Компенсація за знищене майно бізнесу: як зафіксувати збитки
Зруйнований офіс, знищений склад із товаром або втрачена виробнича лінія не означають, що підприємство втратило можливість претендувати на відшкодування. Значення матиме не лише масштаб руйнувань, а й те, наскільки швидко та правильно бізнес їх задокументує. Finance.ua із посиланням на Асоціацію платників податків України пояснює, яке майно може підпадати під компенсацію, які докази потрібно зібрати та якими податковими полегшеннями можна скористатися вже зараз.
Компенсація бізнесу за збитки від війни: хто може претендувати
На відшкодування можуть претендувати підприємства будь-якої форми власності — юридичні особи та ФОП, майно яких постраждало внаслідок бойових дій.
Для бізнесу механізм складніший, ніж для громадян, які отримують виплати за пошкоджене чи знищене житло через програму «єВідновлення».
Підприємство має:
- бути офіційно зареєстрованим в Україні;
- не мати серед бенефіціарів громадян або резидентів рф;
- не перебувати у процедурі банкрутства чи ліквідації.
Постраждалі компанії можуть подавати заяви до Міжнародного реєстру збитків.
Яке знищене майно бізнесу може підлягати компенсації
Йдеться не лише про будівлі. Компенсація може стосуватися практично будь-якого майна, яке перебувало на балансі підприємства або належало йому на праві власності та було знищене, пошкоджене чи викрадене.
До таких активів належать:
- нерухомість — виробничі приміщення, офіси, склади, магазини та споруди;
- машини й обладнання — верстати, конвеєри, виробничі лінії та спецтехніка;
- транспорт — корпоративні автомобілі, вантажівки та сільськогосподарська техніка;
- товарно-матеріальні цінності — готова продукція, сировина та напівфабрикати;
- упущена вигода — збитки через неможливість вести господарську діяльність.
Для підприємства це принципово: наслідки атаки не обмежуються вартістю зруйнованої будівлі або обладнання. Зупинка роботи також може призвести до втрати доходу, яку потрібно окремо підтверджувати.
Як зафіксувати збитки підприємства одразу після обстрілу
Перший крок — офіційна фіксація події. Відкладати її не варто: із часом відновити обставини руйнування та зібрати необхідні докази може бути складніше.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Після пошкодження майна потрібно викликати ДСНС. Представники служби мають ліквідувати наслідки події та скласти акт про пожежу або руйнування.
Далі необхідно звернутися до Національної поліції, щоб відомості внесли до ЄРДР та відкрили кримінальне провадження за фактом воєнного злочину.
Документи ДСНС і поліції формують первинну доказову базу, яка допомагає підтвердити, що пошкодження підприємства пов'язані саме з воєнними діями.
Паралельно варто детально фотографувати та знімати на відео всі руйнування. Бажано, щоб матеріали містили інформацію про час і геолокацію.
Документи для компенсації за знищене майно: що зібрати бізнесу
Для подальшого відшкодування потрібно сформувати так званий «кейс збитків». Документи мають підтвердити право підприємства на актив, обставини його пошкодження та розмір завданих втрат.
До пакета входять:
- правовстановлюючі документи — витяги з реєстрів речових прав, договори купівлі-продажу або оренди, технічні паспорти, дані з балансу підприємства;
- акти фіксації — документ ДСНС про пожежу або обстріл та витяг з ЄРДР про відкриття кримінального провадження;
- внутрішні документи — наказ про проведення інвентаризації та акт інвентаризації пошкодженого або знищеного майна;
- експертні та оціночні документи — звіт про технічне обстеження та офіційний звіт про оцінку майна;
- фото й відео руйнувань — бажано з геолокацією та часом, а також скриншоти повідомлень ЗМІ про обстріл відповідної локації.
Такий пакет дозволяє документально відтворити не лише сам факт руйнування, а й зв'язок між конкретним активом, воєнною подією та фінансовими втратами підприємства.
Як визначають збитки бізнесу та суму можливого відшкодування
Розмір збитків визначають за двома основними показниками.
Прямі збитки — це вартість відновлення пошкодженого майна. Якщо відновлення економічно недоцільне, враховується його ринкова вартість на дату руйнування.
Втрачена вигода — неотриманий дохід. Її розраховують за фінансовими показниками підприємства за попередні періоди. Оцінювач визначає, який дохід компанія могла б отримати, якби її майно та виробничі потужності не були знищені через воєнні дії.
Тому фінансова документація потрібна не лише для бухгалтерського обліку. Вона стає одним із ключових доказів під час обґрунтування недоотриманого доходу.
Податкові пільги для бізнесу зі знищеним майном
Підприємства можуть не лише збирати документи для майбутнього відшкодування, а й скористатися окремими податковими полегшеннями.
ПДВ. Знищені внаслідок обставин непереборної сили товари або основні засоби можна списувати без нарахування «компенсаційних» податкових зобов'язань із ПДВ.
Податок на нерухомість. Передбачене звільнення від нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо об'єкт зруйнований, пошкоджений або розташований на території активних бойових дій чи тимчасової окупації відповідно до офіційного переліку.
Екологічний податок. Звільнення від його сплати діє для об'єктів на територіях активних бойових дій або тимчасової окупації, а також у разі повного чи часткового припинення викидів і скидів через руйнування підприємства за умови належної фіксації пошкоджень.
Тому бізнесу варто окремо перевірити, чи входить територія його розташування до офіційного переліку територій активних бойових дій або окупації. Це має значення, зокрема, для застосування передбачених податкових пільг.
Міжнародний реєстр збитків: як бізнесу підготувати заяву
На міжнародному рівні інформацію про зруйноване майно підприємств подають до Міжнародного реєстру збитків — Register of Damage for Ukraine.
Реєстр є першим компонентом майбутнього компенсаційного механізму. Фіксація вимог у ньому має створити основу для можливого відшкодування збитків підприємствам, зокрема коштом заморожених активів рф або спеціальних міжнародних фондів.
Тому збирати доказову базу варто навіть тоді, коли підприємство поки не має коштів на повну оцінку збитків. Насамперед потрібно отримати документи від ДСНС та Національної поліції, провести інвентаризацію та зберегти фото й відео наслідків атаки.
Окремо доцільно створити захищений електронний або хмарний архів із фотографіями, відео, сканами документів та інвентаризаційними актами. Паперові оригінали краще зберігати окремо.
Документи для подання до Реєстру також варто готувати завчасно, не відкладаючи збір доказів до моменту, коли підприємство зможе провести повну оцінку.
Компенсація за збитки бізнесу починається з доказів
Після руйнування підприємству потрібно підтвердити весь причинно-наслідковий ланцюг: майно належало бізнесу, його пошкодили або знищили внаслідок воєнних дій, втрати мають визначену вартість, а зупинка роботи могла спричинити недоотриманий дохід.
Тому головне завдання після атаки — не чекати завершення формування компенсаційного механізму, а якомога швидше зафіксувати подію та зібрати доказову базу.
Акти ДСНС і поліції, документи на активи, інвентаризація, фінансові показники, експертна оцінка, фото та відео перетворюють факт руйнування на документально обґрунтований «кейс збитків», необхідний для подальшої процедури відшкодування.