КЕП: зручний інструмент чи джерело ризиків?

3 хвилин читання

Електронний підпис сьогодні працює досить надійно. Як адвокат можу сказати: проблема зазвичай виникає не через саму технологію. Неприємності починаються тоді, коли людина не розуміє юридичних наслідків його використання.

Саме тому варто розібратися, чим відрізняються КЕП та ЕЦП, які можливості вони відкривають для громадян і чому Верховний Суд останніми роками дедалі частіше формує нові правові позиції щодо електронних документів та електронних доказів.

Досі багато українців використовують термін «електронний цифровий підпис» (ЕЦП). Хоча з юридичної точки зору цей термін уже поступово відходить у минуле. Після наближення українського законодавства до європейських стандартів було ухвалено Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», який запровадив нову систему електронних підписів. Центральне місце в ній посів «кваліфікований електронний підпис» — КЕП.

Читайте також: Із 1 вересня кваліфіковані електронні підписи (КЕП) створюватимуть із використанням нового українського стандарту захисту даних «Купина». Він має замінити алгоритм, розроблений ще у 1995 році, повідомляє «Дія».

Підписуйтеся на наші соцмережі

Фактично те, що більшість громадян сьогодні називає «цифровим підписом», у переважній більшості випадків є саме КЕП. Закон прямо прирівнює його до власноручного підпису. Інакше кажучи, документ із КЕП має таку саму юридичну силу, як паперовий документ із вашим підписом.

Тобто користування КЕП — це можливість дистанційно взаємодіяти з державою, банками, судами та контрагентами без черг, паперових документів і особистих візитів. Фактично електронний підпис став одним із ключових елементів цифрової держави, яку Україна активно будує останніми роками.

Окремо варто згадати і про «Дія.Підпис». По суті це також кваліфікований електронний підпис, але реалізований через мобільний застосунок. Для більшості життєвих ситуацій його юридична сила є тотожною звичайному КЕП.

Найбільша помилка громадян

Наприклад, пароль від ключа записують на папірці, сам ключ надсилають бухгалтеру через месенджер або передають знайомому для подання документів. Однак з юридичної точки зору це приблизно те саме, що передати сторонній особі власний паспорт разом із чистими аркушами паперу, на яких уже стоїть ваш підпис.

Судова практика виходить із презумпції того, що якщо документ підписано вашим КЕП, то саме ви його підписали. І доводити протилежне потім доведеться вже вам. Саме тому КЕП слід захищати не менш ретельно, ніж банківську картку або пароль від інтернет-банкінгу.

Якщо громадянин належним чином підписав документ КЕП, суд не може просто проігнорувати його через те, що документ існує в електронній формі.

Однак разом зі зручністю зростає і відповідальність. Судова практика Верховного Суду демонструє чіткий тренд: електронні документи дедалі частіше прирівнюються до паперових, а електронний підпис — до власноручного підпису людини. Тому до КЕП потрібно ставитися так само серйозно, як до паспорта, банківської картки чи особистого підпису на важливому договорі.

У цифровій економіці електронний підпис — це повноцінний юридичний інструмент, від правильного використання якого залежить захист прав, майна та інтересів громадян.