«Повернення з декрету стало точкою зростання». 5 інсайтів від партнерки комунікаційної компанії Truman про баланс роботи та материнства
У 22 роки я стала партнером і операційним директором комунікаційної компанії. Робота з ранку до пізнього вечора та постійне перебування на звʼязку приносили задоволення. Я жила цим. Мені, як і багатьом, подобалась і досі подобається робота, вплив на результат і свобода у прийнятті рішень.
10 місяців тому я стала мамою. До декрету готувалася системно: зустрічі, інструкції, делегування обовʼязків, десятки розмов. Я переживала, що залишаю команду без операційного управління. І коли доньці виповнилося три місяці, я повернулась на роботу.
Компанія не просто вистояла — вона продовжила розвиток. З’явилося більше крутих фахівців та нових проєктів. Уявіть, Truman запустив цілий новий напрямок — Legal. І я вважаю, що він стане справжнім game changer на ринку. Бо якщо у клієнта проблема стосується не лише комунікацій, а і торкається антимонопольного права, санкційного комплаєнсу чи виходу на нові ринки, ми можемо закрити її комплексно — завдяки внутрішній експертизі команди.
Поки мої колеги реалізовували проєкти та будували нові напрямки, у мене проходило найважливіше навчання у житті — як бути мамою. І ця колонка про мої уроки материнства та управління. Про страх втратити контроль, про довіру до команди й про баланс між роботою та дитиною, якого я досі вчуся дотримуватись.
Інсайт 1. Варто навчитись бачити можливості у складних ситуаціях
Страшно прийняти, що все може працювати без твого постійного втручання. Але компанія — це система, яка працює завдяки багатьом талановитим людям. Якщо хтось випадає, вакуум заповнюється. І саме в цьому — ознака зрілості бізнесу. Велике щастя, що за 10 років нам вдалося вибудувати саме таку систему.
Найскладніше в цій точці — побачити можливість. Усвідомити: якщо операційно все працює без мене, я можу цим більше не займатися. Так я й переключила фокус на те, що створює для компанії нову цінність:
· ми підсилили компанію і розширили партнерський склад. Олександр Запорожець та Юрій Богданов — профі у кризових і стратегічних комунікаціях — стали Associate Partner, а Вікторія Дубів, яка три роки успішно розвивала в Truman Fundraising & Partnerships, тепер Partner;
· я стала приділяти більше уваги бізнес-девелопменту та разом із командою запустила напрям роботи з мілтек-компаніями. Бізнес із цього сектору зараз шукає свою ідентичність і вихід на зовнішні ринки, аби стати частиною великого євроатлантичного безпекового простору. Це важливий напрямок, а ми давно підтримуємо українську армію, тож для нас було природно зайти в цю галузь;
Підписуйтеся на наші соцмережі
· повернулася в проєкти вже в ролі акаунт-менеджера, а не «людини, що робить усе сама». Це дозволило мені знизити операційну залученість і зосередитись на стратегічному управлінні. Так я більш ефективно розподілила власний ресурс, а компанія отримала нові можливості для зростання.
Та головна зміна відбулася в мені. Я почала більше спиратися на команду. Не тому, що «можна послабити контроль», а тому що з’явилося глибше розуміння: довіра — це інвестиція. Вона повертається відповідальністю, зростанням людей і можливістю масштабувати бізнес без постійної присутності керівника в кожному процесі.
Інсайт 2. Обмежений час на роботі = вища ефективність
У нас із донькою є домовленість: коли в мами робочий день — вона також «працює». Займається з нянею, вчиться перевертатись, повзати, їсти ложкою чи складати кубики. Двічі-тричі на день вона приходить до мене в офіс, щоб я її погодувала або просто обійняла. Інколи ми навіть удвох з’являємося на дзвінках.
До 10:00 та після 18:00 ми вже разом. Я намагаюся бути без телефону й ноутбука — не завжди виходить, але я стараюсь. Якщо щось термінове не встигла — доробляю після того, як донька засинає. І це нормально.
Коли знаєш, що після 18:00 починається інше життя, працюєш швидше й ефективніше. Не тому, що хтось вимагає. А тому, що хочеться встигнути виконати задачі й повернутись до дитини. Найпомітніша зміна — зник present bias, звичка відкладати на потім. Є зустріч — проводиш. Є завдання — робиш. Є складна розмова — говориш.
Інсайт 3. Вихідні з дитиною допомагають із появою несподіваних ідей
Раз на місяць я беру повний вихідний, щоб бути з дитиною. Здається, що це багато — крім сталої відпустки, аж дванадцять додаткових днів на рік. Насправді — дуже мало. Але ці дні додають стільки тепла, що стали нашою маленькою традицією.
Вони важливі не лише для стосунків. Це можливість вийти з робочого потоку й дозволити собі «посумувати». Саме в таких паузах часто народжуються найнеочікуваніші й найкращі ідеї.
Інсайт 4. Найкраще джерело підтримки — інші мами
Я багато говорю з мамами — у команді, серед клієнтів, партнерів. Постійно питаю порад, уважно слухаю, звіряюся з їхнім досвідом. Це моє надійне джерело підтримки й натхнення.
Іноді мене накриває відчуття провини: здається, що я приділяю доньці недостатньо часу. Агія Загребельська, Strategic Advisor Truman, якось сказала мені дуже просту, але важливу річ: на перших роках поєднати материнство й роботу без няні майже неможливо. І суть не в кількості годин разом, а в тому, чим наповнений цей час.
Велику опору я отримую й від Інни Богатих, нашої Head of Legal. Вона часто повторює, що поєднання материнства і кар’єри — це не подвійне навантаження, а подвійна сила. Це не вибір «або-або», а гармонія, яку кожна жінка вибудовує щодня, отримуючи енергію з обох сфер. Завдяки Інні я краще розумію просте правило виховання: власний приклад важить найбільше. Діти мають бути впевненими у твоїй любові, але водночас не лише користуватися благами, які ти створюєш, а й, у міру сил, допомагати родині.
До материнства я не усвідомлювала масштабу цієї жіночої солідарності. Це справжнє ком’юніті — тепле, відкрите і дуже важливе.
Інсайт 5. Останній і головний
Дитина — це найкраще, що зі мною сталося. Материнство змінює пріоритети, дає іншу мотивацію і дуже чітке відчуття, заради чого ти працюєш.
За правильних домовленостей із собою, своїм партнером, дитиною і людьми, із якими ти працюєш, — повернення до роботи може бути дуже м’яким. І водночас дуже продуктивним.
Я навіть їздила з донькою на Ялтинську конференцію, коли їй було п’ять місяців. Вона спокійно проїжджала повз Бориса Джонсона на візочку й збирала візитівки топменеджерок світових корпорацій у вбиральні готелю.
А якщо дивитись зовсім прагматично — дитина здатна розтопити лід там, де не справляється жоден рекрутер або продавець. Перевірено на практиці:)