Прибутковість та розв'язання соціальних проблем: у чому різниця між корпоративною соціальною відповідальністю та соціальним підприємництвом
Багато бізнесів поєднують заробіток із соціальними активностями. Через це підприємцям часто важко зрозуміти — вони впроваджують соціальні ініціативи чи радше переформатовують бізнес під розв'язання соціальних проблем. Найбільш популярними способами залучення підприємців до соціальних активностей є корпоративна соціальна відповідальність та соціальне підприємництво. Це два різні підходи, проте нерідко їх плутають не лише підприємці, але й споживачі.
У чому різниця між соціальною відповідальністю та соціальним підприємництвом
Корпоративна соціальна відповідальність — це певні практики, рішення чи ініціативи компанії, у яких проявляється відповідальне ставлення бренду до власних працівників, до належного виробництва продукту чи надання послуг, до клієнтів, партнерів, стейкхолдерів та всіх, на кого може вплинути діяльність компанії.
В Україні такі практики дуже поширені. До прикладу, бачимо, як багато підприємств займаються благодійністю, підтримують екологічні проєкти, інвестують у розвиток громад, де працює бізнес. Такі ініціативи добровільні. Компанії самостійно виділяють на них ресурси та вирішують, яким чином їх впроваджувати.
Підписуйтеся на наші соцмережі
На жаль, ці два підходи досі плутають на українському ринку і часто підприємці не можуть зрозуміти, якою саме діяльністю вони займаються.
Різна мета, різні підходи
Коли бізнес впроваджує у свою роботу практики КСВ, він насамперед спрямований на демонстрацію власної позиції та допомогу у розв'язанні певної проблеми. Так споживачі бачать відданість етичним і відповідальним практикам, підтримку екологічної стійкості та соціальному добробуту. Натомість соціальні підприємці фокусуються на створенні інноваційних рішень для розв’язання соціальних, екологічних та інших проблем. Вони визначають місію — творити позитивні зміни. А отже, засновують власні підприємства чи організації для досягнення своїх цілей.
З цього випливають і відмінності у підходах впровадження КСВ та заснування соціального підприємства. Перша практика є добровільним зобов’язанням компаній брати участь у відповідальній діяльності та робити внесок у розвиток суспільства. Зокрема, бренди вільно обирають формати, у яких прагнуть впроваджувати практики КСВ. Від щомісячних пожертв до партнерства з неприбутковими організаціями.
Головна відмінність — у бізнес-моделі
Це ключовий показник відмінностей щодо впровадження КСВ та розвитку соціального підприємства. Соціальне підприємство зобов'язується виконувати поставлену соціальну місію від часу його заснування. Кожен соціальний підприємець у статуті чи іншому установчому документі зазначає соціальну проблему та шляхи її вирішення. Тому ключова різниця полягає саме у бізнес-моделі. Тут соціальний бізнес закладає вирішення соціальної проблеми в її основу, тоді як у межах КСВ соціальні проєкти чи ініціативи бізнесу можуть підтримуватись залежно від потреби або вимоги.
Яким чином підприємці інтегрують соціальну складову?
Соціальне підприємство зосереджене не на заробітку, а на максимізації соціального впливу. Тобто підприємницькі підходи сфокусовані на розв'язанні проблем суспільства через стійкі та ефективні рішення.
А корпоративна соціальна відповідальність здебільшого передбачає інтеграцію шляхів вирішення соціальних та екологічних проблем у діяльність компанії. Різні практики впроваджують у різні операційні процеси задля мінімізації негативного впливу та максимізації позитивного внеску в суспільство.
Як бачимо, обидві практики є дуже актуальними для України не лише через допомогу суспільству, але й задля підтримання його життєдіяльності. До прикладу, не лише компанії можуть займатись такою діяльністю, але й громадські організації, благодійні фонди та ініціативні лідери, що прагнуть впроваджувати зміни.
Зокрема, в Україні підвищується кількість освітніх установ, що популяризують та навчають таких практик. У «Платформі соціальних змін» щороку випускають понад 200 змінотворців, готових через заробіток розв'язувати проблеми суспільства. Вони створюють сталі та інноваційні підприємства, залучають до роботи ВПО та готові розвивати громади.