Менше грошей у людей — слабша економіка: про нові податкові ідеї
Я намагаюся зрозуміти логіку рішень, які зараз ухвалюються, але поки що виглядає так, що замість стимулювання економіки ми отримуємо її системне гальмування.
Підприємці вже сьогодні створюють основу економіки країни. Але важливо думати і про майбутнє — про умови, в яких бізнес зможе розвиватися.
Перший удар — продовження 5% військового збору на три роки після війни під аргумент відновлення країни. Але відновлення — це не про підвищення податків. Це про створення умов, у яких бізнес хоче працювати, інвестувати і рости. Економіку будують підприємці, а не чиновники. І такі рішення лише відтерміновують реальне відновлення.
Часто можна почути: це ж не по людях, це по бізнесу. Але давайте чесно — по мільйонам українців це не вдарить? Тільки по мені? Це удар по всіх. Просто податки на зарплати формально платить роботодавець, а фактично — вся економіка.
Податки — це витрати бізнесу. І коли вони зростають, це автоматично означає менше прибутку, менше інвестицій, вищі ціни, нижчі зарплати і гіршу якість кадрів. Сьогодні основний податковий тягар уже несуть великий бізнес, ФОПи та фізичні особи — і питання не лише в структурі, а в загальному рівні цього навантаження.
Другий удар — так званий «податок на OLX». По суті, це історія про мільйони людей, які намагаються самі себе забезпечити. Кур’єри, водії, люди, які продають речі або надають послуги один одному. Вони не просять допомоги, вони працюють.
Підписуйтеся на наші соцмережі
І саме по них цей закон б’є найсильніше. Менше грошей у них — менше грошей в економіці. Плюс ми отримаємо більше перевірок, штрафів, судів і, як наслідок, більше тіньових схем. І що показово — майже всі асоціації підприємців або підтримали ці законопроєкти, або просто промовчали.
Окремо варто сказати про зміни для фрілансерів і мікробізнесу зі ставкою 10%. Це прямий удар по активній частині економіки — тим, хто створює цінність і рухає ринок.
Третій удар — ідея оподаткування міжнародних посилок. Фактично це ПДВ і мито на посилки до 150 євро. По суті — податок на споживача. Це означає зниження купівельної спроможності, ріст цін і меншу кількість клієнтів для бізнесу. Плюс ризики перевантаження митниці, корупції і тінізації.
І тут виникає інше питання: чому український уряд не створює преференції для своїх виробників?
Бо те, що зараз відбувається, виглядає як спроба вирішити проблему не з того боку.
Пільгове кредитування часто подається як рішення, але насправді це викривлення вартості грошей і перекоси в економіці, які можуть закінчитись кризою.
Ми, як бізнес, піднімаємо ціни лише на власні послуги і не беремо жодної копійки без їх надання. Це принципово відрізняється від податків.
Китайська компанія не є повноцінним гравцем на українському ринку в класичному розумінні — вона не працює тут у тих самих умовах, що локальний бізнес.
Якщо дивитися на все це разом, виникає просте питання: навіщо?
Очікуваний ефект для бюджету — близько 1%. Але ціна для економіки може бути значно вищою.
Водночас відновлення країни має базуватися не на підвищенні податків, а на інших інструментах: приватизації, дерегуляції, зниженні державних видатків.
І тут важливо не мовчати. Бізнес має бути активнішим і вимагати економічної свободи та нормальних умов для розвитку.
Бо зараз ми рухаємось у протилежному напрямку.