Податки на імпорт до €150: рішення, яке зробить українців біднішими

4 хвилин читання

Я не підтримую ідею оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро. І скажу прямо: це рішення вдарить не по «абстрактному імпорту», а по українцях, по бізнесу і по економіці в цілому.

Мені здається, що в цій дискусії ми знову наступаємо на знайомі граблі – намагаємося «захистити» одних, створюючи проблеми для всіх.

Економіка – це не гра з нульовою сумою. Це жива екосистема, де виграш одного часто підсилює інших. Коли розвивається малий бізнес, виграє і великий. Коли зростає конкуренція – виграє споживач, а разом з ним і весь ринок.

Але працює і зворотне правило: коли держава тисне на малих гравців – мікропідприємців, ФОПів, фізичних осіб – це б’є по всій економіці. Без винятків.

Сьогодні українці мають вибір. Вони можуть купувати в українських магазинах, у локальних виробників або на глобальних маркетплейсах. І цей вибір – не проблема, а перевага. Саме він створює зростання.

Різноманіття товарів означає вищу якість життя. І це напряму впливає на економіку.

Що станеться, якщо ми введемо податок на посилки?

Все дуже просто: імпортні покупки подорожчають. Українці витрачатимуть більше грошей на ті самі товари. А значить – у них залишиться менше грошей на інші покупки, зокрема в українських виробників і рітейлерів.

Підписуйтеся на наші соцмережі

І це ключовий момент, який чомусь ігнорують.

Немає жодної гарантії, що люди масово підуть купувати українське. Вони і зараз це роблять – якщо їх влаштовує ціна і якість. Але є величезна кількість товарів, яких в Україні просто немає. І не буде.

Україна – це лише 0,2% населення світу. Ми фізично не можемо виробляти весь спектр товарів, який існує глобально. Це нормально.

Саме тому імпорт і експорт – це пов’язані посудини. Якщо ми обмежуємо імпорт, ми автоматично б’ємо і по експорту.

Протекціонізм – це не захист. Це постріл собі в ногу

Часто кажуть: «це підтримка українського виробника». Я вважаю, що це помилка. Підтримка – це не підвищення податків для інших. Підтримка – це зниження податків і регуляцій для своїх.

Бо економіка працює лише тоді, коли в ній є «свіже повітря». І це повітря забезпечують ФОПи, малі підприємці, фізичні особи.

Як тільки ми починаємо закривати ці «вентиляційні отвори» – починається стагнація.

Мита і податки не захищають. Вони шкодять. Усім: і споживачам, і бізнесу, і виробникам.

Причому не так важливо, хто формально платить – важливо загальне навантаження на економіку.

Я не думаю, що обсяги міжнародних посилок різко впадуть. Люди все одно купуватимуть там, де їм вигідно. Але вони платитимуть більше. А ще – зросте тінізація і корупція.

І це ще один ефект, про який не люблять говорити.

Я часто чую аргумент: «постраждає логістика». Ні, не постраждає. Люди продовжать замовляти. Але постраждає ефективність економіки.

І постраждає споживач. А для мене це головне питання.

Чи стане людям краще від цього рішення? Ні. Чи стануть товари дешевшими? Ні. Чи стане економіка більш конкурентною? Теж ні.

Якщо ми дійсно хочемо економічного зростання, нам потрібно говорити не про підвищення податків, а про їх зниження.

Бо більше податків – це менше свободи. А менше податків – це більше розвитку.

І це не теорія. Це базова економіка.