroTech-парків будуть створені тестові зони для випробування автономної техніки та нових AgroTech-рішень. Завдяки спільним проєктам і доступній R&D-інфраструктурі зменшаться витрати компаній на інновації. Співпраця розробників та фермерів у межах парків пришвидшить впровадження технологій в агросектор, а це сприятиме масштабуванню готових рішень.
Топпроєкт 3. Поглиблене перероблення агросировини
Поглиблене перероблення агросировини — це стратегічний напрям розвитку агропромисловості, що дає змогу не лише збільшити додану вартість агропромислового сектору, а й збільшує внутрішній попит на агросировину та сприяє подоланню низки екологічних викликів. Планується розвиток внутрішнього ринку збуту, стабілізація цін і залучення інвестицій.
Біоенергетика (біомаса, біогаз, біопаливо) та біоетанол є одними з перспективних напрямів поглибленого перероблення. Приблизно 14% с/г відходів світу спрямовувалися на виробництво біоенергетики у 2023 році. До речі, майже 10% біоетанолу в ЄС виробляють з української кукурудзи.
Серед сприятлифих чинників для розвитку цього сектору в Україні — надлишок агросировини та доступ до європейських програм фінансування, як-от Horizon Europe. До того ж від червня 2025 року набуде чинності вимога щодо запровадження обов’язкової частки біоетанолу в автомобільних бензинах у розмірі менш ніж 5%.
Однак існують і стримувальні чинники, серед яких високі стартові витрати на будівництво переробних підприємств, обмежені можливості малого та середнього бізнесу через нестачу пільгових кредитів та грантів, можливі труднощі з сертифікацією продукції поглибленого перероблення відповідно до вимог ЄС та призупинення митної квоти ЄС.
Для успішного впровадження проєкту необхідно:
- Зменшити адміністративні бар’єри (умови ліцензування) для підприємств поглибленого перероблення агросировини.
- Гармонізувати законодавство із стандартами ЄС.
- Запустити навчальні програми для підвищення обізнаності про поглиблене перероблення.
- Проводити інформаційні кампанії на тему екології.
- Надавати кредитування та гранти на запуск виробництва біопалива й біоетанолу.
- Забезпечити страхування економічних ризиків для інвесторів у поглиблене агроперероблення.
Очікуваний ефект:
- Розбудова внутрішнього ринку збуту агросировини для МСП завдяки стабілізації цін на неї та зниженню експортного навантаження продукцією з низькою доданою вартістю.
- Збільшена додана вартість агропромислового сектору.
- Підвищена інвестиційна привабливість України для іноземних інвесторів, зокрема з країн ЄС, завдяки розвитку екологічних рішень.
Стратегію цифрового розвитку інновацій до 2030 року створено з ініціативи Міністерства цифрової трансформації України у співпраці з Міністерством освіти і науки України та Офісом ефективного регулювання BRDO за підтримки USAID Cybersecurity Activity. Секторальні стратегії структуровані за підтримки проєкту Good Governance Fund «Інноваційна екосистема», що фінансується UK International Development.
Завдяки реалізації WinWin Україна має намір стати світовим технологічним хабом, що сприятиме економічному зростанню та підвищенню якості життя громадян.