Кар’єрний добробут під час війни: про що варто запитати себе?

Поговорили з психологом платформи «Betobee» про кар'єрний добробут українців та про те як на нього вплинула довготривала війна.  

Як війна вплинула на відчуття професійної стабільності українців і як це проявляється в роботі?

Війна очевидно вплинула негативно. Питання стабільності зараз дуже крихке і в першу чергу це стосується емоційного та фізичного стану. Недосипання, хронічний стрес, втрати, постійна напруга — це формує фон, у якому люди живуть і працюють.

Часто спостерігається дві реакції. Перша, коли люди максимально мобілізують сили, занурюючись у роботу як у спосіб триматися. Це може тимчасово допомагати, але на довгій дистанції призводить до виснаження, інші сфери життя лишаються без уваги, і часто призводить до вигорання. Інша група людей, навпаки, відчуває падіння продуктивності. Їхній організм перебуває в режимі збереження енергії, як на останніх відсотках батареї. Через це знижується концентрація, пам’ять, швидкість реакції. З боку може здаватися, що людина стала повільною чи байдужою, хоча насправді вона просто виживає у стані постійного стресу.

Що таке кар’єрний добробут у воєнних умовах і чому він став таким важливим саме зараз?

Кар’єрний добробут не існує окремо від загального добробуту людини. Є чотири взаємопов’язані сфери — соціальна, психологічна, фізична та професійна. Всі вони взаємопов’язані і впливають одна на одну. 

Підписуйтеся на наші соцмережі

Раніше роботодавці могли дивитися на працівника як на виконавця завдань.А зараз війна показала, наскільки стан людини впливає на її ефективність. Наприклад, якщо людина провела ніч у сховищі, не спала й переживала страх — це не просто “особисті обставини”, це об’єктивний фактор, який неможливо ігнорувати.

Тому сьогодні важливо дивитися на працівника не лише як на працівника, а й як на людину і включатися в підтримку добробуту ширше, ніж тільки професійно. Важливо починати це робити, наприклад в «Betobee» є безкоштовний скринінг на визначення загального добробуту працівників, а результат показує значення по всім чотирьом сферам. Тобто і компанія може побачити в якому стані їх співробітники, і працівник помітити свій стан, і можливо визнати що їм треба допомога.

Які форми підтримки з боку роботодавця найбільше допомагають працівникам зберігати ресурсність?

Форми підтримки можуть бути різними — це дуже залежить від типу компанії, команди та  наявного клімату в колективі, середнього відсотку добробуту. Універсальним все ж є доступ до індивідуальної терапії. Такий формат, який дає людині простір для розмови про будь-що, чи то роботу, чи, особисте життя, з відчуттям конфіденційності і одночасно, що компанія намагається дбати.

У командах, де є упереджене ставлення і менше обізнаності у сфері ментального здоров’я — про те, як воно впливає на ресурсність і як її зберігати корисними можуть бути інформаційні заходи. Наприклад, вебінари, де проводиться психоедукація: пояснюються базові поняття, даються практичні вправи й питання для самоусвідомлення, щоб людина могла зрозуміти, як це працює саме для неї. Іноді це може бути запит від конкретного відділу чи команди, яка має певні труднощі або потребу в підтримці. Часто таким запитом є тема взаємодії з “важкими” клієнтами. У цьому випадку можна проводити воркшопи, де за участі психолога учасники мають змогу взаємодіяти, обмінюватися досвідом, реагувати та краще розуміти ситуацію. Це одночасно і тімбілдінг, і можливість “порозкладати” все всередині себе.

Окремо зараз актуальні групи для родин військових та для тих, хто повернувся зі служби і проходить адаптацію до роботи. Такі зустрічі допомагають м’якіше пройти цей період, відчути підтримку та мати ще одну опору.

Тобто форм, у яких можна допомогти працівникам підтримувати ресурсність багато, важливо не боятися пробувати, адаптувати під команду і рухатися в цьому напрямку. А для компаній в цьому напрямку є своя “група підтримки”, наприклад у нас є послуги про які писали вище — з ними можна проконсультуватися який формат може підійти краще, провести пілот, узгодити теми, які дійсно будуть актуальні. Тож компанії, керівнику чи hr-менеджеру не обов’язково залишатися сам на сам з питанням добробуту всього колективу, а є можливість також отримати допомогу в цьому напрямку.

Чи можливо говорити про професійний розвиток і кар’єрне зростання під час війни?

Це більше риторичне питання ми всі бачимо що попри війну відбувається рух далі. Люди продовжують навчатися, змінюють сфери, шукають нові способи реалізації. У багатьох розвиток стає способом упоратися з тим, що відбувається, мати сенс і зберігати динамічність.

Звісно, це зростання може виглядати інакше, ніж ми звикли, коли це не завжди про кар’єрні сходинки, а скоріше про новий рівень підходів, гнучкості, вміння адаптуватися.

Наскільки важливо, щоб робота підтримувала психологічну стійкість і давала відчуття сенсу в цей період?

Відчуття сенсу в цілому є опорною точкою в тому, щоб витримувати складні часи. Можна сказати так, що якщо робота не підтримує психологічну стійкість, то там працівники будуть витримувати рівно стільки, на скільки їх ресурсів вистачає. А далі прийдеться звільнювати одних людей і брати інших (які поки що мають якісь ресурси)?

Тому підтримка психологічної стійкості — це не настільки бонус, наскільки сталість роботи компанії і її результатів.