Головна Спільнота

Чому HR-менеджери сьогодні вигорають

Betobee, комунікаційник

10 квітня 2026 09:30 10 хвилин читання

Публікуємо фахову розмову між психологом платфоми Betobee та співзасновницею професійного комьюні «HR-фабрика» Олею Крамаренко. Це розмова для HR і CEO про головне: як не втратити себе, коли ти відповідаєш за інших. Нагадуємо про базове — власне здоров’я тих, хто тримає на собі команди.

Чому HR-менеджери сьогодні вигорають зображення 1

Чому HR-менеджери сьогодні вигорають швидше за інші ролі в компанії?

Роль HR-менеджера в компанії — це такий посередник, буфер між керівництвом (бізнесом) та працівниками. З усіма витікаючими звідси наслідками: вимоги, претензії, очікування сипляться з обох сторін, а реальної влади немає.

Читайте також: Перевантаження як нова норма

А ще бізнес розмиває ролі і хоче в одній людині hr-менеджера, рекрутера, організаційного психолога, кадровика, тренера і «масовіка-затєйніка». А ще й конфлікти розрулювати. І все це 24/7 за заробітну платню нижче середньої по ринку, бо «ти ж гроші компанії не приносиш»! Я, звісно, трохи утрую але тенденція зрозуміла.

Робота з людьми, з усіма витікаючими наслідками, без очевидного миттєвого результату, без системної підтримки. Ось вам і вигоряння.

Сумно, що люди які знають і організовують турботу і піклування для інших, часто самі залишаються без допомоги.

Які перші сигнали емоційного виснаження HR, які часто залишаються непоміченими??

Цікаво, що HR-менеджери чи не найкраще знають ці симптоми але як то кажуть»золото миєм а з голоду виєм». І це не дивно, бо часто у нас застоюється око на власний стан, особливо, коли в пріоритеті стан інших. На що звернути увагу:

Соматичні негаразди. Розлади сну, харчування, травлення. Бо стрес, особливо хронічний, що і є основним джерелом емоційного вигорання, буде відбиватись на тілі. А ще це можуть бути дерматологічні проблеми та проблеми з серцево-судинною сферою. А ще постійна втома, головний біль. Є люди, що не чутливі до власних емоцій але у них дуже чутливе тіло, тому рекомендую дослухатися до нього, бо тіло ніколи не бреше.
Емоційна анестезія. Дистанціювання від чужих емоцій. Не тому що бездушний, а тому що ще крапля і я не витримаю. Памʼятаєте, що корабель тоне не тоді, коли вода зовні, а тоді, коли вода в середині.
Втрата сенсу. Якщо раніше я розумів і вірив, то зараз «а навіщо?» «Черговий безсенсовний день…», «компанія говорить про культуру, але…», «ще один тренінг ні про що…»
Дратівливість. Виснаження нервової системи часто супроводжується дратівливістю. Це про емоційне перевантаження.
Втома від людей. Хочеться втекти у ліс або на безлюдний острів. Це прям стосується всіх, хто працює з людьми. Колись я так втікала в село на вихідні. Перші півдоби просто мовчала, дивлячись на природу )
Чутлива реакція на телефонні дзвінки і електронні листи та повідомлення від колег або керівництва. Коли розумієш, що боїшся телефону, або в напрузі від постійного перевіряння повідомлень і кожне нове сприймається зі страхом чи відразою.

HR менеджери теж люди і їм також потрібна підтримка і уважне ставлення до себе. Як рекомендація для HR-відділів створити таку собі групову терапію, де можна безпечно виговоритися та відновитися. Для HR generalist -їв рекомендація шукати спільноту колег в свому місті. Навіть просто відвідування таких комʼюніті може стати профілактикою вигоряння.

Як HR справлятися з емоційним навантаженням після звільнень, конфліктів і кризових ситуацій?

Підписуйтеся на наші соцмережі

Звільнення працівників або інші кризи, зазвичай, супроводжується зниженням настрою в колективі і соціаоюльною напругою. І звісно, HR, як представник компанії, бере на себе керування цими процесами, а заодно стає мішенню для негативних емоцій.

Як справлятися:

Чогось специфічного немає — це звичайні антистрессові заходи. Памʼятаєте, як в анекдоті: «Як ви розслабляєтесь? А я не напружуюсь!»

Необхідно дбати про свою емоційну гігієну, бо профілактика завжди дешевше та простіше ніж лікування.

Після важких розмов робити декомпресію: прогулянка, фізичні вправи, подихати, переключитись на тіло.

Мати простір для вентиляції емоцій: професійна спільнота, коло колег, розбір ситуації, особиста терапія, тощо.

Не брати на себе більше, ніж є ваша роль в компанії. Ви найманий працівник і відповідаєте за процес, а не за людей. І ви — не причина, ви - фасілітуєте процес.

Не бути рятівником. Часто це проблема для HR — робити більше, бажання бути корисним і відчувати свою цінність. Рятівник розраховує на вдячність і визнання, а того, кого рятує, вважає нездатним потурбуватися про себе, Будь то працівник чи компанія.

Памʼятати, що це лише робота. Так, важлива частина життя але не головна. Можна бути емпатичним але окреслювати для себе рамки, на які і спиратися.

Як не переносити проблеми співробітників у власне життя та зберігати особисті межі?

Тут теж нічого особливого аба специфічного не буде. Людська нервова система має межі. І щоби могти виконувати свою роботу і дбати про інших, HR має дбати в першу чергу про себе. Все те, що допомагає вентилювати емоції, профілактувати стрес, має бути в вашому арсеналі. Щоб не нести негатив і проблеми до дому, залишайте їх на роботі або на консультації у спеціаліста, або в колі колег.

Можна придумати ритуал завершення роботи. Типу «знімаю костюм бізнес-леді і вдягаю піжаму домашньої булочки» або ритуальна фраза «цей робочий день закінчений». Мозок любить завершення процесу.

HR-менеджери, зазвичай, емпатичні і помислові (ті що, сприймають все близько до серця). Проблемою таких людей є те, що вони можуть заражати я емоціями інших людей. Тому навичка емоційної диференціації стане у пригоді. Вміння розділяти свої емоції, емоцій інших і відповідальність за ситуацію. Це навичка, яку можна здобути спостерігаючи за своїми емоціями, називаючи їх, впізнаючи ці емоції.

Можна також застосовувати техніки візуалізації. Наприклад, уявити сейф, куди ви в кінці дня складаєте всі свої справи по роботі. І на ранок повертатись і відкривати це сейф. Спочатку може виглядати дивно але це працює. Наш мозок не розрізняє реальність і уяву, для нього все, про що ви думаєте ж правдою. Тому дуже корисно мати навичку роботи з уявою.

Майндфулнес. Це психологічна практика і навичка роботи з увагою — бути присутнім в моменті. Це в принципі корисна навичка для життя, не тільки для роботи. Майндфулнес має багато технік і є науково обгрунтованим. Дослідження говорять, що застосування майндфулнессу в житті, призводить до змін в функціонуванні мозку: більше концентрації, краща увага, усвідомленість і, і як наслідок, внутрішній спокій.

Що робити HR, коли він сам виснажений, але від нього очікують підтримки команди?

Неможна ділитися із дефіциту і не відчути виснаження. Ділитися будь чим, можна тоді, коли в тебе цього багато. Тому рятування потопаючих в першу чергу справа самих потопаючих. Тому дбати про своє внутрішнє світло маєте самостійно. Все про що ми говорили раніше, а саме, життя-антистресс, профілактика вигоряння, фізичні навантаження, режим життя і роботи, баланс, налагоджений сон, здорове харчування, майндфулнесс і інше — все це, або принаймні частково має бути присутнім у вашому житті. Інакше емоційне виснаження, вигоряння або інші наслідки — це просто питання часу.

Бути HR-менеджером нелегка робота, вона дуже схожа з роботою психолога. І платять там саме за те, щоб у вас був ресурс витримати емоції іншої людини, зорієнтувати того, хто втратив орієнтир, бути тимчасовою опорою. А коли ви не в порядку самі, ви не можете виконувати свою роботу. Тому це просто виробнича необхідність: як тренування у пожежників, як перевірка обладнання у рятувальників, як техогляд для автівки.

Що робити, якщо є виснаження, а підтримка команді необхідна?

Точно не робити все і одразу, зосередитись на опорі: дати трохи структури і передбачуваності. Іноді достатньо буде інформації та спокійного тону. Спиратися на правила і рамку — чіткий формат зустрічей, зрозумілий алгоритм дій. Дозувати емпатію, зменшивши глибину. Памʼятати все ж, що ви не єдина людина, що тримає цей корабель на плаву.

Які прості практики допомагають HR відновлюватися протягом робочого дня?

Будь-яка конфліктна ситуація, розмова насамперед відбивається в тілі.

Тому перша рекомендація і найпростіша і найдієвіша одночасно. Це фізичне переключення. Будь яка фізична активність, що дозволяє ваш режим і навколишнє середовище. Встати, покрутити плечима, подихати, потягнутися. Напружити все тіло, завмерти а потім миттєвого розслабити. Повторити декілька разів. Струсити з себе напругу, як ви струшуєте воду з рук. Або просто прогулятися і подихати свіжим повітрям.

Мйндфулнес. Застосовуємо 5 каналів сприйняття. Зір, слух, нюх, смак, дотик. Що я зараз бачу? Що чую? Який запах відчуваю? Який смак? Чого торкаюся? Можна так пити каву, їсти яблуко, тощо. Або просто згадувати ваші улюблені моменти.

Сенсорне перезавантаження. Після завершення епізоду встати, відкрити вікно, випити води, подивитися у далечінь і усвідомити себе в цьому світі тут і тепер.

Допомагаючи професії — це завжди непросто. Бо основний робочий інструмент це не компʼютер і не стіл. Це людська психіка. Вона крихка і має здатність ламатися. І якщо її не обслуговувати, наслідки будуть неприємними. Ну бо «мертвий HR, то поганий HR»

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.