Від газу до накопичувачів: у яку енергетику готова інвестувати Європа

Європейський інвестиційний банк називають кліматичним банком ЄС. Його інвестиційна політика орієнтована на декарбонізацію, розвиток відновлюваної енергетики та досягнення кліматичної нейтральності.

Але у 2025 році ЄІБ надав Нафтогазу 300 млн євро кредитного фінансування для закупівлі природного газу. Паралельно банк підтримує розвиток когенерації, сонячної енергетики, систем накопичення електроенергії та модернізацію теплопостачання.

На перший погляд, ці рішення можуть здаватися суперечливими, проте вони добре демонструють, як змінюється підхід до інвестицій в українську енергетику під час війни.

Нещодавно ми поговорили про це з Крістіною Мікуловою, очільницею регіонального хабу Європейського інвестиційного банку для Східної Європи, у подкасті Altelaw&Sempra «Прокачай свою енергетику». 

Після цієї розмови я ще раз переконалася, що майбутнє української енергетики не варто розглядати як вибір між великою генерацією та децентралізацією, газом і відновлюваними джерелами, енергетичною безпекою та кліматичними цілями. Насправді питання полягає в тому, як поєднати різні технології в енергосистемі, яка буде одночасно надійною, економічно ефективною та здатною адаптуватися до нових викликів.

Чому кліматичний банк фінансує закупівлю газу

Під час війни енергетична політика змушена враховувати обставини, які неможливо ігнорувати: пошкоджена генерація, атаки на інфраструктуру, необхідність забезпечити опалення та електропостачання вимагають рішень, що працюють зараз, а не лише у стратегічній перспективі.

У таких умовах природний газ залишається важливим ресурсом для проходження опалювальних сезонів та забезпечення енергетичної безпеки.

Саме в цьому контексті ЄІБ погодив фінансування Нафтогазу. До кредиту банку було додано грантову підтримку Норвегії обсягом 127 млн євро, спрямовану через європейські механізми.

Проте важливою є не тільки сума фінансування, а й умови, на яких воно надається.

Підтримка закупівлі газу була поєднана із зобов'язанням Нафтогазу в подальшому інвестувати еквівалентну суму в проєкти декарбонізації та відновлюваної енергетики.

Це цікавий приклад того, як міжнародна фінансова інституція адаптує свою політику до надзвичайних обставин, але не відмовляється від довгострокових цілей. І для українського бізнесу тут є важливий висновок: навіть якщо сьогодні інвестиція спрямована на вирішення нагальної проблеми енергопостачання, варто розуміти, як вона вписується в майбутню енергетичну модель підприємства або країни.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Рішення, яке здається економічно виправданим сьогодні, потрібно оцінювати також з урахуванням майбутніх вимог до ефективності, викидів, доступності ресурсів та змін енергетичного ринку.

Децентралізація не означає відмову від великої енергетики

Після масованих атак на українську енергосистему розвиток розподіленої генерації став одним із головних напрямів енергетичної політики.

Логіка тут зрозуміла: якщо електропостачання великої території залежить від обмеженої кількості генеруючих об'єктів, пошкодження одного з них може створити проблеми для значної кількості споживачів. Розподілена генерація дозволяє зменшувати таку залежність, розміщувати потужності ближче до споживання та підвищувати гнучкість системи. 

Та я б застерегла від спрощеного висновку, що майбутнє належить виключно невеликим електростанціям. Великі генеруючі об'єкти, магістральні мережі та централізовані системи залишаються важливими складовими енергетики і розподілена генерація не замінить їх повністю, але може суттєво доповнити.

ЄІБ демонструє саме такий підхід, продовжує працювати з великими державними енергетичними компаніями і фінансує розвиток децентралізованих рішень.

Зокрема, у розмові ми обговорювали програму District Heating, у межах якої передбачені 200 млн євро кредитного фінансування через українські банки та додатковий грантовий компонент на 30 млн євро на невеликі когенераційні установки, децентралізоване теплопостачання, сонячні панелі з акумуляторами, теплові насоси та теплові акумулятори.

Із погляду інвестицій важливо те, що міжнародні партнери підтримують не якусь одну технологію, а різні рішення для забезпечення енергетичних потреб.

Накопичувачі та когенерація: технологія має відповідати бізнес-моделі

Ми багато говоримо про нові генеруючі потужності, аде для бізнесу встановлення обладнання — лише частина інвестиційного рішення.

Наприклад, когенераційна установка може одночасно виробляти електричну та теплову енергію, і для підприємства, яке має стабільну потребу в обох ресурсах, це може бути економічно доцільним рішенням. Але до придбання обладнання потрібно розрахувати фактичні графіки споживання, доступність і вартість палива, можливості використання тепла, витрати на обслуговування та строки окупності.

Схожа ситуація із системами зберігання енергії (УЗЕ). Накопичувач може використовуватися для резервного живлення, оптимізації власного споживання або участі в окремих сегментах ринку електроенергії. Але кожна з цих моделей передбачає різні технічні характеристики, фінансові розрахунки та регуляторні вимоги. Крім того, для таких проєктів суттєве значення матимуть питання приєднання до електричних мереж, договірної структури та необхідних дозволів. Тому рішення інвестувати в ту чи іншу технологію не повинно ґрунтуватися лише на її популярності або доступності фінансування.

Ми бачимо, що бізнес дедалі активніше цікавиться системами зберігання енергії та власною генерацією. Але ключове питання залишається незмінним: яку конкретну проблему має вирішити обладнання і як це вплине на економіку підприємства?

І тільки після цього варто обирати технологію та шукати оптимальну модель фінансування.

Енергоефективність — повноцінний інвестиційний напрям

Ще один напрям, який часто залишається поза увагою на тлі дискусій про нову генерацію, — енергоефективність. Скорочення споживання може давати підприємствам і громадам не менш відчутний економічний ефект, ніж встановлення нових потужностей.

У розмові з Крістіною Мікуловою ми згадували приклад Ковеля, де проєкти енергоефективності охоплюють декілька громадських будівель і передбачають можливість скорочення витрат на енергію до 50%.

Цей приклад цікавий потенційною економією і також демонструє переваги комплексного підходу, коли інвестиції плануються не для одного об'єкта, а для групи будівель із системним аналізом споживання.

Для бізнесу логіка подібна: перш ніж інвестувати в додаткову генерацію, варто оцінити, чи можна зменшити наявне споживання, оптимізувати навантаження або змінити технологічні процеси. У деяких випадках комбінація енергоефективних заходів, власної генерації та накопичувача може бути більш обґрунтованою, ніж інвестиція лише у збільшення встановленої потужності.

Які висновки варто зробити українським інвесторам

Для мене головний висновок із поточного підходу європейських фінансових інституцій полягає в тому, що енергетичні інвестиції дедалі складніше оцінювати ізольовано. Вже недостатньо побачити перспективну технологію, розрахувати її вартість та очікувати на швидку окупність. Важливо враховувати розвиток енергосистеми, зміни регулювання, майбутні ринкові можливості, вимоги до декарбонізації та доступність інфраструктури.

Наприклад, інвестиція в сонячну електростанцію може виглядати привабливою на етапі попередніх розрахунків, але її економіка суттєво залежатиме від умов приєднання, моделі реалізації електроенергії, фактичних обмежень роботи та можливості поєднання з накопичувачем.

Аналогічно з когенерацією: її доцільність визначається не лише вартістю обладнання, а й потребами конкретного споживача та доступністю енергоресурсів.

Водночас доступ до європейського фінансування передбачає належну підготовку проєкту:  земля, дозвільна документація, техніко-економічне обґрунтування, фінансова модель, екологічні стандарти та здатність реалізувати заплановане.

Завдання українського бізнесу — не просто скористатися доступними коштами, а інвестувати в рішення, які залишатимуться економічно доцільними й після завершення війни.

Більше про інвестиційні пріоритети Європейського інвестиційного банку, фінансування децентралізованої енергетики та підготовку українських проєктів в подкасті «Прокачай свою енергетику».