Дмитро Ханов: роботи та гуманоїди можуть стати найбільшою бізнес-можливістю наступного десятиліття
Дмитро Ханов (раніше відомий під творчим псевдонімом Дмитро Волконський, автор книги «Трафік-бізнес») — технологічний підприємець та інвестор, засновник компанії Allbionics, що розробляє біонічні протези, а також інвестор міжнародної IT-компанії Trinetix та низки інших технологічних проєктів.
Сьогодні його діяльність об’єднана в рамках холдингу TALENTIR, який фокусується на software, AI, маркетингових платформах, венчурних інвестиціях та пошуку нових технологічних напрямків із довгостроковим потенціалом. Окрему увагу Дмитро приділяє проєктам на перетині AI, hardware та традиційних галузей економіки.
У розмові зі SPEKA Дмитро Ханов поділився своїм баченням майбутнього AI, трансформації IT-сервісного бізнесу, перспектив українських технологій та ролі підприємця в епоху швидких змін.
Ви працюєте одночасно у software, AI та hardware-напрямках. Як сьогодні змінюється роль технологічного підприємця в епоху AI?
Мені здається, роль технологічного підприємця змінюється від створення окремих продуктів до побудови систем. Якщо раніше конкурентною перевагою був доступ до технологій або капіталу, то сьогодні дедалі важливішими стають швидкість адаптації, якість даних та здатність інтегрувати AI у реальні бізнес-процеси.
Підприємець поступово стає архітектором змін, а не просто творцем продукту.
Багато компаній інтегрують AI “для галочки”. Де, на вашу думку, сьогодні штучний інтелект реально створює бізнес-цінність для enterprise-сегмента?
Найбільша цінність AI сьогодні не в окремих демонстраціях, а в трансформації операційних процесів. Це автоматизація підтримки клієнтів, робота з внутрішніми знаннями, оптимізація документообігу, підвищення продуктивності команд та прийняття рішень на основі даних.
Enterprise-компанії дедалі менше цікавляться самим AI як технологією і дедалі більше — конкретним економічним ефектом, який він здатен створити.
TRINETIX працює з великими міжнародними компаніями. Які AI-запити та трансформації зараз найбільше цікавлять enterprise-клієнтів?
Ми бачимо, що великі компанії переходять від експериментів до системної трансформації. Якщо рік-два тому мова йшла переважно про proof of concept, то сьогодні компанії хочуть інтегрувати AI у свої ключові бізнес-процеси.
Найбільший інтерес викликають корпоративні knowledge systems, AI-асистенти для співробітників, автоматизація рутинних процесів та продуктивність команд. Фактично ми спостерігаємо початок нового циклу цифрової трансформації.
Чи змінюється модель IT-аутсорсу під впливом AI? Якою ви бачите еволюцію сервісного бізнесу в найближчі 3-5 років?
Безумовно. Традиційна модель продажу людино-годин поступово втрачає свою силу. Замовники дедалі більше купуватимуть не кількість інженерів, а бізнес-результат.
Дмитро Ханов
Сервісні компанії поступово перетворюватимуться на партнерів із цифрової трансформації, поєднуючи експертизу людей, власні технологічні рішення та інструменти на основі штучного інтелекту.
Можливо, через 3-5 років ми побачимо значно менші за розміром, але набагато ефективніші компанії з вищою продуктивністю на одного спеціаліста.
Чому, на вашу думку, технологічний ринок переходить від “growth at all costs” до фокусу на стійкість і довгострокову цінність?
Підписуйтеся на наші соцмережі
Період дешевих грошей і гонитви за зростанням будь-якою ціною був певною аномалією. Сьогодні інвестори та підприємці знову повертаються до фундаментальних речей: прибутковості, ефективності, якості продукту та здатності бізнесу переживати різні економічні цикли.
Саме стійкі компанії створюють найбільшу цінність у довгостроковій перспективі.
Український IT-бізнес десятиліттями будувався навколо сервісної моделі. Чи настав момент для масового переходу до власних продуктів та deep tech?
Я не впевнений, що нас чекає масовий перехід від сервісної моделі до продуктової. Сервісний бізнес залишається дуже сильним і, очевидно, ще довго буде основою української технологічної індустрії. Найбільш перспективним напрямком сьогодні виглядає defense tech.
Війна створила безпрецедентний попит, і ми бачимо величезну кількість нових компаній та команд. Але я вважаю, що сам по собі попит ще не гарантує появу великих міжнародних компаній.
Мені здається, що наступний етап розвитку українського tech-сектору буде визначатися не кількістю стартапів, а глибиною інновацій. І якщо українські підприємці зможуть зробити ставку саме на це, то в defense tech, medtech та робототехніці ми справді можемо побачити компанії світового рівня.
Ви працюєте на перетині Європи, США та України. Як сьогодні відрізняється технологічне мислення підприємців у цих регіонах?
США, безумовно, залишаються найпотужнішим середовищем для створення великих технологічних компаній. Там значно вища готовність до ризику, більше капіталу, менше регуляторних обмежень і набагато амбітніші масштаби мислення.
Якщо подивитися на AI-сектор, то різниця дуже показова: OpenAI оцінюється приблизно у $850 млрд, тоді як французька Mistral AI, одна з найсильніших компаній Європи в цій сфері, — приблизно у $20 млрд. Це понад у 40 разів менше, хоча обидві компанії працюють на одному ринку. Це добре ілюструє різницю в масштабах капіталу та амбіцій.
Українські підприємці, як на мене, мають унікальну перевагу. Ми виросли в умовах постійних криз і невизначеності, тому дуже швидко адаптуємося та вміємо працювати в складних умовах. І саме ця здатність до адаптації дозволяє українським засновникам бути конкурентними як у Європі, так і у США.
Я не думаю, що існує єдина правильна географія для підприємця. Але якщо людина хоче будувати компанію глобального масштабу, то американський ринок залишається найпотужнішим майданчиком для реалізації таких амбіцій.
Наскільки близьким є сценарій, у якому роботизація та AI суттєво змінять структуру ринку праці? Які професії трансформуються першими?
Цей процес уже почався. Але я не вважаю, що AI просто замінить людей. Швидше за все, він змінить сам характер багатьох професій.
Першими трансформуються сфери, де є багато рутинних інтелектуальних завдань: підтримка клієнтів, адміністративні функції, програмування, маркетинг, юридична робота, фінанси. Водночас зростатиме цінність людей, які здатні поєднувати технології, бізнес-мислення та креативність.
AllBionics — приклад технології з реальним соціальним впливом. Чому для вас було важливо розвивати саме цей напрям?
Поява AllBionics стала моєю особистою відповіддю на війну. У певний момент я зрозумів, що хочу не лише допомагати через донати, а створювати системне рішення, яке буде приносити користь багато років.
Для мене це не тільки благодійний проєкт у класичному розумінні, а й приклад того, як технології можуть безпосередньо покращувати якість життя людей. Я вірю, що найбільш цікаві компанії майбутнього будуть поєднувати технологічну складність та реальний вплив на людські життя.
Наскільки складно будувати hardware-стартап у сфері медичних технологій порівняно із software-бізнесом?
Hardware та medtech значно складніші з операційної точки зору. Тут довші цикли розробки, складніше виробництво, регуляторні вимоги та вища відповідальність перед кінцевим користувачем.
Але водночас саме в таких сферах часто створюється найбільш стійка довгострокова цінність. Якщо software може змінювати бізнес-процеси, то розробки в medtech безпосередньо впливають на життя людей, і це додає особливого сенсу роботі.
Війна стала каталізатором багатьох defense та health-tech рішень в Україні. Чи бачите ви потенціал для формування нового глобального tech-напряму з українським корінням?
Безумовно, війна стала потужним каталізатором для розвитку defense tech, медичних технологій, робототехніки та багатьох інших напрямків. В Україні з’явилася величезна кількість нових команд, і швидкість, з якою вони створюють рішення, дійсно вражає.
Але я б не поспішав одразу робити висновок, що це обов’язково призведе до появи великої кількості глобальних технологічних лідерів. Попит і навіть швидке створення продуктів ще не гарантують появу компаній світового рівня.
Дмитро Ханов
На мою думку, наступний етап розвитку буде визначатися не швидкістю збірки рішень, а глибиною технологій. Чи зможемо ми створювати власну інтелектуальну власність, інвестувати в R&D, розвивати інженерні школи та накопичувати унікальні компетенції — саме це визначить, чи з’являться в Україні компанії, здатні конкурувати на глобальному рівні.
Я дуже хотів би, щоб це сталося. Передумови для цього безумовно існують. Але справжній успіх буде вимірюватися не кількістю стартапів, а появою компаній, які через 10-20 років матимуть власні технології та зможуть бути лідерами у своїх галузях.
І саме на цьому, як мені здається, українським підприємцям варто концентруватися вже сьогодні.
Які технології або бізнес-моделі сьогодні виглядають недооціненими, але можуть визначити наступне десятиліття?
Мені здається, що найбільш недооцінена можливість сьогодні лежить не стільки у створенні нових AI-моделей, скільки у трансформації реального світу за допомогою штучного інтелекту.
Перший етап AI-революції ми вже бачимо — це автоматизація інтелектуальної праці: програмування, маркетингу, підтримки клієнтів, роботи з документами та знаннями. Але люди живуть не всередині комп’ютерів. Значна частина економіки все ще пов’язана з фізичним світом.
Тому не виключаю, що наступний великий етап розвитку буде пов’язаний із робототехнікою та машинами, підсиленими штучним інтелектом. Ми побачимо появу нового покоління роботів, зокрема гуманоїдів, які поступово зможуть виконувати дедалі більше завдань у виробництві, логістиці, медицині та сфері послуг.
Цікаво, що навіть у рамках AllBionics ми вже сьогодні працюємо над системами, які поєднують механіку, електроніку, сенсори та програмне забезпечення. І цілком можливо, що через десять років подібні технології ми будемо використовувати не лише для створення біонічних протезів для людей, а й для гуманоїдів.
Можливо, найцікавіші компанії наступних десяти років взагалі не будуть виглядати як класичні software-компанії. Вони будуть поєднувати AI, hardware та реальний світ. І саме там, як мені здається, зараз формується одна з найбільших можливостей для підприємців та інвесторів.
Раніше SPEKA розповідала про найбільші IPO в історії на $200 млрд.