Хто має право вимагати погашення боргу?

З 2021 року в Україні діє так званий «антиколекторський» закон №1349-IX, який установив чіткі правила поведінки колекторів і надав боржникам реальні інструменти захисту. Станом на сьогодні право вимагати борг належить лише тому, хто має на це законні повноваження. Передусім це кредитор — банк або фінансова установа, яка надала позику.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України, первісний кредитор має право передати свої права новому кредитору за правочином. Від моменту цесії всі права та обов’язки переходять до нового кредитора, включно з правом вимагати повернення боргу. Тому якщо вас атакують особи, які називають себе колекторами, насамперед перевірте, чи внесена їхня компанія до Реєстру. Якщо ні — їхні вимоги незаконні.

Як колектори порушують права боржників: найчастіші випадки

Підписуйтеся на наші соцмережі

Попри нові норми закону, на практиці колектори нерідко виходять за межі дозволеного. Розглянемо найпоширеніші порушення, з якими стикаються боржники в Україні:

Психологічний тиск, погрози та шантаж. Це, на жаль, «класика жанру». Колектори телефонують десятки разів на день, у тому числі пізно вночі, і можуть відкрито погрожувати боржнику або його родичам. Наприклад, залякують фізичною розправою, розповідають про «кримінальну відповідальність» за борг, погрожують «приїхати з виїзною групою» або зганьбити боржника перед колегами. Такі дії порушують вимоги закону щодо етичної поведінки та можуть підпадати під кримінальні статті про вимагання (ст.189 ККУ) чи примушування до виконання зобов’язань (ст.355 ККУ). Приміром, погроза фізичною розправою за несплату боргу – це пряме порушення закону, яке може кваліфікуватися як кримінальний злочин.

Видавання себе за правоохоронців або державні органи. Деякі недобросовісні колектори телефонують, представляючись “службою безпеки” банку, поліцією чи навіть вигаданими «державними колекторськими службами». Мета – примусити боржника повірити, що до нього застосують офіційні санкції.

Розголошення інформації про борг третім особам. Дуже часте порушення – коли колектори повідомляють про ваш борг людям, які не є стороною кредитного договору. Телефонують батькам, іншим родичам, сусідам чи навіть роботодавцю, розповідаючи про вашу заборгованість. Це грубе порушення права на приватність. Персональні дані боржника і факт наявності боргу є конфіденційною інформацією.

Деякі колектори вдаються до тактики особистих візитів: приїздять за адресою боржника, намагаються проникнути в житло або чинять психологічний тиск при особистій зустрічі. Але без згоди боржника на особисту зустріч такі візити незаконні. Закон дозволяє особисті зустрічі лише з 9:00 до 19:00 і тільки якщо боржник попередньо письмово або в розмові погодився на зустріч. Будь-які раптові наскоки колекторів додому – привід викликати поліцію. Так само заборонено вводити боржника в оману шляхом надсилання листів із напечатаним словом “виконавчий документ” чи погрозливими зображеннями.

Надмірна частота і нав’язливість контактів. Колектор не має права перетворювати життя боржника на цілодобовий телефонний терор. Законодавець чітко обмежив інтенсивність комунікації: заборонено контактувати з боржником частіше, ніж двічі на добу, якщо тільки сам боржник не погоджується на більше. Також заборонені дзвінки у нічний час – з 20:00 вечора до 9:00 ранку, а також у вихідні та святкові дні турбувати боржника не дозволено. Використання автоматичного дозвону («робот» телефонує вам щопівгодини) теж обмежене – не більш як 30 хвилин на добу сукупно.

Звісно, це не вичерпний перелік можливих зловживань. Кожна нестандартна ситуація – від спроби колектора шантажувати боржника його особистими фотографіями з соцмереж до вимоги сплатити неіснуючий борг – потребує правового аналізу. Але майже всі подібні випадки так чи інакше підпадають під заборони, введені українським законодавством у сфері захисту прав боржників.

Варто пам’ятати про цивілізовані варіанти розв’язання проблеми.

Інколи доцільно напряму звернутися до банку чи фінансової компанії й домовитися про реструктуризацію боргу. А якщо ситуація безвихідна — розглянути процедуру банкрутства фізичної особи. Судова процедура неплатоспроможності може дозволити списати частину або й усі борги, поставивши крапку у взаєминах із колекторами. Тож боржник, який знає свої права і не боїться їх відстоювати, має всі підстави почуватися захищеним. І в такому випадку знання закону — це не привілей, а найкраща форма самозахисту.