AI перекладає договір. Хто відповідає за помилку?

У 2024 році Air Canada доводила в суді, що її чат-бот є окремою юридичною особою і сам відповідає за те, що говорить клієнтам. Суд цей аргумент відхилив: чат-бот лишається частиною сайту, а за всю інформацію на сайті відповідає компанія. 

Про цю історію тоді багато писали. Пасажир спитав у бота про знижку для поїздки на похорон, бот відповів, що оформити її можна заднім числом. Пасажир купив квиток за повною ціною, а тоді виявилось, що політика авіакомпанії цього не дозволяє. Суд визнав, що компанія не подбала про точність свого бота, і присудив пасажиру 81202 канадських долара разом із відсотками й зборами. 

Це справа про чат-бота, а не про переклад. Але вона ілюструює принцип: компанія, яка передала клієнту текст перекладений АІ, не може сховатися за тим, що його написала машина. Галузеві огляди сходяться на тому, що AI-провайдери зазвичай обмежують свою відповідальність за результат, і наслідки помилки лишаються на тому, хто цим результатом скористався. Це переказ практики, а не норма закону, тому умови конкретного інструменту звісно ж треба читати самостійно.  

Чому в Європі все ще складніше, ніж в Україні  

В Європі картину ускладнюють два моменти.  

Перший: AI Act розрізняє провайдера й деплоєра, і ось що в одному огляді для замовників перекладу підкреслено окремо: використання чужого AI-інструменту не переносить відповідальність на його розробника автоматично.  

Підписуйтеся на наші соцмережі

Другий: Директива про відповідальність за дефектні продукти (2024/2853) прямо включає програмне забезпечення й AI-системи до поняття «продукт». Цю директиву держави ЄС мають імплементувати її до 9 грудня 2026 року.  

Директива посилює позицію тих, хто постраждав від дефектного програмного продукту, та вона не відповідає на питання, хто платить за помилку в договорі, який ваша компанія склала українською, а контрагент переклав через АІ англійською. Де проходить межа між дефектом інструменту і відповідальністю того, хто його застосував, залежить від юрисдикції й конкретних обставин.  

Шукаємо відповідальну людину 

Мені як перекладачці цікавіше інше запитання: де в цьому ланцюжку стоїть людина. Є розробник моделі, є бюро перекладів, яке запустило її у свій процес, є замовник, який виклав текст на сайт чи вписав у договір. Для всього світу за результат відповідає останній, бо його ім'я під текстом. Тому все, що вирішується до моменту передачі текстів третім особам, замовнику вигідніше вирішити письмово. 

Що треба вирішити замовнику, який перекладає договори з АІ  

Я б записала в договір з бюро перекладів п'ять речей.  

Жодна з цих позицій не потребує складних рішень, і всі вони відсутні в договорах частіше, ніж можна подумати. В MK:translations ми не уникаємо цих питань. 

Замість висновків  

AI видає текст, але не бере на себе відповідальності. Просунутий промт чи налаштований словник зменшують кількість помилок, проте не змінює цього факту. Модель обробляє слова, а наслідки розгрібають люди. 

Модель не можна викликати до суду. Тому відповідає все одно людина.  

Цей матеріал не є юридичною консультацією. Щодо конкретних договорів і юрисдикцій варто звернутись до юриста.