Українські стартапи у 2025 році: зростання «на папері» та дефіцит повітря всередині
Цей рік остаточно підтвердив: українська стартап-екосистема навчилась виживати в екстремальних умовах, але ще не навчилась у них розвиватись. Рейтинги ростуть. Медіа та стейкхолдери повторюють слово resilience як мантру. Інвестори приїжджають на defense демо дні та долини. А засновники рахують runway та думають, у якій країні реєструвати наступну компанію. Це вже не криза. Це точка неповернення.
1. Парадокс 2025 року: рейтинги ростуть, але стартапам від того не легше
У рейтингах стан української стартап-екосистеми виглядає не так вже й погано, навіть оптимістично. Україна до 42-го місця у Global Startup Ecosystem Index і показала +26,2% темпу зростання (за методологією StartupBlink). Київ у міському рейтингу теж додав позицій і тримається у глобальному топі.
Паралельно держава та міжнародні програми продовжують підтримувати галузь через різні інструменти, як-от простір Diia.City, до якого вже долучилось понад 3 000 компаній, гранти EIC та EIT.
Але якщо копнути глибше та проаналізувати опитування засновників старатпів чи поспілкуватись з окремим стартапами, то там менше «переможних» інтонацій. Для прикладу, останнє опитування від Polish – Ukrainina Startup Bridge показує наступне:
- кожен третій стартап прямо говорить про відсутність доступу до фінансування;
- у топі проблем ті, що пов'язані з масштабуванням — міжнародна експансія, скейл продажів і людський капітал;
- оптимізм та підхід «на ентузіазмі» змінився прагматикою: «вижити», «дотягнути», «вийти за кордон».
Це важливий контраст із «рейтинговим ростом»: екосистема може додавати видимості й кількості активностей, а особливо в умовах війни, але гроші й масштабування не йдуть автоматично.
Ви колись ловили себе на думці, що наша стартап екосистема є не на стільки хорошою, як про неї говорять? І чим скоріше ми це визнаємо, тим простіше буде нам з цим розібратись.
Підписуйтеся на наші соцмережі
2. Інвестиції: гроші є, але вони йдуть «не туди, куди всім хочеться»
Інвестиційна активність у 2025 році трансформувалась: з'явилось більше грошей у порівнянні з 2022-2023 роками, але вони стали більш жорсткими. Фонди вийшли з стагнації та почали будувати нові стратегії.
Венчурний капітал концентрується у невеликій кількості «очевидних» проєктів із чіткою ринковою логікою, міжнародними продажами або стратегічною значущістю. І це нормально.
Ранній етап розвитку стартапів значною мірою підтримується грантовими, донорськими та міжнародними програмами. Найбільш вразливою залишається стадія між seed і cерією А.
Це створює нову «долину смерті»: стартапи вже не early, але ще не достатньо зрілі для великих фондів. Саме тут у 2025 році зупинилась найбільша кількість команд.
При цьому варто зазначити, що знову ж таки «на папері» українські стартапи здатні піднімати значні раунди і загальна картинка показує позитивну динаміку, наприклад, Startup Genome у матеріалі до GSER 2025 наводить оцінку $462 млн, залучених українськими стартапами у 2024, з концентрацією грошей у топ-раундах.
3. Defense tech: шанс, який легко перетворити на пастку
Defense tech у 2025 році став найпомітнішим українським наративом. І це небезпідставно, оскільки тут є реальний попит, battle-tested продукти, а також інтерес інвесторів, стратегів та цілих держав.
Але також цей рік показав і зворотній бік, зокрема перенасичення однотипними рішеннями (особливо у дронах), складна регуляторка, а також ризик «замикання» стартапів на одному клієнті – війні.
Індустрія входить у фазу відбору, де ключовими стають не швидкість запуску, а масштабованість, відповідність стандартам і здатність працювати на глобальних ринках. Саме тому інвестори часто обирають варіант з інвестиціями у вже «перевірені» проєкти у попередніх раундах, як-от рекордний Swarmer чи Himera.
І 2026 це тільки підсилить. Виникає ризик, що десь у цьому всьому ми пропустимо дійсно інноваційний warchanger.
4. Інституції формуються, а інноваційна економіка поки що ні
2025 рік чітко окреслив межі впливу екосистемних і регуляторних рішень. За наявності достатньої кількості акеселераційних/інкубаційних програм та грантових можливостей, Україна все ще демонструє слабкі позиції у ширших індикаторах інноваційного розвитку — R&D, комерціалізації наукових досліджень, університетсько-бізнесових партнерствах. Більше того, тут Україна спускається вниз у рейтингах, але про це не прийнято говорити.
Фактично у нас є стартапи, які можуть стати іскрами, щоб розпалити багаття, але немає дров, тобто бази, щоб це багаття палало довше. Наш рух має оперативну та тактичну глибину, яка націлена на швидкі результати та перемоги, але не йде далі у стратегію, щоб закріплювати ці перемоги. Стартапи і наука досі рухаються різними дорогами.
Показовими тут будуть результати останнього грантового конкурсу від EIC для deep tech стартапів, де ми побачимо реальну картинку інноваційного потенціалу.
Топ-3 підсумки 2025 року
-
1
Екосистема росте в рейтингах, але не в «легкості життя» фаундерів. +26,2% у StartupBlink виглядає красиво, але це не відчувається фаундерами на
-
2
Концентрація ресурсів посилилась: гроші йдуть у небагатьох, решта виживає. Навіть коли загальні цифри виглядають пристойно, левова частка капіталу, як правило, осідає у топ-раундах і «найбільш очевидних» історіях.
-
3
Інноваційний потенціал країни стагнує в ширшій рамці, навіть якщо стартапи точково ростуть. Україна у Global Innovation Index 2025 опустилась на 66 місце, що нагадує: стартапи не можуть постійно “компенсувати” проблеми R&D, освіти, трансферу технологій і промислової бази.
Топ-3 прогнозів на 2026 рік
-
1
2026 стане роком «переупаковки» стартапів у ЄС: юридичні хаби, продажі, комплаєнс — must. Тиск на міжнародну експансію вже в топ-3 проблем фаундерів; у 2026 це перейде з «хочу» в «інакше не виживу».
-
2
Defense піде в стадію відбору: буде менше хороших аналогів, більше M&A/консолідації. Перенасиченість ринку (особливо дронів) і вимога до якості/надійності штовхатимуть до злиттів, партнерств із великими оборонними гравцями, і до жорсткішої валідації продуктів.
-
3
Держава буде змушена перейти від «платформ» до точкових інструментів росту: експорт, закупівлі, R&D стимули. Diia.City як рамка — це круто і необхідно, але наступний крок у 2026: інструменти, що реально прискорюють виручку й масштаб (public procurement для інновацій, експортоорієнтовані програми, дієві R&D стимули).
2026-й, найімовірніше, буде роком, коли екосистема або навчиться робити продукт + продажі + комплаєнс як стандарт, або остаточно перетвориться на постачальника талантів і поодиноких кейсів для інших юрисдикцій. І от тут уже питання не до стартапів. Питання до того, що країна вважає своєю довгою грою.