Детінізація по-дорослому: чому «ФОП-схеми» стали проблемою №1 для бюджету

Понад трильйон гривень податків щороку залишається поза бюджетом України. Для воюючої економіки це означає пряму нестачу ресурсу: менше коштів на оборону, соціальні виплати та оплату праці в бюджетному секторі.

Детінізація в такій ситуації — не питання ставок чи адміністрування. Це питання рівних правил. Частина бізнесу працює з ПДВ, офіційними зарплатами і повною податковою відповідальністю. Інша частина системно використовує схеми — насамперед дроблення через ФОПів — і отримує конкурентну перевагу.

У розмові на YouTube-каналі TAX Podcast голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев описує детінізацію як спробу припинити цю асиметрію та зламати модель, у якій великий бізнес роками маскується під малий. Без закриття цих схем будь-які податкові зміни у 2026 році лише перерозподілять тиск, а не зменшать тінь.

Чому детінізація викликає хейт — і чому це очікувано

Гетманцев говорить прямо: у політиці або обирають приємну риторику, або беруться за непопулярні рішення. Боротьба з тінню належить до другої категорії. Хейт у цій логіці — не випадковість, а сигнал, що зачепили інтереси тих, хто заробляє на схемах.

Це добре видно на прикладах 2025 року, коли підняли тему ухилення від оподаткування в гральному бізнесі. Реакцією став масований інформаційний тиск — від анонімних Telegram-каналів до псевдорозслідувань із відверто вигаданими звинуваченнями. За його словами, такі кампанії фінансуються тими ж чорними грошима, які генерує тіньова економіка.

Чи дала детінізація результат: що видно в цифрах

Аргументація ґрунтується не лише на оцінках, а й на фактах. За підсумками 2024 року бюджет отримав додаткові 2,5 млрд доларів завдяки детінізації. Це не означає, що проблема вирішена, але демонструє, що злам суспільного сприйняття має фінансовий ефект.

Водночас масштаби тіні залишаються критичними. За оцінкою Гетманцева, понад трильйон гривень податків перебуває поза офіційною економікою. У соціальному вимірі це означає втрачені можливості: сьогодні 54% українських пенсіонерів отримують менш ніж 5 000 грн, а держава змушена балансувати між обороною, соціальними витратами й допомогою партнерів.

Дроблення бізнесу через ФОПів: як виглядає схема на практиці

Одним із ключових джерел тіні залишається дроблення великого бізнесу на ФОПів. Формально юридична особа існує, але фінансові потоки розносяться між десятками «малих» суб’єктів, які не сплачують ПДВ і мінімізують податкове навантаження.

Показовий приклад — готельний бізнес у Буковелі, де парковка, SPA та номерний фонд оформлені на окремих ФОПів. За тією ж логікою працюють і торговельні мережі. Гетманцев публічно наводив кейси великих ритейлерів, де на одній касі видають два чеки — один на загальній системі, інший через ФОП. Додаткова маржинальність такої схеми, за його оцінкою, становить близько 7%, але ці відсотки фактично вилучаються з бюджету.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Чому під ударом ФОПи, а не справжні схеми

Парадокс полягає в тому, що суспільна дискусія часто фокусується на ФОПах як формі, а не на масштабних зловживаннях. Саме це створює напруження навколо спрощеної системи.

При цьому позиція Гетманцева щодо дрібного бізнесу сформульована чітко й публічно:

У його логіці проблема не в малих підприємцях, а у великих гравцях, які маскуються під них, отримуючи неконкурентну перевагу за рахунок несплаченого ПДВ.

Пріоритети для фіскальних органів у 2026 році

Найперше — підакцизні ринки. У паливі вдалося досягти певних результатів, тоді як у тютюні ситуація погіршилася: після зниження частки нелегального ринку до 12,5% наприкінці 2024 року у 2025-му стався відкат до майже 18%. Це, за його словами, прямий індикатор роботи правоохоронних органів.

Другий блок — торгівля та контрабанда. За його оцінкою, торгівля може бути тіньовою до 60%. Особливо показовою є індустрія карго-доставок, де в Google можна відкрито знайти пропозиції завезти товар з Туреччини за $0,70 за кілограм без документів і митних платежів. Така публічність, наголошує він, можлива лише в умовах системної корупції.

Хто має побороти тінь і системну корупцію

Проблема полягає не в окремих порушниках, а в інфраструктурі. Контрабанда, обнал, «чорні» зарплати, фіскали, силовики й медійні майданчики працюють як єдина система. Саме тому відповідь, на його думку, полягає у перезавантаженні БЕБ, митниці та податкової через переатестацію та злам горизонтальних кланових зв’язків.

МВФ, євродирективи, ФОПи і ПДВ

Тиск з боку міжнародних партнерів не є абстрактним. МВФ і європейські інституції дивляться не на гасла, а на конструкцію податкової системи: масове дроблення бізнесу через ФОПів, відсутність ПДВ у великих оборотах і толерування схем — це пряме порушення принципу рівних умов.

Гетманцев наголошує: вимоги щодо ПДВ — це не спроба «зламати спрощенку», а реакція на ситуацію, коли великі мережі роками використовують єдиний податок як інструмент ухилення. Саме ці схеми створюють ризик перегляду всієї системи, включно з тими ФОПами, які працюють чесно.

Амністія, непрямі методи і декларування доходів

Повернення до податкової амністії та непрямих методів контролю доходів Гетманцев вважає передчасним під час воєнного стану. Йдеться не лише про політичну чутливість, а про ризик підірвати довіру добросовісних платників.

Водночас після війни ці інструменти неминучі. Щорічне декларування доходів, непрямі методи оцінки витрат і доходів, а також можливе оновлення шкали ПДФО — це частина Національної стратегії доходів і стандартна практика для країн ЄС.

Закон про цифрові платформи і податкові ініціативи 2026 року

Так званий закон про цифрові платформи — ще одна точка напруги. Його суть не в оподаткуванні окремих професій чи ніш, а в легалізації доходів, які вже існують у цифровій економіці. Подібні правила діють у більшості розвинених країн і не розглядаються там як фіскальний тиск.

Паралельно у 2026 році заплановані системні зміни: завершення імплементації європейського митного кодексу, пакети ATAD1/ATAD2, оновлення правил щодо КІК і трансфертного ціноутворення. Спільний знаменник цих кроків — звуження можливостей для виведення прибутку в тінь, а не підвищення ставок.

Податкова культура як довгострокова ставка

Податкова культура в цій логіці — не про «мораль» і не про виховання слухняності. Це про дорослу угоду між громадянином і державою: податки дають право вимагати якісних послуг, контролю і відповідальності.

Без зламу уявлення, що держава — це «чужий апарат», детінізація залишатиметься кампанією, а не політикою. Саме тому Гетманцев наполягає: боротьба з тінню має супроводжуватися зниженням корупції у фіскальних і правоохоронних органах та публічним поясненням, куди йдуть зібрані кошти.

Висновок

Тіньова економіка в Україні — це не побічний ефект війни і не наслідок низької податкової культури. Це результат багаторічної толерантності до схем, які створюють неконкурентні переваги для великих гравців і перекладають податковий тягар на тих, хто працює легально.

Якщо у 2026 році держава зосередиться лише на формальних змінах правил для ФОПів, не зламавши інфраструктуру дроблення, контрабанди та обналу, результат буде зворотним: тінь адаптується, а довіра бізнесу зменшиться.

Єдиний робочий сценарій — послідовне закриття схем у підакцизних товарах і торгівлі, перезавантаження БЕБ, митниці та податкової, а також синхронізація цих кроків із європейськими податковими стандартами. Без цього детінізація залишиться політичним гаслом, а не економічною політикою.