Онлайн-продажі планують оподаткувати: що пропонує новий законопроєкт
На YouTube-каналі «Залізний нардеп» народний депутат Ярослав Железняк розповів про законодавчу ініціативу, яку наприкінці квітня зареєстрував Кабмін. Ідеться про законопроєкт, що передбачає нову модель оподаткування онлайн-продажів та послуг. У відео детально пояснено, що саме пропонується, чому ініціатива викликає критику і які в неї перспективи. Нижче — короткий виклад головного.
Що пропонує законопроєкт
Законопроєкт передбачає запровадження автоматичного обміну податковою інформацією між онлайн-платформами й українською податковою. Йдеться не лише про вітчизняні сервіси, а й про зарубіжні — ті, де українці продають товари або надають послуги.
Передбачається, що платформи виконуватимуть роль податкових агентів, тобто нараховуватимуть і сплачуватимуть податки за своїх користувачів. Базова ставка — 10% від усієї суми операції: 5% податок та 5% військовий збір.
Як це може працювати
У разі ухвалення закону користувачам онлайн-платформ не потрібно буде самостійно декларувати доходи — це зробить сама платформа. Нова модель стосується не лише торгівлі, а й оренди, транспортних та особистих послуг.
Водночас навіть поодинокі продажі можуть потрапити під оподаткування — законопроєкт не передбачає мінімального неоподатковуваного обсягу. Це означає, що навіть одноразова транзакція може бути об’єктом податку.
Спецрахунки — нова умова для продавців
Підписуйтеся на наші соцмережі
Одне з нововведень — вимога мати спеціальний банківський рахунок для зарахування коштів, отриманих через платформи. Цей рахунок не підлягає банківській таємниці: податкова матиме повний доступ до інформації про рух коштів.
Уникнути спецрахунку зможуть лише ті, хто не перевищив три операції на рік і не отримав більше 2000 євро сукупно. Проте навіть у таких випадках платформа утримуватиме 10% податку.
Хто може виграти, а хто — програти
Для компаній та організованих сервісів нові правила можуть виявитися зручними. Наприклад, сервіси доставки чи перевезень у нинішніх умовах платять більше (ЄСВ, адміністрування, повний податок). У разі переходу на 10% від обороту це може бути фінансово вигідно.
А от для пересічних громадян, які лише час від часу щось продають в інтернеті, ситуація навпаки — складна. Податок стягуватиметься з усієї суми, незалежно від того, чи була це комерційна операція, чи продаж непотрібної речі. При цьому законопроєкт не передбачає компенсації витрат або звільнення дрібних продавців.
Що буде, якщо не дотримуватися умов
За певних умов ставка може зрости до 23% (18% податку + 5% військового збору). Це стосується тих, хто не відкрив спецрахунок або перевищив дозволений обсяг операцій.
Таке податкове навантаження ризикує стати несподіваним для багатьох громадян, які не знають усіх юридичних нюансів. Відсутність інформаційної кампанії може призвести до непорозумінь та штрафів.
Складність адміністрування й запитання до ефективності
Критики законопроєкту вказують на надмірну складність запропонованої моделі. Запровадження спецрахунку, передача даних, адміністрування — усе це потребує не лише зусиль користувачів, а й додаткових технічних та правових рішень з боку держави.
Також постає питання, як Україна зможе змусити нерезидентів виконувати ці вимоги. У багатьох випадках це технічно або юридично неможливо, що створить нерівні умови для платформ.
Чи є перспектива ухвалення
Наразі законопроєкт не має очевидної політичної підтримки. Його зареєстрували для формального виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами, але це ще не означає, що він буде ухвалений. Урядовці й депутати публічно від нього дистанціюються.
Шанси на ухвалення в нинішньому вигляді оцінюють як дуже низькі. У найкращому разі документ буде суттєво доопрацьовано з урахуванням публічної критики.
Що може змінитися до другого читання
Якщо робота над документом продовжиться, ймовірно, будуть внесені ключові зміни: впровадження мінімального неоподатковуваного обсягу, спрощення адміністрування, скасування обов’язкового спецрахунку для дрібних продавців.
Поки що це лише пропозиція, яка викликала значний резонанс у суспільстві. Її подальша доля залежить від того, чи вдасться знайти баланс між прозорістю оподаткування й захистом інтересів громадян.
Цей матеріал підготовлений на основі інформації з відкритих джерел. Редакція самостійно відбирає ключові факти, аналізує їх та структурує за допомогою AI-інструментів.