Два підходи до делегування

3 хвилин читання

Делегування часто називають мистецтвом і ключовою компетенцією менеджера. Можливо, у контексті психології так і є, але в контексті розвитку процесів я бачу лише два цілком прагматичні підходи. А мистецтво у тому, щоб їх відрізнити один від одного.

Перший

Завдання масштабування, які перевірені, вимірювані, і очікування ясні. Коли є те, що ми вміємо робити добре і ми хочемо зробити цього більше. Коли клієнти купують і розуміють, що очікувати. Коли все ясно і є покроковий алгоритм надання послуги. Це можна оптимізувати, масштабувати, оцифровувати та всіляко нарощувати.

Ключовий момент тут — делегування того, що відомо.

Читайте також: Ефективність сучасного бізнесу дедалі частіше визначається не геніальністю одноосібних рішень, а якістю закладених у нього алгоритмів. У світі, де людський фактор стає головною вразливістю, виграють компанії, здатні перетворити хаос творчості на вивірену систему.

Ключові слова — оптимізація, ефективність, L&D, процеси, Best Practices, цифровізація, роботизація, support, waterfall, Junior, Trainee, менеджер.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Ключові метрики — SLA, time to market, GM.

Другий

Завдання розвитку та інвестування, коли потрібно виробити щось нове — запустити новий сервіс чи продукт, застосувати новий підхід, спробувати робити по-іншому. Рівень невизначеності високий, а рівень компетентності низький. Для вас.

Ключовий момент тут — делегування того, що невідомо.

Ключові слова — інвестування, перевірка гіпотез, експеримент, ризики, трансформація, POC, MVP, R&D, Agile, Start-up, консультант, експерт, підприємець, лідер.

Ключові метрики — ROI, Revenue.

Дивно, що другий тип зазвичай співвідносять із суцільним венчуром та підприємництвом, хоча у системних компаній також чимало подібних завдань. За винятком організацій, які винайшли конвеєр із заробляння грошей, не планують розширення, і стійкі до змін у зовнішньому світі. Але я таких не знаю. Хіба що Всесвітній банк. Але якщо ви сумніваєтеся, то легко перевірити — все вас влаштовує в якості надання послуг вашою компанією? Не влаштовує — інвестуйте. Влаштовує — оптимізуйте.

Висновки

Високий рівень невизначеності — це завжди інвестиції, які організація чи власник вкладає у своє навчання. І краще запросити людей з високим рівнем компетентності, які прийдуть і навчать. З цієї причини я вчуся у найдорожчих вчителів, консультантів і тренерів і наймаю експертів-зірок на завдання, які ми раніше не робили. Досвід безплатний тільки у мишоловці. А особливість навчання в тому, що за нього обов'язково доводиться платити. Або наперед, або двічі.

Низький рівень невизначеності — це завжди оптимізація. Тут можна і потрібно економити. Завдяки постановці ясних завдань, процесів та конвеєризації. З цієї причини мало хто платить багато грошей за рутинну роботу, навіть якщо її дуже багато.

Поганий той менеджер, який розповідає, що йому не вистачає ресурсів, не запропонувавши жодної компетенції на оптимізацію. Поганий той менеджер, який намагається оптимізувати при високому рівні невизначеності, не знаючи як належить ані ризиків, ані можливостей.