НБУ націлився на "скрутки" та фіктивний податковий кредит: що зміниться для банків і бізнесу

6 хвилин читання

Національний банк у липні посилив контроль за схемами ухилення від оподаткування та легалізації тіньових доходів – але водночас спростив банківське обслуговування для людей з інвалідністю та інших вразливих категорій клієнтів.

Про це йдеться в огляді нормативних змін НБУ за липень, підготовленому Центром економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс».

Полювання на "скрутки" та фіктивний податковий кредит

У листі №25-0010/65703 регулятор звернув увагу банків на схеми з ознаками фіктивності – так звані «скрутки» та «зустрічні потоки».

Читайте також: Після запровадження нових вимог Нацбанку щодо зазначення персональних даних у платіжних квитанціях Укрпошта заявила, що вони є надмірними та створюють незручності для громадян.

За словами керівниці аналітичного департаменту «Фінансового пульсу» Діляри Мустафаєвої, такі схеми можуть використовуватися для ухилення від оподаткування, формування фіктивного податкового кредиту, прихованого переведення коштів у готівку та легалізації тіньових доходів.

Серед індикаторів, на які тепер орієнтуватимуться банки: багатомільйонні обороти компаній із мінімальною кількістю працівників і активів, відсутність складських чи виробничих приміщень, невідповідність платежів заявленому виду діяльності, транзитний рух коштів, робота з великою кількістю новостворених контрагентів, а також відсутність документів про фактичне транспортування чи зберігання товарів.

При цьому НБУ наголошує: банки повинні оцінювати не окрему операцію чи один формальний показник, а сукупність ризикових ознак у зіставленні з реальним змістом господарської діяльності клієнта.

Масових обмежень для бізнесу не буде

Підписуйтеся на наші соцмережі

Попри посилену увагу до ризикових схем, Мустафаєва підкреслює: йдеться не про тотальне закручування гайок для всіх клієнтів банків.

«Важливо розуміти, що цей лист не встановлює нових масових обмежень для клієнтів і не означає автоматичного посилення контролю за будь-якими операціями бізнесу. Йдеться про рекомендації банкам щодо роботи з конкретними комбінаціями ризикових ознак. Вирішальним залишається не окремий платіж або формальний показник, а відповідність операцій реальному змісту та масштабам господарської діяльності клієнта»
зазначила експертка.

Паралельно – спрощення для вразливих категорій клієнтів

Постановою №81 НБУ розширив можливості обслуговування людей, які через фізичні чи інші об'єктивні обставини потребують додаткової допомоги в банку. Тепер супроводжуюча чи довірена особа або працівник банку зможе допомогти клієнту пред'явити оригінал документа, якщо той не в змозі зробити це самостійно.

У визначених випадках згоду на фотофіксацію можна буде підтвердити аудіо- чи відеозаписом. Банки фінансової інклюзії також отримали право залучати комерційних агентів до ідентифікації та верифікації клієнтів.

«Загальна логіка липневих змін досить чітка: контроль має посилюватися там, де існують обґрунтовані ризики використання банківської системи у протиправних схемах, але ставати простішим і доступнішим там, де людина стикається з фізичними, територіальними чи іншими об'єктивними перешкодами. Саме такий баланс між стійкістю, контролем і фінансовою інклюзією поступово наближає українську банківську систему до європейської моделі»
підсумувала Мустафаєва.

Два паралельні виміри: війна і євроінтеграція

Фінмоніторинг – лише один із трьох напрямів липневого оновлення нормативної бази НБУ. Два інші стосувалися стабільної роботи банків в умовах війни та наближення регулювання до законодавства ЄС.

«У липні Національний банк продовжував вирішення найбільш нагальних завдань: з одного боку, банки повинні зберігати операційну та фінансову стійкість в умовах воєнних ризиків. З іншого – регулятор уже формує наглядове середовище, у якому українські банки надалі працюватимуть за логікою та стандартами, звичними для європейського фінансового ринку»
пояснила експертка.

Серед євроінтеграційних рішень – постанова №77, якою НБУ вдосконалив методологію ризик-орієнтованого банківського нагляду, зокрема порядок встановлення підвищених пруденційних нормативів за результатами наглядового оцінювання SREP.

Постановою №75 регулятор продовжив тестовий період розрахунку банками мінімального розміру експозицій, зважених за кредитним ризиком – це крок до імплементації Регламенту ЄС №575/2013. Звітувати за новими вимогами банки почнуть з 1 листопада 2026 року замість 1 серпня – додатковий час дасть їм змогу краще підготуватися.

Постанова №79 дозволила українським операторам поштового зв'язку та експрес-перевізникам переказувати валюту за кордон для сплати митних платежів, податків і зборів, пов'язаних із доставкою посилок до ЄС.

Пільги воєнного часу – не послаблення вимог

Постановами №78 та №80 НБУ уточнив правила роботи банків в умовах воєнного стану – зокрема порядок визначення фінансового стану позичальників та перелік територій, де можливе тимчасове припинення роботи банківських підрозділів.

Регулятор також тимчасово дозволив банкам не вираховувати з основного капіталу першого рівня балансову вартість певної нерухомості, отриманої у власність із кінця 2021 року – за умови дотримання визначених вимог.

«Такі рішення не варто сприймати як зниження вимог до банків. Їхнє завдання – не допустити, щоб обставини, безпосередньо спричинені війною, штучно погіршували регуляторні показники або змушували банки ухвалювати економічно необґрунтовані рішення. Водночас НБУ зберігає запобіжники, які не дозволяють перетворити тимчасову гнучкість на спосіб приховування реальних ризиків»
наголосила Діляра Мустафаєва.