Український стартап CheckEye допомагає запобігти втраті зору за допомогою ШІ-діагностики
Медичний стартап CheckEye (ЧЕК-АЙ) впроваджує в Закарпатській області скринінг діабетичної ретинопатії за допомогою штучного інтелекту. Команда стартапу спільно з Інститутом очних хвороб та тканинної терапії ім. Філатова розробила рішення, яке дозволяє діагностувати захворювання на підставі фото очного дна за допомогою штучного інтелекту.
Як працює діагностика від стартапу CheckEye
CheckEye навчився діагностувати діабетичну ретинопатію — ускладнення діабету, що призводить до деградації зору. За оцінкою ВООЗ, кожна друга людина, яка втратила зір у працездатному віці, втратила його через розвиток цього захворювання.
Це захворювання можна виявити на ранніх стадіях, вивчивши специфічні зміни очного дна. Зазвичай для встановлення подібного діагнозу потрібні офтальмогои, які мають спеціалізацію в ретинології. Такі фахівці є у найкращому разі в обласному центрі до того ж захворювання спершу безсимптомне.
«Наша головна ідея — це перехід від реактивної медицини до превентивної, тобто ідентифікація захворювання до того, як людина починає відчувати симптоми», — зазначає Кирило Гончарук, засновник та СЕО CheckEye.
Чому скринінг ретинопатії важливий та на якій стадії проєкт CheckEye
Коли з’являються симптоми ретинопатію досить складно лікувати. Потрібні дорогі операції або ін'єкції в око, які не завжди приносять бажаний ефект. Це тисячі доларів на стримування незворотного процесу.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Натомість на ранніх стадіях, хворобу можна вилікувати незначною терапією та зміною дієти.
Зараз проєкт на стадії MVP та з високою точністю (93%) виявляє ознаки захворювання. Наприкінці 2022 року команда провела скринінг тисячі пацієнтів на Буковині. За результатами у 30% людей з раніше встановленим діагнозом «діабет» вперше виявили ретинопатію та спрямували їх на відповідне лікування.
Для фотографій очного дна використовується стандартна фундус-камера будь-якого виробника. Зараз вони є навіть у мобільній версії. Лікар робить фотографію, вона завантажується у хмару і за хвилину ШІ надає орієнтований діагноз.
Що відомо про команду CheckEye
Засновником стартапу є Кирило Гончарук. Раніше працював у топменеджменті таких компаній як VEON, DTEK. Медичним радником виступає Андрій Король — доктор медичних наук, завідувач відділу вивчення біологічної дії та застосування лазерів в офтальмології “Інституту очних хвороб і тканинної терапії імені Філатова”.
Загалом в команді працює майже 30 фахівців, серед яких лікарі, менеджери зі сфери охорони здоровʼя, програмісти та адміністратори.
Бліцінтерв'ю з Кирилом Гончаруком, засновником та СЕО CheckEye
Як фінансується ваш стартап?
Наразі фаундерами та невеликими грантами. Ми активно працюємо над залученням інвестицій для отримання сертифікації в Європі та виходу на ринки ЄС.
Яка у вас бізнес-модель?
Зараз ми продовжуємо розвивати нашу B2B-модель взаємодії з клініками, оптичними ритейлерами, страховими компаніями. Також плануємо зосередитися на нашому R&D, будемо продовжувати розробляти нейромережі для скринінгу інших захворювань.
У основні виклики у впровадженні подібних технологій?
- В українській охороні здоров’я досі не існує поняття «популяційний скринінг». Нам доводиться вести просвітницьку роботу з медичними спільнотами та місцевою владою. Сама ідея скринінгу як «просіювання» всього населення чи окремих його груп, щоб виявити ознаки певного захворювання на сьогодні є незвичною в Україні. Але це реальність й повсякденна практика охорони здоров’я в багатьох європейських країнах.
- Використання штучного інтелекту в медицині наразі недостатньо відрегульоване у світі в цілому. Це, мабуть, наш найбільший виклик, але ми співпрацюємо з багатьма світовими стейкхолдерами. Є усвідомлення, що без високих технологій світова охорона здоров’я більше не буде спроможною.
- Ментальність деяких лікарів. Спостерігаємо індивідуальну недовіру до незвичних інструментів або навіть страх того, що «лікар стане непотрібним». Насправді це зовсім не так, адже головний сенс будь-якого скринінгу – допомогти лікарю та розвантажити систему.
- Низька культура профілактики та раннього виявлення хвороб в українському суспільстві. Війна створює додаткові перешкоди для контролю перебігу хронічних захворювань.