Головна Підприємництво

Кредити, лізинг і ризики: де бізнесу брати гроші під час війни

10 вересня 2026 18:00 8 хвилин читання

Кредити, лізинг і ризики: де бізнесу брати гроші під час війни зображення 1

Кредити, лізинг і ризики: де бізнесу брати гроші під час війни. Фото: magnific.com

Отримати капітал для розвитку у періоди невизначеності — головне випробування для будь-якого підприємця. Як зблизити очікування позичальників і оцінку ризиків фінансових інституцій, під час дискусії на YouTube-каналі CEO Club Ukraine обговорили голова правління ПУМБ Сергій Черненко, CEO страхової компанії VUSO Андрій Артюхов, директор Winner Leasing Антон Камінський та засновник ІГ «УНІВЕР» Тарас Козак. Вони розібрали, де шукати фінансування бізнесу під час війни та які інструменти дають найбільший ефект.

Запити бізнесу проти оцінки ризиків: чому виникає непорозуміння

Головний конфлікт у взаємодії між підприємцем та фінансовою установою полягає у різниці поглядів на бізнес. Власник компанії приходить за капіталом, палаючи новою ідеєю, та розраховує отримати фінансування максимально швидко й дешево. Натомість банк або фінансова компанія зобов’язані оцінити ризики, провести комплаєнс та перевірити прозорість бізнесу.

Читайте також: Як Big Data та вбудовані фінанси трансформують кредитування малого бізнесу

Підприємець завжди дивиться у майбутнє — як він генеруватиме прибуток. Фінансова установа дивиться у минуле — оцінює статистику, фінансову звітність, історію доходів і збитків, а також те, як компанія долала минулі кризи.

Окрім оцінки самого проєкту, існують чіткі регуляторні та практичні вимоги:

Фінансовий моніторинг та комплаєнс: Це інструмент формування прозорого плацдарму для довгострокового партнерства. Дотримання жорстких вимог дозволило Україні вийти з «сірого/чорного» списку FATF, що відкрило бізнесу доступ до міжнародних кредитів та зовнішньоекономічної діяльності.
Аудиторські вимоги НБУ: Якщо підприємству потрібен кредит на суму понад 300 млн грн, наявність офіційного аудиту є обов'язковою вимогою Національного банку України.
Управління капіталом: Для підбору оптимального інструменту (від інвестиційних кредитів до факторингу чи гарантій) у компанії має бути фаховий фінансовий директор, а не лише функція розрахунків на рівні головного бухгалтера.

Кредитний бум під час війни: чому банки розширюють ліміти

Після паузи у 2022 році банківський сектор демонструє стрімке зростання. Кредитні портфелі бізнесу зросли більш ніж на 30% у минулому році й утримують аналогічні темпи зараз.

Парадокс полягає в тому, що попри зростання воєнних ризиків, ринок отримав найдовший період макроекономічної прогнозованості. Стабільна облікова ставка НБУ (близько 15% протягом півтора року), зрозуміла інфляція, передбачуваний курс валют та чіткі обсяги міжнародної допомоги дозволили бізнесу й банкам закладати невизначеність у довгострокові плани.

Підписуйтеся на наші соцмережі

У результаті банки лібералізували свою кредитну політику порівняно з довоєнним періодом:

Граничне співвідношення боргу до EBITDA (Debt/EBITDA) зросло з 3 до 4.
Терміни інвестиційного кредитування розширилися з 5 до 10 років.
Ліміт бланкового (незабезпеченого) кредитування на одного клієнта зріс у три рази — з 200–250 млн грн до 750 млн грн.

Попри це, загальний рівень проникнення кредитів в економіку становить лише близько 9% ВВП. Обсяг усіх працюючих банківських кредитів складає менше $20 млрд при ВВП країни у $210–220 млрд, що свідчит про величезний потенціал для подальшого зростання.

Для компенсації вартості ресурсів залучаються державні та міжнародні програми. Зокрема, пільгове фінансування проєктів у сфері оборонно-промислового комплексу (Defense) доступне на термін до 10 років під 5% річних, де ризик зміни ставки компенсує держава. Ключовою платформою для дистрибуції міжнародних пільгових програм виступає Фонд розвитку підприємництва (Національна установа розвитку).

Страхування військових ризиків: вартість, статистика та обмеження

Головний новий запит українського бізнесу — покриття збитків від ракетних ударів, падіння уламків та атак безпілотників. Страховий ринок пройшов складний шлях адаптації: якщо у червні 2022 року перші договори страхування авто від воєнних ризиків укладалися з горизонтом планування всього у 3 місяці, то сьогодні страховики покривають майно, транспорт і склади по всій території країни.

Тарифи на страхування нерухомого майна від воєнних ризиків коливаються від 4,5% до 8–9% від вартості об'єкта:

1
4,5% — об'єкти у відносно безпечних західних та центральних регіонах.
2
8–9% — об'єкти у Дніпропетровській, Запорізькій та наближених до зони бойових дій областях.

Формування тарифів спирається на вимоги західних перестраховиків (зокрема британського Lloyd's, інституцій DFC та EBRD). Оскільки світовий ринок раніше не мав аналітичної статистики щодо подібних масштабних військових конфліктів, перестраховики закладають у розрахунки максимальні ризики. Зниження цін відбуватиметься в міру накопичення масиву статистичних даних та завдяки програмам державного субсидування через міністерство економіки.

Ще однією критичною, але недооціненою точкою зростання є корпоративне медичне страхування. З 9–10 млн працюючого населення України лише близько 900 тис. осіб (10%) мають медичні поліси. В умовах жорсткого дефіциту кадрів турбота про здоров'я працівників стає ключовим елементом утримання персоналу та корпоративної культури.

Лізинг та корпоративні папери: альтернативні джерела капіталу

Запити на лізингові послуги в Україні зросли майже удвічі. Попри це, рівень проникнення лізингу в автомобільному секторі становить лише 7–10% від усіх продажів проти понад 30% у країнах Європи.

Головна перевага лізингу — отримання готового сервісного продукту з прогнозованим грошовим потоком. Все обслуговування, ремонт та страхування бере на себе лізингова компанія. На українському ринку поступово розвивається оперативний лізинг (підписка на авто), коли клієнт сплачує виключно за користування активом без покриття його повної вартості, перекладаючи ризики вторинного продажу на фінансову установу.

Паралельно ринок шукає способи залучення внутрішніх заощаджень:

На залишки фізичних осіб до вимоги у банках припадає близько 900 млрд грн (загалом понад 1,2 трлн грн з депозитами).
Страховий сектор акумулював близько 100 млрд грн резервів і капіталу, з яких 40% розміщено в ОВДП, а 60% — на банківських депозитах.
Портфель ОВДП у власності фізичних осіб досяг 150 млрд грн, зрісши на 40 млрд грн за рік.

Суттєвим поштовхом для розвитку залучення приватного капіталу в реальний сектор може стати випуск корпоративних облігацій та запровадження податкових пільг для приватних інвесторів, адже наразі доходи від комерційних паперів оподатковуються за ставкою 23%. Також недостатньо розкритим залишається потенціал факторингу та спільних партнерських програм між банками й ритейлом (на кшталт сплати частинами).

Стратегія фінансування бізнесу під час війни: ключові висновки

Український фінансовий сектор під час війни довів свою стійкість і перетворився з пасивного спостерігача на активного партнера бізнесу. Визначальним фактором для отримання фінансування сьогодні є не стільки довоєнна історія, скільки платіжна дисципліна компанії в період після лютого 2022 року та чітке розуміння плану дій у разі форс-мажорів.

Практичні рекомендації для підприємців щодо залучення капіталу:

Диверсифікуйте джерела залучення коштів: Поєднуйте класичне банківське кредитування з оперативним лізингом для оновлення обладнання та транспорту.
Використовуйте пільгові програми: Подавайте заявки на державну програму «5-7-9%», спецпрограми для ОПК (під 5%) та інструменти компенсації вартості страхування через міністерство економіки.
Готуйте фінансову звітність заздалегідь: Проведіть незалежний аудит, якщо плановий ліміт запозичень перевищує 300 млн грн, та формалізуйте прозору структуру капіталу.
Впроваджуйте комплаєнс та фінмоніторинг: Чітке підтвердження джерел походження коштів розширює можливості роботи з міжнародними фондами й кредиторами.