Чому досвід – валюта, яка не втрачає цінності? Хто й кому може видавати ці живі гроші.
Як реальний досвід допомагає залишатися конкурентоспроможним на ринку праці та адаптуватися до нових умов? Чому так важливо забезпечити молодь доступом до практичних навичок.
– Хто має дати молоді практику?
– Ну, студенту університет. Хоча… ні, це ж бізнес має зацікавити. Або хоча б держава. Хоча стоп
– Хай сам шукає, життя ж не цукор… Цей діалог я чула в різних варіаціях десятки разів. І завжди він схожий на перекидання гарячої картоплі біля вогнища: аби тільки не залишити її в себе в руках. Бо відповідальність – гаряча. А бажання будувати системні рішення – не завжди. І доки ми сперечаємось, хто відповідальний, молодь або мігрує, або вигоряє на першому фул-таймі, де вперше чує слова “дедлайн”, ”реліз” чи “треба все переробити”.
«Ви або створюєте умови, в яких студенти можуть працювати з реальними задачами, або вони вчаться цьому самостійно, через факапи на першій роботі», – так можна описати дилему, в якій живе українська освіта. І в цілому, бізнес, який потім отримує новеньких початківців, і країна, яка точно залежить від експертів та бізнесів.
Освіта без практики наче повітряна куля – гарно виглядає, але не має конкретного напрямку.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Це не про те, що гірше. Це про те, що можна інакше.У світі давно зрозуміли: освіта в теорії – це добре. Але освіта, де практика починається одразу – це вже перевага. І мова не лише про університети чи інші центри освіти. А про бізнес, який готовий взяти на себе частину відповідальності за підготовку майбутніх спеціалістів.
- У Німеччині понад 1,2 млн студентів навчаються в дуальних програмах. З них 88% отримують офер від компанії, де проходили практику (CEDEFOP – https://www.cedefop.europa.eu/en/countries/germany#2).
- У Швейцарії – до 70% підлітків одразу йдуть у модель "навчання + робота".
- А в Україні, за даними МОН, лише 5–7% освітніх програм мають хоч якісь елементи практики. І ще менше – в ІТ. На жаль, це дані 2022 року, більш нової інформації мені так і не вдалось знайти. Але як розказують представники ВНЗ, зміни за цей час навряд чи досягли кардинальних збільшень показників. Хоча слава Богу багато бізнесів продовжують розвивати та впроваджувати свої програми, лабораторії та інші проєкти з ВНЗ та освітніми центрами.
Зайти на цю територію добре, але все ж таки краще мати навігатор чи карту, і навіть хоча б натальну:)
Кажу із власного досвіду в тому числі. Бо були як і факапи, так і результати. Подібні ініціативи щодо практики над реальними кейсами запускали не раз і в нашій школі. Студенти працювали над ідеями, які оголошували самі учасники, долучались до стартапів, реалізовували “під замовлення” бізнесів, яких ми підтримували в рамках спільної соціальної ініціативи з Дія Бізнес в Одесі. Брали участь в реаліті-шоу Hillel Reality Program тощо. Основна мета спрацьовувала в кожному з них – студенти отримали одразу реальні прокачані напрацювання для портфоліо, для резюме і для роботи. Більшість половини учасників влаштовувались на роботу ще під час проєкту.
Так от, із головного – навігатор, карта чи хоча б приблизний план з конкретними людьми, які призначені та відповідальні за задачу – в цій справі дуже важливі. Бо відверто, щоб запустити проєкт, маючи лише класну ідею – цього мало. Залюбки поділимось напрацюваннями, висновками та інсайтами з одного зі своїх кейсів.
Умови:
- 15 студентів без комерційного досвіду, три місяці реальної командної роботи над соціальним ІТ-продуктом. Повний цикл: від постановки задач до презентації MVP, підтримка менторів із топових ІТ-компаній. 6 серій реаліті-шоу на YouTube – публічна історія помилок, рішень і зростання
- симуляція та реальна підготовка до ринку та реального продукту для інших. В цьому випадку – готовий сервіс для українців, які виїхали за кордон.
Що і хто отримав? Конкретні результати, які не сховаєш за «оцінками в заліковці»
- Навички: 100% учасників пройшли повний цикл командної розробки – від ТЗ до презентації продукту. Спробували всі солі та приправи комунікацій та налагодження роботи з різними людьми: від знайомства, розподілу задач, дотримання дедлайнів, несення відповідальності та її перекладання, заміну гравців тошо. Упевненість, яка замінює синдром самозванця.
- Робота: половина з учасників знайшли роботу або під час проєкту, або буквально протягом 1-2 місяців після.
- Гранти: Учасники отримали 225 000 грн на подальше навчання.
- Продукт: створено MVP-сервіс для допомоги українцям за кордоном (пошук спеціалістів, обмін досвідом тощо).
- Роботодавець бачить справжній проєкт, а не лише теоретичні скіли свого нового співробітника-початківця.
5 порад, які ми винесли з цього досвіду (і які можуть допомогти іншим)
-
1
Не бійтеся залучати студентів до реальних задач. Вони не зламають компанію – зате здивують своїм рівнем відповідальності.
-
2
Створюйте «умови з вітром»: зворотний зв’язок, менторство, ризик. Так навчаються швидше, ніж на будь-якому курсі.
-
3
Розглядайте навчання як частину HR-воронки. Хто сказав, що найм має починатись із вакансії?
-
4
Не чекайте грошей від держави – інвестуйте самі. Ми вклали понад 500 000 грн у цей експеримент – і жодного разу не пошкодували.
-
5
Показуйте свій досвід іншим. За цією відеоісторією спостерігали й інші студенти, і не лише новачки чи з нашої школи. Як там живеться у інших, хто на чому факапить або виграє, і як це застосувати у себе – це завжди більше ніж навіть всім відоме “хліба та видовищ”
Висновок. Молодь хоче дії, а не лекцій на 70 слайдів. І вона дійсно готова активно діяти. Україна потребує підготовлених фахівців, які не бояться реальності. І бізнес може бути не лише замовником кадрів, а учасником формування нового покоління. Дуальна освіта – це не про компроміс. Це не обов’язок тільки міністерства. І не опція тільки для технікумів чи ВНЗ. Це про синергію: освіта + ринок + практика. І наш досвід довів: навіть без класичних схем можна створити екосистему, де вчаться всі – і студенти, і ментори, і навіть команда зйомки та монтажу. І подібний проєкт зможе реалізувати кожен, у кого є трохи ресурсу, віра в ідею, людей і розуміння, що реальний досвід – це єдина валюта, яка працює без інфляції.
Хочете запустити схожий формат у своїй організації чи навчальному центрі? З радістю детальніше поділимось досвідом.