IT і не тільки. Яким став 2023 рік для ринку праці
Роками IT-галузь була зразковою на ринку праці. Не тільки зарплатою, що дорівнювала топпосадам інших галузей, не тільки її переглядом щопівроку (а бувало, що й частіше), не тільки великими «плюшками». Галузь швидко зростала, активно вбираючи в себе світчерів. Коли під час ковіду традиційний бізнес «сів на дієту», загальна диджиталізація пішла айтівцям на користь.
За статистикою «Опендатабот», ІТ-послуги — єдина галузь бізнесу, що зросла у 2022 році. Саме на неї припала майже половина від усього обсягу експорту послуг. Проте зростання становило лише 7%. Для порівняння, у 2021 році приріст сягнув 36%.
По грошах ІТ-експорт теж був у лідерах. Але лише до 2022 року. Українським айтівцям довелося взяти на себе дві хвилі негативних трендів — загальносвітову і місцеву.
Скорочення на глобальному IT-ринку
Глобальна рецесія призвела до того, що у 2022 році низка міжнародних компаній скоротила десятки тисяч співробітників. Гендиректор Google і материнської компанії Alphabet Сундар Пічаї повідомив, що компанія звільнить 12 тис. осіб. Amazon та Meta планували скоротити 18 тис. та 11 тис. працівників, Twitter — 3,7 тис.
Звільнення тривали і у 2023 році: епідемія ковіду припинилася, легкі гроші та великі прибутки теж, компанії активно повертали працівників в офіси, нікому не було потрібно аж стільки ІТ-проєктів. За даними сайту Layoffs за 2023 рік технологічні компанії звільнили вже понад 257 тис. співробітників.
Що трапилося з диджиталізацією, видно по динаміці вартості акцій сервісу Zoom. Після ковідного злету і зростання вартості акцій до $500 у 2022-му все заспокоїлося на вартості $73. Зменшення прибутків змусило компанії оптимізувати штат. Навіть у Microsoft справи погіршилися: чистий прибуток корпорації у другому кварталі 2023 фінроку зменшився на 12% — до $16,4 млрд. Масові звільнення були лише одним із маркерів негараздів.
Як світова рецесія вплинула на український ринок
Підписуйтеся на наші соцмережі
Загальна рецесія призвела до зниження кількості замовлень, а отже, до більшої конкуренції за них. І з нашими реаліями праці — у підвалах та на генераторах, з мобілізацією ключових фахівців — ризик невиконання замовлень для західних клієнтів збільшився в рази. Тому 2022 року деякі проєкти не продовжували, і завести в країну нових клієнтів чи проєкти було вкрай важко.
Поточна ситуація з вакансіями на ІТ-ринку виглядає не надто оптимістично.
Себто кількість вакансій у листопаді майже у 2,5 раза менша, ніж у січні 2022-го.
Але певна стабільність, яка нині панує на ринку, все-таки краще за негативну динаміку, яка намічалася під час блекаутів.
Як пережив негаразди ринок праці за межами IT
Попри те що рецесія була загальносвітовим трендом, на наш ринок праці це не вплинуло так катастрофічно. Звісно, ковідні обмеження змусили економіку призупинитись у загальносвітовому масштабі, і ми не були винятком.
Але сподівання на швидке відновлення ринку, на жаль, не справдилося: повномасштабна війна знову запустила рецесію по всьому світу. У першому після пандемії 2021 році економіка зросла на бадьорі 6% після ковідного спаду на 3%, однак 2022-го зростання сповільнилося приблизно до 3%.
Ринок праці загалом має непогані показники: кількість робочих місць у серпні 2022 року перевищила рівень до пандемії, а у листопаді 2023-го була на 4,7 млн робочих місць більше, ніж у лютому 2020-го. Хоча, звісно, українські події теж на нього вплинули.
Український ринок праці, як той Хитун-Бовтун, падає, але відновлюється. Дивна річ, але 2020 та 2022 роки майже збігаються за динамікою із 2021-м та 2023-м. У останні складні роки нам довелося споглядати, як навесні на два-три місяці все летить шкереберть — вакансії, резюме, зарплата. Ніхто гадки не має про перспективи, роботодавці звільняють людей, наче скидають баласт під час аварії — похапцем, ігноруючи законодавство та порядність. Але не минає й кількох місяців, і спочатку зростає кількість резюме, потім потихеньку починає збільшуватися число вакансій.
У 2022 році це були не нові вакансії, а радше поновлення робочих місць замість тих, хто виїхав або мобілізувався. Але 2023 рік має таку саму динаміку, як і відновлювальний після ковіду 2021-й, і, на відміну від ринку праці ІТ-галузі, почувається досить комфортно щодо кількості вакансій.
Поки айтівці ганяються за рекрутерами, на загальному ринку праці рекрутери ганяються за зварювальниками, швачками, двірниками та бухгалтерами. У дефіциті всі, людей не вистачає, і навіть перегляд заробітних плат не гарантує перепочинку.
Коли ми порівнюємо блакитний та рожевий стовпчики, то, звісно, маємо на увазі, що у 2023 ринок праці мав би бути меншим через менші території, зруйновану інфраструктуру та інші негаразди. А ринок кандидатів менший на декілька мільйонів через тих, хто натепер не може працювати в Україні й на Україну. Тому ситуація складніша, ніж здається.
Може, саме тому роботодавці налаштовані піднімати зарплату не тільки цього року, а й наступного, та ще й на 10-20%.
Отже, постійне зростання кількості вакансій у майже довоєнній кількості, посилення конкуренції між роботодавцями та війна гаманців (середня зарплата за вакансіями, яка упродовж 2022 року просиділа на позначці 15 000 грн, натепер становить 18 500 грн) — реалії загального ринку праці.