Що стоїть за успіхом GovTech в Україні? Погляд на систему з боку тих, хто працює зсередини

GovTech (від англ. Government Technology) — це узагальнена назва для технологічних рішень, які використовують державні установи для покращення ефективності, прозорості та доступності державних послуг. Ми зустрілись з Олександром Колесником, СЕО компанії «Медирент», яка вже 30 років створює та впроваджує ІТ-рішення, зокрема, для державних органів, щоб дізнатися більше про цей напрям та його особливості.

Новим та модним є, мабуть, власне поняття GovTech, а те, що воно означає, в Україні точно з’явилося не вчора. GovTech — це не про тренди, це історія, яка триває багато років.

Усе починалось десь 30 років тому, коли у державних установах тільки з’являлися перші комп’ютери. Із появою цієї техніки відкривалися нові можливості, цілий напрям розвитку, результатом якого зараз є вже звичні різноманітні державні цифрові сервіси. Тож GovTech — не мода, а закономірний результат довгої дороги, яка не закінчується, а впевнено пролягає далі.

А команда «Медиренту» іде цією дорогою від самого початку. 

Сутність у тому, що кожного дня з'являються нові можливості, технології, і держава, звісно, не стоїть осторонь. Якщо згадати, як ми перейшли зі стаціонарних телефонів на мобільні, то спочатку все було незвично, але тепер у нас в руках смартфони, які не тільки дають можливість спілкуватися, а й забезпечують доступ до всіх послуг та інформації. Ми отримали пристрій, який постійно оновлюється разом із розвитком технологій. ВУ GovTech те саме, тільки замість телефону держава, яка постійно використовує нові технологій, щоб бути ефективнішою та сучасною.

GovTech — це не тільки про технології, це набагато більше. Я б сказав, що це ціла філософія, яка, окрім технологій, охоплює стратегію, політику, менеджмент, досвід і навіть традиції. Технології — це лише один з інструментів для досягнення поставлених цілей. Адже первісними є завдання та пріоритети, які має кожен державний орган, а технології лише допомагають їх реалізувати. Тому треба не тільки розбиратися у технологіях, а й розуміти ті завдання, які вони вирішують.

Наприклад, у пенсійному забезпеченні необхідно автоматизувати процес розрахунку пенсій. Якщо підходити до цього абстрактно, лише з технологічного погляду, то нічого не вийде. Щоб був результат, потрібне знання пенсійного законодавства, того, як організована робота Пенсійного фонду та навіть психології людей пенсійного віку.

Звісно, що будь-які знання — це люди, які ними володіють.

Тому один із секретів нашого успіху у  GovTech — це насамперед наша команда. У ній є як круті технарі, так і чудові експерти з різних напрямів, зокрема, серед них ті, хто має серйозний професійний та управлінській досвід у соціальній сфері, добре знає її зсередини. Водночас, віддаючи належне досвіду, не забуваємо постійно розвиватися,, тому всі наші фахівці перебувають у постійному професійному тонусі.

Наскільки мені відомо, то всі інші по-справжньому успішні у GovTech (і не тільки)  компанії обов’язково спираються на потужні експертні знання.

Нам такі знання дозволяють працювати із державним сектором, передусім у соціальній сфері, вже майже 30 років. 

Річ не лише у тому, як довго ти працюєш на ринку. Головне — результати цієї роботи. Якщо результати добрі, то вони говорять самі за себе, їх не треба довго пояснювати.

Зараз понад 10 млн пенсіонерам щомісяця нараховують пенсії, кілька разів на рік їх перераховують. Мільйонам сімей сплачують житлові субсидії, надають соціальну допомогу та пільги. Також мільйони людей отримують виплати за лікарняними. Усе це робиться за допомогою створеного нами програмного забезпечення, яке, до речі, постійно вдосконалюється.

Персоніфікований облік обов’язкових та соціальних внесків — це також розроблений нами продукт.

Більш ніж 10 років працює портал послуг Пенсійного фонду, трохи менше мобільний застосунок фонду. Завдяки їм можна багато пенсійних та соціальних послуг отримати не виходячи з дому: гадаю, багато хто заходив у свій особистий пенсійний кабінет, дивився свій страховий стаж, зарплату, отримував довідки ОК-5, ОК-7, подавав заяви на призначення пенсій, оформлював пенсійне посвідчення, рахував майбутню пенсію за допомого «Пенсійного калькулятора». Усе це також наші розробки, про які знають і якими скористалися мільйони людей.

Перелік наших продуктів, які забезпечують виконання держорганами своїх функцій (і не тільки у соціальній сфері), можна ще довго продовжувати. Кому цікава детальна інформація, заходьте на наш сайт https://medirent.ua/.

Тож якщо оцінювати наші майже 30 років на GovTech ринку за нашими справами, то це точно добре, бо ці роки про стабільність, професійну репутацію, досвід і довіру клієнтів, їхню задоволеність.

Проте й інші думки. Зокрема, говорять і про олдскул, і про застарілі технології, і просто про те, що дуже довго ми на ринку.

Але ми ставимося до цього філософськи.

Підписуйтеся на наші соцмережі

При цьому ми точно не музей ІТ-рішень. Ми не продаємо «авто», сконструйовані 30 років тому. Наші рішення — як сучасні електрокари: з регулярним техоглядом, оновленням прошивки та новими фічами на борту, а свій багаторічний досвід бачимо  не як щось застигле, а як фундамент, на якому можна і треба будувати нові рішення.

Звичайно, що ні. І це цілком нормально.

Так, завжди є критика, але ми її не боїмось. Навпаки, слухаємо, аналізуємо, і саме це допомагає нам рости. Коли чуємо відгуки типу «не працює», «незручно», це для нас сигнал, що саме треба вдосконалювати. Бо ж якщо всі мовчать — отже, ніхто не користується.

Наприклад, це стосується того ж вебпорталу Пенсійного фонду — тут теж є негативні відгуки, бо немає ідеальних систем, особливо коли йдеться про мільйони користувачів щодня. Але навіть у цій критиці можна побачити позитив.

І так майже у всьому. Усі наші  продукти — живі системи, що постійно розвиваються. І це тому, що ми не зупиняємось на досягнутому. Розуміємо, що абсолютна досконалість — це, напевно, недосяжна мрія, але ми прагнемо її досягти. Це, до речі, ще один секрет нашого успіху у GovTech.

Про успіхи — це не лише особиста думка. Міжнародні дослідження також доводять прогрес, якого досяг розвиток GovTech в Україні. Так, за шість років Україна піднялася на 97 позицій і посіла п'яте місце у рейтингу Online Service Index, що у межах міжнародного дослідження E-Government Development Index від ООН оцінює 193 країни. Online Service Index визначає, наскільки якісно країна надає послуги у мережі, доступність послуг, зручність користування державними цифровими сервісами. І, що особливо приємно, у цьому прогресі є частка зусиль нашої компанії.

Розберімося у цьому докладніше. Почнімо з того, чому це питання взагалі постає?

Дійсно, на першій погляд може скластися враження, що якщо певний державний орган багато років співпрацює з однією ІТ-компанією, то лише тому, що цю компанію не можна замінити, бо вона має якісь прив’язки до замовника, яких той не може позбутися, тому змушений робити не те, що йому треба, а те, що диктує «вічний» підрядник.

Але реальність виглядає інакше. 

Хочу сказати, що будь-який державний орган завжди має можливості та засоби змінити компанію, яка багато років постачає йому ІТ-послуги. І таких прикладів було чимало. Той, хто працює на ринку ІТ, про них чудово знає.

Також на власному досвіді зазначу, що замовники у державному секторі прекрасно розуміють, чого хочуть. Розробник може їх консультувати, пропонувати рішення, але фінальне слово завжди за ними. Так було завжди.

Нарешті треба розуміти, що через те, що держава в особі тих чи інших її органів має монопольне право на здійснення певних функцій, то цілком логічна ситуація, коли для виконання цієї монопольної функції використовується лише одна інформаційна система. А далі є різні варіанти – і той, коли у такої інформаційної системи є кілька розробників, але й той, коли такий розробник лише один.

Не зовсім так. Повторюся, монополія у GovTech — це не про те, що є одна компанія, а про те, що предмет інформації або технології монополізований.

Ось, приміром, державні реєстри. Є Державний реєстр актів цивільного стану, де містяться всі відомості про народження, шлюб, смерть. Є Реєстр застрахованих осіб, в якому всі дані про стаж та зарплату всіх працівників і про пенсії всіх пенсіонерів. Апріорі не може бути, щоб таких реєстрів було два чи більше, бо тоді втрачається сенс їхнього існування. А що таке будь-який реєстр? Це інформаційна система, яка веде реєстр. Тож не може бути, щоб було кілька інформаційних систем, які ведуть один і той самий реєстр. У певний момент обирається якась одна система, яка потім експлуатується та вдосконалюється. Тому багато років із держателем того ж державного реєстру співпрацює і розробник відповідної інформаційної системи, який і виграє відповідні тендери.

Звичайно, таку інформаційну систему (а отже, і її розробника) можна замінити, але тоді, коли для цього є вагомі підстави: наприклад, вона не працює належним чином, вона не може бути адаптована до нових вимог, вона стала ненадійною з технічного погляду, вразливою щодо захисту інформації тощо. У разі зміни просто з’явиться нова, більш потужна та ефективна система, але ж так само єдина та неповторна.

Також слід розуміти, що заміна таких складних інформаційних систем, як державні реєстри, — справа, що потребує великих витрат грошей і часу, та, головне, пов’язана із безперебійним забезпеченням державою своїх функцій. Тому будь-які рішення стосовно базових державних інформаційних систем мають бути максимально зваженими і не ґрунтуватися на бажанні прибрати якийсь уявний «вендерлок».

Так, звісно, конкуренція можлива. Просто потрібно враховувати специфіку роботи у держсекторі.

У цьому сенсі весь GovTech можна умовно розділити на два рівні — базис та надбудову.

Базис  — це фундаментальні системи, що  забезпечують виключні функції держави. Йдеться про державні реєстри, про які ми вже говорили, а також низку прикладних систем, які забезпечують надання державних послуг: державна реєстрація, надання дозволів, реєстрація актів цивільного стану, нарахування соціальних виплат і пільг тощо.

Такі системи будуються та функціонують з певною специфікою, зумовленою, зокрема, їх обсягами та потужністю. Для таких систем зазвичай використовують рішення рівня ENTERPRISE. Наприклад, Oracle Database, IBM Db2, MS SQL, інструменти від глобальних виробників з перевіреною репутацією, що десятиліттями працюють у критично важливих бізнес-процесах у всьому світі — від фінансових установ до виробничих гігантів. Це не тимчасові або експериментальні технології, а сучасні масштабовані платформи, які постійно оновлюються, відповідають вимогам безпеки та витримують високі навантаження. Приміром, Оracle Database  використовується Федеральним агентством з надзвичайних ситуацій (FEMA — агенція Міністерства внутрішньої безпеки США) та забезпечує ефективну роботу критично важливих систем уже понад 20 років, від початку 2000-х.

При цьому постачальник рішень виступає як системний інтегратор, що є посередником між технологіями та державними послугами, який забезпечує єдність і злагоджену роботу всіх ІТ-компонентів у великій інформаційній системі. Це не просто технічний підрядник, це стратегічний партнер, який бере на себе повну відповідальність за планування, реалізацію, інтеграцію та підтримку всієї екосистеми.

Отже тут конкуренція може бути на етапі обрання рішень, які будуть покладені в основу зазначених фундаментальних систем, але коли рішення обрано, то воно вже  використовується тривалий час (особливо якщо вдосконалюється та адаптується до нових потреб), і знову конкуренція виникає, коли є потреба у докорінній заміні згаданих рішень.

На практиці конкуренція у базисі GovTech зараз відбувається якраз в ході проведення державою, а віднедавна ще й міжнародними донорами тендерів на розробку та модернізацію базових державних інформаційних систем. Ця конкуренція може здаватися трохи обмеженою, бо не всі охочі можуть брати участь у таких тендерах з огляду на рівень кваліфікації. Але жорсткі кваліфіційні вимоги у цьому випадку цілком виправдані інтересами держави.  

Надбудова — це здебільшого сервісні рішення, як-от інтерфейси, мобільні застосунки чи вебплатформи, інші прикладні продукти, які працюють на основі базових систем і дозволяють зручно взаємодіяти з ними. Така надбудова стала можливою саме тому, що існує високотехнологічний та ефективний базовий GovTech. Адже, наприклад, всі популярні сьогодні сервіси, як-от «Дія», «Резерв+» тощо, існують саме завдяки тому, що є потужні державні реєстри та інші відомчі інформаційні системи, з яких вони отримують необхідну інформацію.   

Уже є державні послуги, доступ до яких може здійснюватися різними каналами, які підтримують різні інформаційні системи. Наприклад, ті самі довідки ОК-5, ОК-7 можна отримати як на порталі Пенсійного фонду, так і на порталі «Дія». Аналогічна ситуація із послугами щодо оформлення водійських посвідчень, реєстрації шлюбу, отриманні довідок тощо.

Тож у надбудові GovTech проблем із конкуренцією немає. Поки що вона є здебільшого між продуктами, які замовляють різні державні структури, але, думаю, згодом до цього процесу зможуть долучитися і приватні компанії.    

Відповідь доволі проста.

Коли ми створюємо будь-які програмні продукти на замовлення державних органів, всю технічну документацію на продукти, що створюємо, зокрема вихідний програмний код, ми передаємо замовникам, їм же належать всі виключні майнові права на ці продукти.

Тож за потреби або сам замовник або, наприклад, інша залучена ним ІТ-компанія може безперешкодно працювати з нашими інформаційними системами на свій розсуд.

Таким чином, вся ця нісенітниця із «вендерлоком» точно не про нас.

Серед ключових напрямів розвитку зараз бачимо три.

Інтелектуальні рішення на основі даних — аналітика та алгоритми, що дозволяють прогнозувати потреби, виявляти вразливі групи і своєчасно надавати підтримку.

Мобільність та доступність — перехід до «кишенькових» сервісів: через застосунки, месенджери, голосових асистентів. Людина має отримати допомогу там, де їй зручно, а не там, де зручно системі.

Третій. Цифрова етика та безпека — захист персональних даних, прозорість алгоритмів, довіра до цифрових сервісів. Це основа всього, особливо у сфері, де йдеться про людську гідність та чутливі життєві ситуації.

Для людей — це зрозумілі цифрові платформи. Для соцпрацівників — інструменти, які допомагають працювати швидше й ефективніше. Для керівників — аналітика, яка дозволяє ухвалювати обґрунтовані рішення. Тобто кожен отримує свою цінність. І так формується ринок у GovTech.

Ні, звичайно, ми не плануємо йти з цього ринку. Ми продовжуємо працювати і розвивати наші рішення, бо бачимо великий потенціал, зокрема, у цифровізації соціальної сфери.

Цифровізація соціальної сфери вже давно перестала бути простою автоматизацією процесів — сьогодні вона набуває людського обличчя. Йдеться не лише про те, щоб зробити послуги швидшими чи доступнішими. Йдеться про створення систем, які розуміють потреби людини, адаптуються до її життєвих ситуацій і підтримують у складні моменти.

У найближчому майбутньому ми побачимо ще більше персоналізації. Сервіси, які підказують, які саме соціальні виплати чи допомоги доступні конкретній людині. Портали, які говорять з користувачем його мовою — простою, зрозумілою, а за потреби — голосом. Підтримка не лише онлайн, а й через інтегровані рішення, які працюють у зв’язці з лікарнями, банками, освітніми закладами.

Для людей це означатиме менше стресу, менше паперів, менше «ходінь по кабінетах» і більше — довіри до системи, яка дійсно працює для них. Загалом тут трендом є перехід від принципу «доведи, що маєш право» до «ось, що вам належить». Ну а для нас як ІТ-компанії це означає ще більше відповідальної роботи — творити технології, які не віддаляють, а, навпаки, наближають державу до людини.

Щиро дякую. Дуже хочеться, щоб і через 30 років ми говорили про нові рішення, які змінюють життя людей на краще. Якщо за цей час штучний інтелект нас не випередить, то точно буде про що поговорити.

Попереду, вірю, ще більше сильних рішень, змістовних партнерств і справді корисних сервісів для людей. Бо технології — це лише інструмент. А сенс у тому, як ми їх використовуємо.