Витрати на логістику: 8 метрик прихованих збитків
Логістика може виконувати план і водночас щомісяця втрачати гроші на дрібних замовленнях, порожніх пробігах і простоях. У блозі міжнародної бізнес-школи Laba зібрали вісім метрик, які показують реальну собівартість доставки та допомагають визначити, де витрати потрібно скорочувати першими.
1. Вартість доставки: чи окупається кожне замовлення
Формула:
Вартість однієї доставки = усі витрати на доставку за місяць / кількість успішних доставок
До витрат входять пальне, зарплати водіїв, амортизація, ремонт автомобілів і страхування.
Якщо за місяць доставка коштувала компанії 300 тис. грн, а автопарк виконав 1500 замовлень, собівартість однієї доставки становить 200 грн.
Коли дрібне замовлення приносить 150 грн прибутку, його доставка створює 50 грн збитку. Це підстава підвищити мінімальну суму замовлення, змінити тариф або відмовитися від збиткового напрямку.
Показник потрібно рахувати щомісяця й аналізувати в динаміці. Зростання собівартості за стабільної кількості замовлень може свідчити про довші маршрути, меншу кількість клієнтів на рейс, простої або подорожчання пального.
2. Вартість кілометра: скільки коштує рух автопарку
Формула:
Вартість кілометра = усі витрати на автопарк або маршрут за період / загальний пробіг за цей період
До розрахунку входять пальне, зарплата водія в перерахунку на кілометр, амортизація, лізинг, ремонт і шини.
За ціни дизельного пального близько 80 грн/л і витрати 30 л на 100 км лише пальне коштує приблизно 24 грн/км. Повна собівартість з іншими витратами може становити 45–55 грн/км.
Отже, маршрут завдовжки 200 км коштуватиме 9000–11 000 грн без урахування простоїв. Якщо вартість кілометра зростає, а пальне не дорожчає, причину варто шукати в порожньому пробігу або очікуванні під завантаженням.
3. Щільність маршруту: як знайти порожні й недозавантажені рейси
Щільність маршруту можна рахувати двома способами.
Щільність маршруту через рейси = кількість успішних доставок / кількість рейсів
Підписуйтеся на наші соцмережі
Цей показник демонструє, скільки точок машина обслуговує за один виїзд.
Щільність маршруту через кілометраж = кількість успішних доставок / загальний пробіг у кілометрах
Так можна оцінити, наскільки близько одна до одної розташовані точки доставки.
Додатково потрібно контролювати використання кузова.
Завантаження машини = фактична вага або об’єм товару в кузові / максимальна вага або корисний об’єм кузова × 100%
На маршруті 200 км десять доставок коштуватимуть приблизно по 1000 грн руху. Якщо тим самим маршрутом везти п’ять замовлень, собівартість кожного зросте до 2000 грн.
Рефрижератор, заповнений на 60%, потребує тих самих витрат, що й повністю завантажена машина. Щоденне повернення фури на 100 км без вантажу може коштувати близько 100 тис. грн на місяць у пальному й амортизації.
Тому потрібно окремо відстежувати щільність доставок на рейс і кілометр, завантаження за вагою або об’ємом та частку порожнього пробігу. Скоротити втрати допомагають групування замовлень за зонами й днями та пошук зворотного завантаження.
4. Вчасність доставки: скільки коштує повторний виїзд
Вчасність доставки = кількість доставок у домовлений термін / загальна кількість доставок × 100%
Доставка з першої спроби = кількість успішних доставок без повторного виїзду / загальна кількість доставок × 100%
Якщо одна доставка коштує 200 грн, невдала спроба та повторний виїзд збільшують витрати щонайменше до 400 грн.
З урахуванням повернення товару на склад, повторного комплектування й можливого псування повторне виконання може коштувати як два-три звичайні виїзди. П’ятдесят невдалих спроб із додатковими витратами 200 грн означають 10 тис. грн втрат без вартості зіпсованого товару.
Окремо потрібно фіксувати причини невдач: відсутність клієнта, відмову, помилкову адресу або запізнення. Це допоможе визначити рішення — підтверджувати час доставки напередодні, перевіряти адресу чи перебудовувати маршрут під фактичні години приймання.
5. Температурна відповідність: чи збережено холодний ланцюг
Температурна відповідність = кількість доставок без порушення температурного режиму / загальна кількість доставок × 100%
Якщо температура залишалася в нормі у 190 із 200 рейсів, показник становить 95%. Нижчий результат — сигнал перевірити обладнання або процеси.
Для замороженої та швидкопсувної продукції порушення температури може завершитися списанням партії, тому цей показник потрібно контролювати щотижня.
6. Частка списань: який товар створює найбільші збитки
Частка списань конкретного товару = вартість зіпсованого товару цієї позиції за місяць / загальна вартість поставленого товару цієї позиції за місяць × 100%
Показник потрібно аналізувати окремо за кожною товарною позицією, а не лише в середньому по складу.
Загальний відсоток втрат може виглядати безпечним, але приховувати регулярні списання одного продукту через дефекти пакування або збої температурного режиму.
7. Час простою: де рефрижератор витрачає пальне без руху
Середній час простою на точці = загальний час очікування на цій точці / кількість відвідувань
Простій вимірюють у хвилинах для кожної точки завантаження чи розвантаження окремо. Середня цифра по автопарку може приховувати магазин, біля якого водій регулярно годинами чекає на приймання товару.
Для холодної логістики це подвійна втрата: холодильна установка витрачає додаткове пальне, а ризик порушення температурного режиму та списання продукції зростає.
8. Cost-to-serve: які канали та клієнти з’їдають прибуток
Cost-to-serve каналу = усі логістичні витрати на цей канал за місяць / кількість успішних доставок у цьому каналі за місяць
Середня собівартість по компанії приховує різницю між доставкою товару в магазин і на приватну адресу. Щільність маршрутів у B2B і B2C відрізняється, тому однакова продукція може мати різну вартість обслуговування.
Після розподілу витрат за каналами може з’ясуватися, що дрібні адреси поглинають прибуток оптових продажів.
У такому разі бізнес може встановити мінімальну суму замовлення, запровадити тариф на доставку для дрібних адрес, об’єднати B2C-замовлення за днями та зонами або переглянути роботу з клієнтами, які стабільно генерують збитки.
Як скласти план скорочення витрат на логістику
Для початку не потрібна окрема дорога система. Більшість даних уже є в компанії:
- накладні та замовлення містять кількість успішних доставок, суми й повернення;
- маршрутні листи — пробіг, кількість адрес, час виїзду та повернення;
- чеки й паливні картки — витрати пального в літрах і гривнях;
- GPS і телематика — реальний пробіг, порожні кілометри та простої;
- датчики рефрижератора — температуру й відхилення;
- акти списання — втрати за окремими товарними позиціями.
Спочатку потрібно розрахувати всі вісім метрик за попередній місяць і зафіксувати базовий рівень. Потім — встановити реалістичну ціль для кожного показника, призначити відповідального та оновлювати дані раз на тиждень.
Пріоритетом має стати показник із найбільшим розривом між фактичним значенням і ціллю. Саме там зазвичай прихований найбільший резерв скорочення витрат — без розширення автопарку та значних інвестицій.