Уряд скасує акти приймання-передачі? Розбираємо, на що чекати бізнесу
Гучна заява прем’єр-міністерки про нібито скасування актів приймання-передачі, що має заощадити бізнесу мільйони гривень, викликала бурхливе обговорення. Як часто буває, гучні заголовки не повністю відображають суть справи. На YouTube-каналі YANKIV — ФОП, податки та суди розповіли, що насправді пропонується змінити, а ми підготували короткий виклад найважливішого. Давайте розберемося, що стоїть за цією ініціативою та як вона може вплинути на бізнес.
Що насправді пропонують законопроєкти?
Наразі у Верховній Раді зареєстровано два законопроєкти, які стосуються цієї теми. Перший, урядовий законопроєкт №14023-1, пропонує скасувати не самі акти, а лише обов'язковий підпис замовника на них. Тобто документ, що підтверджує надання послуги, все одно має бути створений і підписаний виконавцем. Його суть зводиться до одного великого речення: первинний документ про постачання послуг у безготівковій формі може не містити інформації про посаду, прізвище та особистий підпис з боку замовника. Це досить радикальна зміна, яка, по суті, позбавляє документ юридичної ваги для замовника, адже його підпис перестає мати будь-яке значення.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Другий законопроєкт №14023, внесений Данилом Гетьманцевим, пропонує більш делікатний підхід. Згідно з ним, реквізити підпису, імені та посади замовника в акті можуть бути відсутні, але тільки за двох важливих умов. По-перше, така можливість має бути чітко прописана в договорі між сторонами. По-друге, це правило не стосується послуг, що надаються державним установам. Якщо замовником є держава, акт все одно повинен бути підписаний обома сторонами. Цей варіант виглядає значно збалансованішим та продуманішим.
Чому скасування актів викликає заперечення?
Цікаво, що це не перша спроба спростити процес документообігу. Ще у 2022 році народний депутат Ярослав Железняк пропонував законопроєкт №8125, який би дозволив бізнесу використовувати лише рахунки-фактури, як це практикується в Європейському Союзі. Проте його ініціатива не пройшла навіть першого читання через жорсткі заперечення Міністерства фінансів.
Основні аргументи Мінфіну, які й досі залишаються актуальними, полягають у наступному. По-перше, відсутність підписів замовника може відкрити шлях до зловживань у бухгалтерському обліку та безпідставного списання витрат. По-друге, підписи необхідні для персоналізації відповідальних осіб, які здійснювали операції. По-третє, у бюджетній сфері, де йдеться про використання державних коштів, підписи сторін є обов'язковими для підтвердження того, хто послугу прийняв, а хто передав. По суті, ці ж самі заперечення можна застосувати і до поточних законопроєктів.
Навіщо бізнесу насправді потрібні акти?
Акти приймання-передачі, попри всю бюрократичну тяганину, виконують кілька важливих функцій. По-перше, це потужний інструмент для захисту в суді. Якщо ви, як виконавець, якісно та вчасно надали послугу, акт з підписом замовника є незаперечним доказом. По-друге, акти вимагають банки під час фінансового моніторингу для підтвердження реалістичності вашої діяльності та походження коштів. По-третє, для ФОП та юридичних осіб на загальній системі оподаткування акт є первинним документом, що підтверджує списання витрат. Без підписів податківці, швидше за все, не приймуть такі документи.
Чи варто чекати на зміни?
З огляду на різні позиції сторін — уряду, Міністерства фінансів та окремих депутатів — можна припустити, що найімовірнішим сценарієм є те, що жоден із запропонованих законопроєктів не буде прийнятий. Все залишиться так, як є зараз, і акти приймання-передачі будуть і надалі обов'язковими. Цю ситуацію можна порівняти зі скасуванням обов'язкового печатка у 2017 році. Хоча закон діє вже багато років, більшість досі вважає, що документ без печатки не має юридичної сили, хоча насправді достатньо лише підпису. Цей приклад показує, що реальне впровадження змін у бізнес-практику займає багато часу, навіть якщо їх законодавчо закріпили. Тому навіть у разі прийняття закону, очікувати швидких змін не варто.
Цей матеріал підготовлений на основі інформації з відкритих джерел. Редакція самостійно відбирає ключові факти, аналізує їх та структурує за допомогою AI-інструментів.