Податок на посилки – це удар по мільйонах українців, а не «наповнення бюджету»
Влада вкотре повертається до ідеї оподаткувати міжнародні посилки вартістю до 150 євро. Цю ініціативу подають як боротьбу за наповнення бюджету та «справедливі правила гри». Але на практиці йдеться про чергову спробу ускладнити життя мільйонам українців і ще сильніше загальмувати економіку країни.
Цього разу ця спроба провалилася. Але навряд чи востаннє.
Мене більше засмучує інше – що частина бізнесу та навіть окремі бізнес-асоціації підтримують такі ініціативи. Вони помилково вважають, що якщо податок вводять «не на них», то вони від цього виграють.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Але економіка працює не так.
Будь-який новий податок б’є не по окремій категорії людей чи товарів. Він б’є по всьому економічному ланцюгу. Сьогодні людина через нові мита чи ПДВ купує менше товарів. Завтра хтось недозаробив. Післязавтра бізнес відклав інвестиції, не відкрив новий магазин, не найняв працівників або не підвищив зарплати. У підсумку програють усі.
Особливо небезпечно робити такі кроки зараз, коли Україна переживає найбільшу демографічну кризу за всю історію незалежності. Люди виїжджають не лише через війну. Люди виїжджають через відсутність економічних перспектив, низькі доходи, зарегульованість і постійний тиск на підприємництво.
Коли держава замість стимулювання економіки починає створювати нові бар’єри для споживання, торгівлі та малого бізнесу – це прямий сигнал суспільству: тут заробляти буде складніше.
І це особливо дивно, бо на початку повномасштабної війни держава вже показала, що здатна діяти інакше. Ми бачили дерегуляцію, спрощення правил, зниження податків. Це дало бізнесу можливість вижити у критичний момент. Але згодом країна знову повернулася до старої логіки: більше контролю, більше обмежень, більше податків.
При цьому очікувані надходження від нового оподаткування міжнародних посилок оцінювалися приблизно у 10 млрд грн. Для масштабу державного бюджету це близько 0,2%. Мізерна цифра на тлі потенційних наслідків для економіки, споживання та настроїв людей.
Торгівля ніколи не робила країни біднішими. Навпаки – саме відкритість, конкуренція та свобода обміну створюють економічне зростання.
Українцям потрібні не нові податки, а протилежні рішення: дерегуляція, приватизація, скорочення надлишкового державного апарату та зниження фіскального навантаження.
Бо в довгій перспективі «чужих податків» не існує. Якщо сьогодні держава душить одну частину економіки – завтра це відчує кожен.