Український бізнес ризикує втратити можливості за кордоном через ігнорування регуляторики — експерт

Вихід українських компаній на міжнародні ринки дедалі частіше зривається не через відсутність попиту чи фінансів, а через недооцінку юридичних ризиків. Саме правова підготовка стає ключовим фактором, що визначає швидкість і безпечність масштабування бізнесу за кордон.

Про це у межах спецпроєкту «Визнані у світі» MC: Money & Career розповів партнер юридичної групи LCF Сергій Бенедисюк у межах спецпроєкту «Визнані у світі». За його словами, підприємці часто концентруються на комерційній стратегії, відкладаючи юридичні питання на другий план — і саме це стає критичною помилкою.

Юридичний аудит — перший крок, який ігнорують

Перед виходом на іноземний ринок компаніям варто проводити комплексний аналіз законодавства обраної країни. Це дозволяє оцінити вимоги до бізнесу, податкове навантаження, обмеження для іноземних інвесторів і необхідність ліцензій.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Основні ризики для експортерів

Для компаній, що працюють через експорт, критичними є питання сертифікації, митного оформлення, санкційних обмежень і валютного контролю. Додатково слід враховувати вимоги до якості продукції, реклами, захисту персональних даних та екологічних стандартів.

Форс-мажор більше не формальність

Окрему увагу бізнесу варто приділити умовам форс-мажору в контрактах. В умовах війни стандартні формулювання можуть не покривати реальні ризики — наприклад, перебої з логістикою чи енергопостачанням.

Крім того, у багатьох міжнародних угодах застосовується право Англії та Уельсу, де форс-мажор не діє автоматично без чітко прописаних умов у договорі.

Валютні обмеження та комплаєнс

Серед ключових бар’єрів для українського бізнесу — валютні обмеження, що ускладнюють фінансування іноземних структур. Також зростає роль комплаєнсу: міжнародні партнери дедалі ретельніше перевіряють контрагентів, особливо у сферах, пов’язаних із товарами подвійного призначення.

Висновок

Юридична підготовка стає не допоміжним, а стратегічним елементом виходу на глобальні ринки. Компанії, які інвестують у правову архітектуру на старті, отримують швидший запуск, менші ризики та сильніші позиції у переговорах.

Натомість ігнорування регуляторики може коштувати значно дорожче за будь-яку попередню підготовку.