Sheconomy. Як жіноча економіка стала фреймворком українського часу
Бізнес не має «гендеру», але водночас ніколи немає диму без вогню. Жінки в усьому світі ухвалюють приблизно 80% рішень про щоденні покупки та бюджетні витрати родини, а в Україні, де жінки звикли ухвалювати рішення, й поготів. У деяких споживчих категоріях вплив жінок навіть переважає. Водночас зростає і їхня роль як творчинь економіки: за даними Forbes Ukraine, лише у 2024 році українки відкрили 27,5 % нових бізнесів — це кожен четвертий. Загалом було зареєстровано понад 7,4 тис. компаній із жінками-засновницями — суттєво більше, ніж у попередньому році.
Згідно з дослідженням, чоловіки продовжують контролювати більшість комерційних компаній (58–63%), однак частка компаній, що належать виключно жінкам, поступово зростає — із 18,2% у 2024 році до майже 20% станом на 1 січня 2025-го.
Цей розрив між роллю жінок як споживачок і як учасниць бізнес-процесів став основою концепції Sheconomy. Sheconomy — це термін, що позначає зростальний вплив та участь жінок в економіці. Економіки, де жіночий вплив формує не лише попит, а й інституційні та ринкові підходи. В українському контексті Sheconomy перетворилася з маркетингової категорії на фреймворк адаптації до реальності війни, цифрової трансформації та переосмислення ролей.
Від концепту до фреймворку: як зміст терміна Sheconomy мінявся з часом
Поняття Sheconomy виникло в 2000-х роках у США як реакція на зростання споживчої ролі жінок. Його популяризували аналітики ринку, маркетологи й бренди, які вивчали жіночу поведінку як ключ до зростання продажів.
Однак уже у 2020-х це поняття вийшло за межі реклами і стало описом ширших змін у суспільстві: доступу до ресурсів, зміни моделі праці, розвитку жіночого підприємництва.
В Україні цей перехід пришвидшили низка важливих чинників. Діджиталізація, яка перенесла освіту, торгівлю та комунікацію в онлайн, відкрила жінкам нові можливості для реалізації проєктів незалежно від місця чи сімейних обставин. Водночас зростає економічна незалежність жінок: все більше українок мають вищу освіту, власний бізнес і управлінський досвід. Не менш значущою є роль жіночих спільнот — політичних ініціатив, акселераторів, менторських програм та феміністичних об’єднань, які посилюють статус жінки як повноцінного економічного суб’єкта.
Чому жіноче підприємництво досі недооцінене?
Підписуйтеся на наші соцмережі
Попри відчутний прогрес, жіночий бізнес усе ще залишається на периферії ключових економічних сфер, а його глибинний потенціал — часто недооцінений. Коріння цієї ситуації — не в окремих помилках, а у структурних бар’єрах: від економічної архітектури до культурних настанов і нерівного доступу до ресурсів.
Однією з ключових проблем залишається обмежений доступ до фінансування. Дослідження свідчать: чоловіки частіше отримують великі інвестиції та кредитування. Венчурний капітал в Україні зосереджений переважно у технологічному секторі, де жінки поки становлять меншість. Крім того, бізнес-запити жінок нерідко розглядають як менш масштабні чи не настільки амбітні, що знижує шанси на залучення коштів.
Ще один бар’єр — необхідність постійного балансування між бізнесом і соціальними ролями. Багато українок розвивають власну справу паралельно з доглядом за дітьми, хатніми обов’язками та підтримкою родини. Це суттєво зменшує мобільність, ускладнює масштабування бізнесу й створює хронічне фізичне та емоційне навантаження.
Нетворкінг і менторство також залишаються слабкими ланками в жіночому підприємництві. Жіночі бізнес-мережі в Україні менш розвинені, а доступ до неформальних інститутів підтримки — обмежений. Менторки з релевантним досвідом часто не мають ресурсу або фінансування, щоб системно підтримувати молодші покоління підприємиць.
На ситуацію впливають і глибоко вкорінені суспільні стереотипи. У масовій уяві «жінка — це фешн, чоловік — це технології». Це не лише впливає на вибір професій і сфер діяльності, а й знецінює жінок як самостійних підприємниць. У публічному дискурсі їхні досягнення часто подаються крізь призму зв’язку з чоловіками. Один із яскравих прикладів — Лорен Санчес, яка очолює авіакомпанію Black Ops Aviation, але найчастіше з’являється в медіа як «жінка Джеффа Безоса».
І, зрештою, психоемоційне вигорання — ще один фактор, який часто недооцінюється. За даними досліджень Всесвітньої організації охорони здоров’я та Harvard Business Review, жінки на 20–30% частіше повідомляють про симптоми вигорання, особливо в умовах багатозадачності. Це пов’язано не лише із соціальним тиском, а й із біологічними процесами: гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникова вісь (HPA axis) у жінок активується інакше, що провокує вищий рівень кортизолу — гормону стресу. У результаті виникають хронічна втома, тривожність, порушення сну, а в довготривалій перспективі — глибоке виснаження.
Як з цим працює український бізнес
Попри виклики, Sheconomy в Україні поступово перетворюється на основу нових практик і стратегій. Бізнеси, спільноти, інвестори та освітні платформи реагують на зростаючий запит жінок як повноцінних економічних агентів.
Фінансовий сектор поступово адаптується до потреб жінок як повноправних економічних гравців. З’являються банківські продукти, розроблені з урахуванням специфіки жіночого підприємництва — гнучкі умови кредитування, програми фінансової підтримки, адаптовані консультаційні послуги. Зміни відбуваються і на інституційному рівні: UkraineInvest та Business Woman Club підписали меморандум про співпрацю з метою поліпшення інвестиційного клімату та залучення інвестицій в економіку України — зокрема, через посилення участі жінок у підприємництві та створення сприятливих умов для розвитку жіночих бізнесів. Паралельно на ринку з’являються мобільні додатки, що враховують гендерну специфіку — від структури витрат до функцій фінансового планування, мотивації та освітніх матеріалів.
Мода й одяг також адаптуються до запитів сучасних жінок. Українські бренди, як-от Dari Co та VOVK, впроваджують інклюзивні лінійки, орієнтовані не лише на естетику, а й на функціональність. Акцент поступово зміщується з ідеалізованих форм тіла на комфорт, універсальність і відповідність активному стилю життя.
У сфері технологій активно розвивається напрям FemTech, що розробляє рішення для жіночого здоров’я та комфорту. Українські стартапи демонструють широку спеціалізацію: від AI-трекерів для гормонального циклу до платформ підтримки репродуктивного здоров’я. Наприклад, український стартап Ovul, аналізує зміни в слині для відстеження фази циклу, використовуючи штучний інтелект, а CareWay супроводжує пари в процесі планування сім’ї та вагітності.
Додатково MyPectus розробляє рішення для раннього скринінгу раку молочної залози, а Corelax пропонує медичні вироби для зміцнення тазового дна. Ініціативи, як HaHaBerry і Feel Fine, створюють екологічні засоби для менструальної гігієни — від багаторазових тканинних прокладок до інноваційних антибактеріальних виробів.
Паралельно освітні програми як Mate Academy відкривають доступ до ІТ-навчання для жінок у релокації чи з обмеженою мобільністю, забезпечуючи реальні можливості для професійного росту. Такий синтез технологій і навчання вже формує нову екосистему, де жіноче здоров’я, підприємництво й освіта взаємодіють як рівноцінні рушії прогресу, а світові процеси нарешті адаптуються до всього населення, а не лише його чоловічої половини.
Важливу роль відіграють і жіночі спільноти. Наприклад, Wtech — мережа жінок у технологіях — організовує регулярні події, менторські програми та професійні зустрічі. Ініціатива STEM is FEM підтримує дівчат у науці й технічних спеціальностях. А Український жіночий фонд надає мікрогранти підприємницям у регіонах, посилюючи економічну стійкість на місцях.
Висновок
У XXI столітті жінки перестали бути лише споживачами — вони стали творчинями економічних сенсів, рушійною силою ринку та агентками трансформацій. В умовах війни, нестабільності, цифрової перебудови саме жіноча економіка виявилася найбільш гнучкою, адаптивною і людяною. Її сила не у протиставленні, а у співтворенні: у здатності поєднувати підприємництво з емпатією, дохід із сенсом, особисту вразливість — із системним мисленням.
Сьогодні Sheconomy в Україні — це не просто термін. Це фреймворк, через який можна зрозуміти, як країна переосмислює свою економічну модель: від формального гендерного балансу — до справжньої інклюзії, від економіки зростання — до економіки стійкості. Вона вибудовується не лише навколо прибутку, а й навколо підтримки, спільнот, довіри та довготривалого впливу.
Попереду ще чимало викликів: системні бар’єри, культурні упередження, нерівний доступ до ресурсів. Але кожна жінка, яка відкриває свою справу, створює технологію, будує команду чи просто ухвалює фінансове рішення — змінює правила гри. І саме з таких рішень складається майбутнє. Не жіноче. Спільне.
Юлія Венцковська, CEO & Founder Localica.io та MK:translations