IT в економіці України: як змінювалася його частка, вплив та тренди ринку за роки незалежності

12 хвилин читання

Історія українського IT почалася майже одночасно з набуттям (чи краще сказати відновленням) незалежності України — у 1991 році.

IT-сектор в Україні розвивався бурхливо, але суттєвою часткою економіки став не відразу: найбільшу частку ВВП забезпечували більш «традиційні» сектори економіки, зокрема торгівля, важка промисловість, сільське господарство. 

SPEKA спробувала розібратися:

  • як з роками змінювався внесок українського IT в економіку;
  • чим відрізнялася роль IT в економіці інших країн за аналогічний період;
  • яким чином змінювався попит на айтівців та престижність сектору;
  • чи має українське IT перспективи зростання та які саме. 
Читайте також: 18 червня відбудеться п'ятий воркшоп Go-To-Market Bootcamp у рамках проєкту ITBridge — про відповідальне управління ШІ, ключові положення EU AI Act та практичні кроки для українських технологічних компаній, що виходять на ринок ЄС.

Перші кроки українського IT

Перша людина на території України вийшла в інтернет ще у 1990 році, проте IT-сектор незалежної України не забарився з розвитком. Так, у перші п’ять років після набуття незалежності в Україні вже був власний домен .ua, були створені перші IT-компанії, що працюють та процвітають і досі, а також зʼявилися підрозділи світових корпорацій, зокрема Intel та Epson. 

  • У 1991-му в Україні зареєстрували першого інтернет-провайдера «Технософт». 
Юрій Янковський, один із засновників «Технософт» і перша людина, що вийшла в інтернет з України
  • У 1991 році Олексій Скрипник-молодший разом із батьком заснував кооператив з розроблення програмного забезпечення, сьогодні відомий як IT-компанія ELEKS. 
  • У 1992-му зʼявився домен .ua, у 2005-го до нього додали com.ua, gov.ua та net.ua.
  • У 1993 році Тарас Кицмей та Ярослав Любинець заснували IT-компанію SoftServe
  • У 1994-му заснували харківську компанію NIX Solutions. 
  • У 1995 році народилася «матір» «Козаків» та S.T.A.L.K.E.R. — GSC Game World. 

Як змінювалася частка IT у ВВП України за останнє десятиріччя

У 2011 році загальний обсяг ВВП України становив 1138,3 млрд грн. Тоді на сектор інформації та телекомунікацій припадало 3% від загального обсягу ВВП, але суттєва частка у цих 3% стосувалася саме телекомунікацій, а не IT. 

Тож SPEKA проаналізувала дані Держстату, щоб визначити, як змінювалася додана вартість IT-сектору в ВВП України. Для чистоти експерименту ми брали тільки дані, які можна було відстежити безпосередньо за КВЕД, щоб не змішувати IT та телеком, а також продаж компʼютерних пристроїв. 

Такі дані наразі доступні за період з 2013 по 2020 рік. 

Ми відібрали дані за КВЕД 62 — комп'ютерне програмування, консультування та пов'язана з ними діяльність та 63 — надання інформаційних послуг. 

За десять років, з 2013 по 2020 рік, частка IT-сектору в структурі ВВП України зросла більш ніж двічі, але залишилася доволі скромною — на рівні 2,02%. 

Додана вартість IT-сектору у ВВП України, 2013-2020 2013
[object Object]  0,74%
Додана вартість IT-сектору у ВВП України, 2013-2020 2014
[object Object]  0,88%
Додана вартість IT-сектору у ВВП України, 2013-2020 2015
[object Object] 0,86%
Додана вартість IT-сектору у ВВП України, 2013-2020 2016
[object Object] 1,22%
Додана вартість IT-сектору у ВВП України, 2013-2020 2017
[object Object] 1,50%
Додана вартість IT-сектору у ВВП України, 2013-2020 2018
[object Object] 1,49%
Додана вартість IT-сектору у ВВП України, 2013-2020 2019
[object Object] 1,70%
Додана вартість IT-сектору у ВВП України, 2013-2020 2020
[object Object]  2,02%

Підписуйтеся на наші соцмережі

SPEKA звернулася до старшого економіста Центру економічної стратегії Дмитра Горюнова із проханням порівняти, як співвідноситься частка IT з частками інших секторів. Виявилося, що станом на 2020 рік IT приносило в економіку України більше, ніж фінансовий сектор, але менше, ніж будівництво та логістика. Найбільша частка припадала на торгівлю. 

Попри зростання більш ніж удвічі, на ІТ у структурі ВВП досі припадає доволі скромна частка

До 2020 року збільшення частки IT в економіці було доволі стабільним, але все змінилося спершу після пандемії, а потім після повномасштабного російського вторгнення. 

На прохання SPEKA профільна організація IT Ukraine Association оцінила внесок українського IT в економіку держави за останні роки:

  • За результатами 2022 року ІТ-індустрія забезпечила валютні надходження до української економіки у $7,34 млрд. 
  • Обсяг експорту збільшився на $400 млн у порівнянні з довоєнним 2021 роком. Ми спостерігали зростання щороку приблизно на 20%. 
  • У першому півріччі 2023 року експорт становив $3,38 млрд. Попри зниження показників експорту на 9,3% у порівнянні з таким же періодом минулого року, у воєнних умовах та без можливості тимчасового виїзду ключових осіб ІТ-компаній за кордон для проведення бізнес-активностей та пошуку клієнтів, такі показники залишаються високими. 

«Кількість ІТ-фахівців в Україні невпинно зростає, що також свідчить про розвиток індустрії, — кажуть в Асоціації. — Так, за рік повномасштабної війни кількість ІТ-фахівців, зареєстрованих як ФОП, збільшилася на 31 793 особи, або на 13%. За темпами зростання кількості айтівців 2022 рік не відрізнявся від попереднього: у 2021-му кількість ФОП в ІТ теж зросла на 13%». 

Частка IT у ВВП інших держав і динаміка її зміни

Ми порівняли дані в Україні з тим, яка частка ВВП припадає на IT-сектор у світі. 

За даними Statista, у 2013-2022 роках динаміка частки IT у світових економіках суттєво варіювалася. Так, частка ICT у ВВП США зросла з 26,8 до 35,7%, у ВВП Китаю — з 9,5 до 11,7%.

А от у Євросоюзі, навпаки, частка ICT скоротилася з 21,8 до 11,8%, хоча тут варто врахувати Brexit і випадіння з розрахунків Великої Британії. 

Джерело: Statista

Дані Єврокомісії також демонструють, що у 2019-2020 роках у Євросоюзі зʼявився тренд на зменшення частки виробництва порівняно з сервісними послугами у секторі, частка яких стабільно зростала принаймні з 2015 року, коли Єврокомісія почала робити відповідні вимірювання. 

Ключові етапи для українського IT за останні 10 років

SPEKA поговорила з учасниками ринку, щоб дізнатися, які ключові події впливали на розвиток українського IT в останні десять років. Ми отримали три ключові чинники/етапи, чітко привʼязані до дат: 

  • 2014 рік: російська агресія. Для України це означало повний відхід від російського ринку та розширення співпраці з країнами Заходу та Азії. З одного боку, це могло означати деяку невизначеність через перебудову ринку, але згодом дало поштовх для розвитку українського ІТ, закріплення на нових ринках, зробило українське ІТ більш привабливим для інвестицій. 
  • 2021 рік: ковід та бум розвитку технологій. Цей період можна назвати золотою ерою ІТ не лише в Україні, а й у світі. Людство на два роки майже повністю перейшло в онлайн, ІТ-компанії почали активно наймати персонал для обслуговування нового формату бізнесу та сервісу, створювати нові продукти, пришвидшився розвиток технологій, утворилися перші якісні AI-розробки. 
  • 2022-2023 роки: повномасштабна війна з росією та загроза загальносвітової рецесії. Війна — основна причина так званого флету показників експорту в Україні. Водночас скорочення у світових ІТ-компаніях, загроза світової рецепції також мають впливають на розвиток ІТ в Україні. 

Як змінювався топ популярних професій в IT від 90-х дотепер

Хто був у фаворі компаній і рекрутерів, коли ще не було machine learning та computer vision?

HR-експертка Тетяна Пашкіна, яка працює у галузі з 90-х років, поділилася зі SPEKA своїм досвідом з пошуку айтівців за роки незалежності. 

Тетяна Пашкіна
HR-експертка

На початку дев’яностих великі обчислювальні машини були дуже спеціалізовані та «відірвані від народу», тому і програмування було складним і специфічним. Більш зрозумілою роботою в ІТ було, наприклад, складання комп’ютерів, розроблення мереж, сервери та всілякі інші апаратні рішення. ПЗ було або відносно стандартним і майже все з-за кордону, або писалося тут умільцями у трохи кустарних умовах. Себто залізячники — саме їх у більшості випадків і випускали наші політехи. Звісно, виникли компанії, що адаптували програмні продукти до ринку СНД або писали аналоги (наприклад, бухоблік). У програмісти йшли як ті, хто закінчив саме автоматизацію та програмування, так і технарі, бо «чистих програмістів» не вистачало. 

Але спочатку було залізо. Програми тоді були лише засобом керування залізом.

Потім, коли виникла необхідність у більш різнобарвному програмному забезпеченні та відкрилася потреба в програмістах у західних партнерів, бо вони швидше почали «диджиталізувати все і вся», почалося зростання саме цієї спеціалізації. Були варіанти «працювати тут на них» або «переміщатися до замовника». Бачила багато прикладів того, як молоді талановиті програмісти на початку 21 століття їхали з України на цікаві проєкти або у неймовірні компанії (Google, Meta тощо), через бажання долучитися до нових мов програмування або реалізації амбітних цілей. 

Потім, коли виявилося, що за це ще й непогано платять, почалася гонитва за програмістами.

Уже десь 2007-го мені було важко знайти програміста у страхову компанію, бо аутсорсери були більш конкурентними і цікавими для кандидатів. І за грошима, і за плюшками.

Далі почався нестримний бум, який то затихав, то знову починав активізовуватися. Кризи його трохи притлумлювали, але ненадовго. Щодо фаворитів — їх «замовляли» клієнти, які формували ринки:

  • Почалася електронна комерція — усім стали потрібні «двіжки» під магазини. 
  • Мобільні застосунки відтяли свій шмат ринку, програми бронювання — свій.
  • Те саме в іграх і спеціальних галузевих програмах. 
  • Трохи осторонь ситуація з 1С: їхня специфічна мова і не надто високий, як на інші мови, дохід сформували досить специфічний пул як фахівців, так і замовників. 

З усталених трендів: у хороші роки компанії беруть джунів, аби навчати та формувати кадровий резерв, у роки скрутні наймають «гаряче», себто профі потрібного кваліфікаційного рівня на те, що вже аж горить. Іноді перекуповують-переплачують, аби не отримати збитки чи не втратити клієнта.

І раніше вважалося, що саме програмування — частина складна, не для всіх, треба мати особливий склад розуму. Тому в ІТ легше заходити через тестування, бізнес-аналітику, дизайн та інші «більш загальні» спеціалізації. До речі, і дівчата в ІТ зазвичай не програмістки. А тепер, коли ІТ «перевернувся», саме джуни, тестувальники та аналітики не у фаворі. Велика конкуренція має місце саме проміж пошукачами.  

Перспективи українського IT

У першому півріччі 2023 року експорт IT-послуг з України зменшився на 9,3% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року — до $3,38 млрд. У червні 2023-го цей показник становив $573 млн, згідно з даними Національного банку України.

У IT Ukraine Association впевнені, що частка сектору ІТ в економіці України продовжить зростати у найближчі роки. Вони називають два типи чинників — обʼєктивні зовнішні та внутрішні, «суто українські». 

Зовнішнім чинником є стрімкий розвиток ІТ-технологій у всіх сферах життя. «Економіка розвинутих країн та тих, що прагнуть економічного розвитку, є сервісною. Наприклад, українська економіка на 45% сервісна, і за таких умов технологічна складова постійно зростає», — зазначають у Асоціації. 

Внутрішні чинники зростання ІТ-сектору, на думку організації, не пов’язані з війною. Ключових причин дві.

  • Перша — сприятлива екосистема індустрії інновацій (це і податки, і увага до індустрії, і відсутність зарегульованості, і безліч програм розвитку та підтримки айтівців). 
  • Друга — люди. Українські ІТ-команди зарекомендували себе на міжнародному ринку як висококваліфіковані професіонали, що допомагає залучати проєкти та партнерства з компаніями з усього світу.  До того ж Україна є одним із лідерів трендових напрямів в ІТ-індустрії — Defence tech, розробки з кіберзахисту та кібербезпеки, E-commerce, Cyber Security, Health Tech.