Парадокс: AI проти світової економіки

У компаній-лідерів галузі штучного інтелекту зараз нова, так би мовити, розвага: вони намагаються зрозуміти, як AI змінить світову економіку. Ось, наприклад, OpenAI нещодавно представила документ Industrial Policy for Intelligence Age: Ideas to Keep People First.

Там написано багато правильних слів – і люди на першому місці, і податки на автоматизацію та роботизацію, і базовий безумовний дохід для тих, хто втратив роботу, і чотириденний робочий тиждень, і нові соціальні гарантії, і доступ до AI як базової інфраструктури, і багато ще всього прекрасного. Тобто документ ніби готує уряди держав до наслідків тотального впровадження нейромереж у всі сфери життя. По суті, пропонується укласти новий суспільний договір – такий, який враховуватиме особливості нової економіки, з тотальною автоматизацією та роботизацією.

Все це прекрасно, але, на жаль, абсолютно невиконувано. Я пам'ятаю ще прихід в офіси персональних комп'ютерів. Тоді всі казали, що ПК візьме на себе більшу частину роботи, і люди стануть вільнішими. Ну і як, стали? Потім те ж саме повторилося з інтернетом... А раніше те ж саме було з іншими офісними інноваціями – друкарськими машинками, ксероксами тощо. Простий закон капіталізму: інновації, які підвищують продуктивність праці, – вони не знижують навантаження на працівників. Швидше навпаки. Продуктивність підвищилася – значить, ті ж люди тепер мають робити більше.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Додамо сюди амбіції і кар'єризм – завжди було чимало людей, які багато працюватимуть просто щоб піднятися вгору по соціальних сходах. А якщо багато працюють одні (добровільно), то, як правило, іншим доводиться робити те ж саме по примусу.

Загалом, не буде скороченого робочого тижня і працівників, що відпочивають за комп'ютерами, поки AI генерує за них квартальний звіт. А безумовний базовий дохід якщо й з'явиться, то тільки в найбагатших країнах, які і так вже готові до його впровадження.

Але, швидше за все, світова економіка просто піде вразнос. МОП і Світовий банк вже зараз попереджають: AI зруйнує економіку країн, що розвиваються, швидше, ніж принесе користь. Генеративний штучний інтелект готовий змінити ринки праці по всьому світу, але економіки, що розвиваються, стикаються з найбільшими ризиками – витіснення робочих місць відбудеться раніше, ніж проявить себе зростання продуктивності. Про це прямо говориться в спільній робочій доповіді Міжнародної організації праці та Світового Банку.

Дослідження, що являє собою підготовчий документ до майбутньої Доповіді про світовий розвиток 2026, проаналізувало схильність ринків праці впливу генеративного AI в 135 країнах, що охоплюють приблизно дві третини світової зайнятості. Його головне попередження: цифрова нерівність збільшуватиме і нерівність матеріальну.

У дослідженні виявлена так звана динаміка «невеликого буфера і серйозних вузьких місць» у країнах, що розвиваються. Працівники на посадах, найбільш вразливих до автоматизації, – канцелярські, адміністративні та початкові офісні позиції – часто вже мають доступ до інтернету навіть в умовах низьких доходів, а це означає, що витіснення може відбутися відносно швидко. Але працівники на позиціях, які могли б отримати вигоду від зростання продуктивності завдяки AI, часто не мають надійного підключення до мережі, що не дозволяє їм скористатися перевагами технології.

У країнах з високим рівнем доходу від 30% до 32% робочих місць схильні впливу генеративного AI, тоді як у країнах з низьким рівнем доходу цей показник становить всього від 1% до 15%. Однак робочі місця, що знаходяться під загрозою в біднішіх країнах, як правило, належать до числа кращих з доступних позицій – це саме ті робочі місця, які історично служили шляхами до стабільної зайнятості для жінок і молодих працівників.

Доповідь вказує на можливість «ефекту обходу офісних професій» – ситуації, при якій робочі місця в офісному секторі, що сприяли соціальній мобільності в розвинених країнах, можуть так і не з'явитися в повній мірі в сучасних економіках, що розвиваються. Автоматизація на основі AI усуне ці сходинки економічних драбин ще до того, як вони сформуються, посилюючи нерівність замість її скорочення.

Загалом, багаті люди і країни завдяки нейромережам стануть ще багатшими, а бідні – ще біднішими. Боюся, це може закінчитися дуже погано. Може навіть світовою війною. А щоб уникнути катастрофи, вже зараз потрібно розробляти дуже нестандартні економічні рішення.
Денис Стаджі