AI будує «технологічний Рим»

5 хвилин читання

Я думаю, вже приблизно всі бачили ці кадри: на одній з індійських фабрик робітникам наділи спеціальні датчики на лоб, які фіксують їхні дії. Потім ці дані використовуватимуть для навчання роботів. Які цих же робітників і замінять.

India

Я абсолютно точно знаю (саме знаю, так), що подумали більше половини людей, які подивилися це відео: «Ну, мене AI точно замінить ще дуже нескоро, моя робота дуже складна і творча, нейромережі її робити не зможуть». Ага, звісно... Ось вам свіжа новина: корпорація Meta (та, що Facebook і Instagram) встановить своїм співробітникам програму для відстеження всіх дій на комп'ютері, включаючи рухи миші, натискання клавіш і періодичні скріншоти екрану. Йдеться про програму Model Capability Initiative, дані якої використовуватимуться для навчання AI. Компанія розраховує таким чином покращити моделі, навчивши їх відтворювати реальні дії користувачів при роботі з інтерфейсами та додатками.

У Meta заявили, що зібрані дані не використовуватимуться для оцінки продуктивності співробітників, а призначені виключно для розвитку AI. Ну тобто та ж ситуація, що й з бідними робітниками-індусами. Тільки тепер навчати алгоритми собі на заміну будуть високооплачувані (поки що) «білі комірці», включаючи топ-менеджерів і програмістів будь-якої кваліфікації.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Читайте також: Компанія Anthropic тимчасово зупинила роботу своїх нових моделей штучного інтелекту Claude Fable 5 та Mythos 5 після вимог американської влади, яка висловила занепокоєння щодо їхніх можливостей у сфері кібербезпеки.

Я можу розповісти, що буде далі. Причому я розповім це не як сторонній спостерігач, а як людина, яка професійно займається впровадженням AI в бізнес. Дуже скоро багато топ-менеджерів почнуть пафосно заявляти щось на кшталт «Я замінив весь відділ маркетингу набором AI-агентів!», «Мені тепер не потрібні продажники, всю роботу робить AI», «Підбором кадрів і проведенням співбесід у нас тепер займається AI-агент», «Ринкову стратегію мого стартапу розробив спеціалізований AI», «Я звільнив дві третини співробітників у всіх офісних відділах і замінив їх нейромережами». А потім одразу настане похмілля. З'ясується, що вони всі поспішили різати витрати, що AI-агенти не справляються. І тепер співробітників доводиться наймати назад.

А ЗМІ ряснітимуть заголовками «Бульбашка AI лопнула!», «За тиждень збанкрутувало 100500 AI-компаній!» і так далі. Це буде, так. Ось тільки далі, в наступні 5-7 років, відбудеться саме те, що багато хто намагається зробити вже зараз: AI і роботи витіснять живих людей з більшості робочих місць.

Я так кажу, бо добре пам'ятаю 1999-2005 роки. Тоді був «бум доткомів» (1997-1999), коли здавалося, що ось-ось всі бізнеси перейдуть в інтернет. Потім був «крах доткомів» (2000) і масове банкрутство IT-компаній. А в наступні п'ять років – плавне і не таке гучне впровадження інтернет-технологій абсолютно у всі бізнес-процеси і в повсякденне життя людей.

Я там був. Я це бачив. Тому я розумію, як все буде тепер, зі штучним інтелектом.

Інше питання – економіка. Безробітні люди – погані покупці, а корпорації хочуть їсти і не хочуть втрачати прибутки. Політики ж не хочуть втрачати голоси виборців. Тож, думаю, якщо не буде Третьої світової війни, то ми дуже швидко прийдемо до базового безумовного доходу. Коли громадянам платитимуть умовну «мінімалку» просто за те, що вони є. Що вони голосують на виборах і купують продукцію корпорацій.

Щось подібне вже було – в давніх Афінах, в давньому Римі, і почасти – у Візантії. Звідти й пішов вираз «хліба і видовищ»: громадяни отримували безкоштовно зерно або хліб і доступ до театральних вистав, а також цілий ряд послуг від держави (у Візантії, наприклад, це була безкоштовна медицина). Такий собі античний аналог базового безумовного доходу.

Принцип зрозумілий: капіталістичній системі принципово важливо зберегти людину як споживача, навіть якщо сам він нічого не виробляє і не потрібен для інших справ. І так – тій же системі важливо зберегти задоволеного життям виборця. А значить, ми просто побачимо новий механізм перетоку грошей від корпорацій до держави, а від держави до споживачів, і далі – назад до корпорацій. Подивишся збоку – майже той самий соціалізм, тільки засоби виробництва залишилися у власності великого капіталу.
Денис Стаджі