Як ми скорочували цикл угоди у складному В2В
Всі ми знаємо наскільки важливо у В2В скорочувати цикл угоди. З багатьох причин, які немає сенсу перелічувати. Але це константа: у B2B цикл угоди треба скорочувати.
Саме це стало одним із багатьох завдань на проєкті, куди я зайшов як Interim CCO.
Компанія працює у складному B2B, стандартні сучасні процеси та підходи, гарна команда та продукти, непогані результати.
Середній цикл угоди — 270 днів. Також цілком прийнятно в конкретній сфері , але можна краще.
Що виявили та змінили:
Перше: продавці працювали з одним контактом.
Було: Робота в угоді побудована на взаємодії з «чемпіоном». Як у підручнику: йому надаються матеріали, аргументи, інформація, та все що йому потрібно, а він вже просуває нашу пропозицію у себе в компанії.
Прекрасний трендовий підхід, особливо для стабільних часів, що має три основних та декілька дрібних недоліків:
- Він не продавець, не вміє продавати і не знає наш продукт в тому об’ємі, в якому його знаємо ми. Він є простим посередником в обміні інформацією між нами та іншими стейкхолдерами
- З цього випливає друге: процес обміну інформацією через посередника призводить до збільшення часу на нього, що в свою чергу збільшує цикл угоди і додає певних проблем до процесу руху угоди. І це цілком природно
- Найголовніше: чемпіон є єдиною точкою відмови. Він піде у відпустку, змінить посаду або програє внутрішню суперечку, і угода зупиниться.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Стало: Робота з закупівельним комітетом з самого початку переговорів. Для цього продавець складає карту потенційних учасників, яка може включати:
«Чемпіона», економічного покупця, майбутнього користувача, фінанси, безпеку, юристів
Всіх, хто може впливати на рішення щодо угоди. Завдання «Чемпіона» в цьому випадку просто познайомити продавця з відповідним стейкхолдером, а не просувати угоду в своїй компанії.
Ризик: Залучаючи більшу кількість стейкхолдерів до переговорів ми збільшуємо кількість заперечень, сумнівів, більше голосів «проти», з якими треба працювати.
Насправді це перевага, адже питання, які раніше накопичувалися в кінці одним довгим «хвостом», тепер знімалися паралельно й заздалегідь. Різниця така сама, як між дорогою з одним світлофором на початку і дорогою з окремим світлофором на кожному перехресті.
Друге: Неефективний процес керування рухом угоди
Було: Провели зустріч, про щось домовились і далі обидві сторони були впевнені, що чекають одна одну. Клієнт казав «ми подумаємо» і справді думав. Продавець казав «чекаємо на відповідь» і справді чекав, звичайно нагадуючи про себе в різні способи.
Цілком природно, це збільшувало цикл угоди та невизначеність.
Стало: Створення спільного плану руху до підписання: конкретні кроки, відповідальні з обох боків і дати.
Ілюстративний приклад:
Технічна специфікація від нас на перший день. Внутрішня зустріч клієнта з ІТ і безпекою на п'ятий. Документи для закупівель від нас на сьомий. Зустріч із фінансовим директором на десятий. Рішення комітету на чотирнадцятий.
Цінність тут не в графіку. Розмита обіцянка перетворюється на керований процес, де кожен знає наступний крок і хто за нього відповідає. Невизначеність щодо наступного кроку забирає найбільше часу, а такий план її знімає.
Ризик: Складати план самостійно й надсилати потенційним клієнтам як готовий розклад. Так воно не працює з цілком очевидної причини – це ваш план і іншій стороні на нього байдуже. Тому план складається та погоджується на спільній зустрічі з фіксацією дат, імен та зобов'язань. Дати без імен нічого не значать. Дати з іменами стають зобов'язанням.
Третє: Неочевидне.
Приблизно 35-40% усього часу йшло на етап «переговори-підписання». Не безпосередньо на перговори, а на юристів, закупівлі, аудит безпеки й фінансові перевірки.
Було: Кожен документ готувався та надавася лише тоді, коли про нього питали, як правило вже після успішного закінчення перговорів. І тут починалося найцікавіше: правки від юристів, пошук потрібних документів, відповіді на типові питання від безпеки чи фінансів, тощо.
Це не складно – це дуже довго.
Стало: Підготували пакет документів для стандартної угоди: типовий договір, NDA, технічну документацію, сертифікати, відповіді на стандартні питання.
І почали надсилати це на розгляд на на певному етапі переговорів, а не після фінального погодження.
Це дуже простий крок, що економить купу часу як нам, так і іншій стороні
Через три квартали середній цикл скоротився з 270 до 205 днів, тобто приблизно на чверть.
Звичайно, це результат не тільки трьох кроків. Були ще навчання, нові сценарії, коригування воронок, підходів, цілей та завдань.
Три кроки зробили основне: перетворили поступовий процес руху до підписання на паралельний.
Це тепер не була драбина, де поступово треба зробити десять кроків, це було 10 драбин на яких одночасно треба зробити один крок.