Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Кава в торговому залі й офісі: інструмент гостинності чи тригер зневаги клієнта?

Zoryana Popovych
Zoryana Popovych Топ автор Редакторка медіа «Блог ОН Клінік»
4
5 хвилин читання

20 років тому, працюючи на першій роботі продавцем у магазині дитячого одягу, я отримала від роботодавця несподівану заборону пити каву в торговому залі, навіть якщо покупців не було.

Він пояснював це просто: запах кави в нього асоціюється з державними установами 90-х — зачинені кабінети в робочий час, за дверима яких чутно розмови і кавування або стоси паперів на робочих столах і поміж них горнятка з кавою. Згадував, як заходив у кабінет в податковій інспекції чи в поліклініці і зразу відчував: він вже винен, що прийшов, бо заважав кавувати (читайте — відпочивати).

Запах як тригер: що каже наука

Запахи мають прямий доступ до структур мозку, пов’язаних із пам’яттю та емоціями. Дослідження лауреатки Нобелівської премії Лінди Бак показали, що нюхова система має особливий зв’язок із лімбічною системою — центром емоційної пам’яті. Аромати викликають не абстрактні спогади, а емоційні сценарії. Коли молекули кофеїну потрапляють у наш ніс, мозок не просто думає «о, це кава». Він зразу згадує, де, коли та за яких обставин чув цей запах раніше. Це так само, як аромат мандаринів миттєво «вмикає» в голові різдвяно-новорічні гірлянди.

Пити чи не пити каву при клієнтах?

Підписуйтеся на наші соцмережі

У бізнес-середовищі горнятко кави в руках персоналу може бути як бар'єром, так і містком до серця клієнта, адже усе вирішує контекст та очікування покупця. У магазинах, банках, поштових відділеннях клієнт хоче швидкість, компетентність і фокус на його запиті. В такій локації кава стає бар’єром, бо наче каже «я зараз відпочиваю, почекай». 

Загалом будь-які ознаки особистого життя персоналу в торговому залі (кава, смартфон, розмови працівників між собою) — це тригер роздратування. Кава може руйнувати динаміку продажу, знижувати ймовірність спонтанної купівлі.

Зовсім інша історія — шоурум нішевого бренду, салон краси чи арт-галерея. Тут клієнт купує не товар, а стан. Аромат кави перетворюється на елемент гостинності та сигнал до релаксу, бо процес купівлі є не швидкою транзакцією, а ритуалом. Коли власниця шоуруму пропонує клієнтці горнятко кави і п’є її разом із нею, кордон «продавець-покупець» стирається. Натомість це крок до формату «господар-гість» і більш дружньої атмосфери з вайбом «ми нікуди не поспішаємо, насолоджуйся моментом». 

Тобто кава може перетворитися на ефективний інструмент сервісу, що працюватиме на ключові бізнес-метрики:

  • dwell time — приємний аромат подовжує час перебування клієнта в точці, що прямо корелює зі збільшенням середнього чека;
  • LTV (lifetime value) — клієнт повертається не просто за послугою чи товаром, а за відчуттям затишку.

Аромамаркетинг: як світові бренди через ніс «підштовхують» нас купувати

Аромамаркетинг — це свідоме використання запахів для формування певної поведінки споживача. Бренди витрачають мільйони, щоб ви пахли їхньою історією ще до того, як побачите цінник.

Авіакомпанія Singapore Airlines стала одним із перших глобальних брендів, який свідомо використав запах як частину маркетингової ідентичності. Ще у 1990‑х вона представила власний аромат Stefan Floridian Waters — композицію, що використовувалася в гарячих рушниках, які подавали пасажирам, у парфумі стюардес та у салонах літаків, створюючи послідовний сенсорний досвід і викликаючи у пасажирів позитивні асоціації та комфорт. 

Компанія Nike свого часу провела експеримент із запахом у своїх магазинах. Повітря в одному торговому залі ароматизували, в іншому — ні. В ароматизованому просторі готовність купувати зросла на 84 % порівняно з приміщенням без запаху, а продукція сприймалася як цінніша (до 15–20 % зростання сприйняття цінності товару).

Аромат у торговому просторі чи офісі працює як маркетинговий інструмент, який змінює підсвідомі реакції покупця та може підвищувати як готовність купувати, так і загальне сприйняття бренду. Аромамаркетинг є лише одним із видів сенсорного маркетингу. До нього також належать візуальні (дизайн, колір, вітрини), аудіальні (музика, звуки, голоси) та тактильні (текстура матеріалів, комфорт меблів) елементи, які разом формують досвід клієнта.

Про сенсорний маркетинг 20 років тому я нічого не знала, звісно ж. Тоді заборона пити каву в торговому залі здавалася мені дивною вимогою шефа. Але ця історія на першій роботі показала мені, що в продажах немає дрібниць.

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
4
Icon 0

Підписуйтеся на наші соцмережі