Тривожні тенденції у поглядах покоління Z на work-life balance

Як уникнення кар’єрних викликів та пошук перманентного щастя шкодять представникам покоління Z

Пошук “перманентного щастя”

Багато глобальних досліджень у сфері кар'єри показують, що кар'єри цінності «зумерів» значно відрізняються від цінностей поколінь X та міленіалів. Представники покоління Z частіше, ніж їхні старші колеги, ставляться до свого робочого місця суперечливо: вони не так активно залучені та не схильні «вкладатись» в результат заради інтересів компанії. Згідно з глобальними кар’єрними дослідженнями, представники покоління Z схильні ставити відчуття власного добробуту вище за результативність, розмір оплати та інтереси організації.

Сьогодні часто можна почути від молодих колег, що вони воліють робити тільки те, що хочуть та все рідше про такі поняття як «повинен» або «треба». Поточна робота асоціюється в частини зумерів із нудьгою та марністю, а не зі звичним та нескладним завданням. «Покликання» стало прикриттям для пошуку постійного відчуття задоволення та щастя. У своїй більшості представники Gen Z не хочуть «задовольнятися» неідеальною компанією: вони постійно перебувають в пошуку чогось кращого. І ось у чому проблема: зумери настільки високо цінують змістовність та відчуття немарності роботи, що часто «не доходять» до наступних етапів кар’єрного зростання. Вони перебувають в постійному пошуку діяльності, яке дозволить їм почуватися щасливими.

  Повстання проти «grind culture»

Зумери стали першими, хто масово висловив протест та відмову від «grind culture». Культура гранду, або культура метушні, — це переконання, що постійна, невпинна праця та надзвичайна продуктивність — єдині шляхи до успіху. Зумери дивились на попередні покоління і бачили, що часто наслідком цих «перегонів» стає вигорання без винагороди. Довгі години роботи, жертвування особистим часом та ототожнення самооцінки з результатами — все це на їхню думку, часто призводить до стресу, тривоги та нехтування власним добробутом заради «роботи без швидкого зростання». Крім того, це сприяє менталітету «постійної активності», де будь-який відпочинок розглядається як лінь, а продуктивність вимірюється витраченими годинами, а не фактичними результатами. 

У відповідь на класичні корпоративні підходи, сформовані в логіці жорсткого капіталізму, представники покоління Z “змінили правила гри” в корпоративній культурі. Зумери перестали приймати виснажливу зайнятість й відкрито назвали вигорання системною проблемою. Відтак, вони змусивши компанії говорити про межі, гнучкість, психічне здоров’я, прозорість та ефективність замість кількості годин. Виник запит на місію та етику у бізнесі.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Тепер компаніям рекомендується прислухатися до потреб молодого покоління та йти їм назустріч. Роботодавці, які вважаються такими, що мають гнучку політику роботи, мають значну перевагу під час найму: вони на 29% частіше отримують заявку від кандидата. Так, зумери стали однією з причин, що сприяли появі більш людських моделей праці: «grind culture» перетворилась з моральної норми на об’єкт критики.

Однак, з часом  рух зумерів проти «grind culture» змістив акценти з захисту прав працівників на вимоги комфорту; встановлення меж – на межі униканням відповідальності, а турботу про працівників — відмовою від зусилля як такого. З’явилась інша крайність — прагнення до безперервне піклування про себе замість роботи. Зумери ставлять за мету не результати, а ідеальні умови, в яких не існує важкості, скуки, перешкод, а відповідно і точок зросту. Іронічно, що це перешкоджають самим представниками покоління Z в досягненні їхніх цілей щодо особистого благополуччя (яке включає задоволеність роботою).

Абсурдність у кейсах

Ситуацій, коли зумери руйнують все самі собі зустріти частіше, ніж хотілось би. Наприклад, New York Post розповідає про 20-річна австралійку Сару Грейс, яка мала добре оплачувану роботу у сфері нерухомості. Через суворий графіка, черех якийсь час вона зрозуміла, що робота її виснажує. Тож в один вона момент заявила керівнику, що $1800 на тиждень того не варті, бо «психічне здоров’я важливіше» і пішла геть. Дівчина вчинила правильно, коли подбала про власне самопочуття. Але спосіб, у який вона це зробила показує ту різкість, яка нормалізована у покоління Z. Сара просто кинула роботу не маючи достатніх заощаджень та без жодного плану дій.

Іншим кар’єрним патерном у  Gen Z є схильність погоджуватися на роботу, але не з’являється у перший день (без попередження). Це називається “ghosting on day one”. Спочатку таку тенденцію помітили в США, згодом тренд поширився на Британію, Канаду, Австралію та Європу. Наприклад, канадський роботодавець розповідає на Reddit про щойно найняту ним співробітницю, яка просто не з’явилася у перший робочій день. Роботодавець каже, що це приголомшує його: він щодня бачить в мережі, як люди намагаються знайти хоч яку роботу, а тут людина просто кидається можливостями без жодних пояснень. Лише режим «радіо мовчання». 

Ще одна схильність покоління Z яка відсторонює молодих людей від корпоративної інтеграції та забирає можливості — “telephobia” або страх перед дзвінками. За опитуванню британської компанії Uswitch, близько 23% представників Gen Z у Британії не відповідають на дзвінки взагалі. А 56% асоціюють дзвінки з поганими новинами, що посилює страх. Телефонні дзвінки вважаються вторгненням у особистий простір та джерелом тривоги через необхідність миттєвої реакції. Це впливає на процеси рекрутингу та робочої комунікацію, де молоді люди уникають спілкування по телефону, навіть, коли це потрібно для роботи.

Висока чутливість до стресу 

Постійні вимоги до більш гнучких умов роботи, проте не означає, що “зумери” лінуються. Молодші співробітники повідомляють про загальний стрес і вигорання, пов'язані з роботою більше, ніж старші покоління (68% покоління Z повідомляють, що часто відчувають стрес). Однак, йдеться не про той стрес, коли ви пережили серйозне потрясіння. Йдеться про стрес, якому дозволено стати реакцією на найменший подразник.

Вигорання на роботі стало не тимчасовим і рідкісним захворюванням, а фоновим станом між короткими періодами активності». Деякі представники молодого покоління сьогодні мають високий поріг чутливості до будь-якої нетерпимості та порушення особистих кордонів. «Зумери живуть у час, коли обговорення психічного здоров'я є нормою. Кожен з них може помітити тривожні сигнали в людині та знає ознаки зловживання та маніпуляції. Вони краще розуміють свої бажання і почуття, тому дуже вибагливі у своїх виборах», — пояснює юристка Єлизавета Вовк.

Назад до витоків

У своєму подкасті IMO колишня перша леді Мішель Обама нагадує нам, що життя не складається з постійних злетів: «У нас є покоління молодих людей у віці 20 років, які вважають, що метою є їхнє особисте щастя. Але життя не полягає лише в цьому. Служіння іншим є кращою метою, ніж щастя. Адже життя сповнене перешкод і труднощів. Ви повинні навчитися бути щасливими, коли ви самотні, трохи нудьгуєте або коли справи йдуть не так, як ви хочете. Тому що все це змушує вас підніматися». Колишня перша леді зазначає, що більша частина життя — це просто ніщо посередині. А це покоління [Gen Z] не хоче ніщо посередині. «Є багато молодих людей, які шукають це неможливе відчуття постійного щастя», — каже Мішель.

Поколінню Z потрібно віддати належне за здатність відстоювання своїх інтересів, обізнаність про власні права та прагнення до сенсовної праці замість механічної діяльності. Проте, результатом самоцінності покоління Z не повинна стати криза дії та уникнення ризиків. Рішучості, вольовій стійкості та непохитності перед життєвими викликами молодші покоління можуть навчитися в старших поколінь, як вони вчаться новому в Gen Z.  «Успіх — це поєднання традиції і модерності. Ми маємо вміти їх поєднувати. Важко щось будувати на голому місці, тож мусимо мати якісь традиції. Але ці традиції треба переглядати та осучаснювати, інакше ми зупинимося», зазначає публіцист та професор історії Ярослав Грицак.

Джерела: