Агровольтаїка: підбиваючи підсумки конференції

Сільське господарство і харчова промисловість в Україні вже здатні самі себе забезпечувати енергією. Технологічних проблем більше немає, економіка такої енергетики вже теж сходиться. Залишилося прибрати перешкоди на рівні держави – і можна робити відмінний бізнес на сільськогосподарській енергетиці. Втім, його вже роблять.

Революційна самостійність

Війна стала тригером справжньої революції в українській енергетиці. Всі минулі чотири роки ворог ракетами і дронами розносив на шматки енергетичну інфраструктуру. А влада, пірнаючи з одного корупційного скандалу в інший, тільки розводила руками і розповідала про світле майбутнє, в якому в Україні працюватимуть малі модульні реактори і вироблятиметься «зелений» водень для Європи.

Швидко стало зрозуміло: бізнесу доведеться самому подбати про власне енергопостачання. Благо, для цього тепер є всі передумови. По-перше, за останні 10 років радикально подешевшали сонячні панелі. Сьогодні вони доступні практично всім. По-друге, за останні три роки ще радикальніше подешевшали акумуляторні системи зберігання енергії (BESS) – про них ми поговоримо окремо. По-третє, отримали розвиток «розумні» системи управління енергією, інвертори, мікромережі (smart grid). Одночасно в Україну з-за кордону надійшло багато енергетичного обладнання і технологій.

Зрозуміло, що такі споживачі, як металургійні підприємства, залізниця або великі міста, – не зможуть самі себе забезпечувати енергією. Тут потрібні АЕС, ГЕС і довгострокові державні інвестиції. Але малий і середній бізнес почав діяти все більш упевнено. Спочатку обзавівся генераторами, потім – сонячними панелями, вітрогенераторами і накопичувачами енергії. Ринок таких рішень вже сформувався, і на ньому успішно заробляють тисячі фірм-постачальників і інтеграторів.

Однак стратегічно в найвигіднішому становищі опинилися українські аграрії. Вони мають доступ до двох невичерпних джерел енергії – сонця і органіки. З сонцем все просто – сонячні панелі вже скрізь. А органіка в різних формах – це і паливо для котлів і зерносушарок, і сировина для виробництва біогазу, і сировина для біодизелю та біоетанолу... Та багато для чого ще.

І до повномасштабної війни, і в останні роки, я не раз робив підрахунки і спілкувався з експертами, – і завжди висновок був одним: аграрна галузь України, а також переробка сільськогосподарської сировини і виробництво продуктів харчування, – всі вони здатні повністю (і навіть з великим надлишком) забезпечувати себе енергією. Але для цього потрібні інвестиції і менеджери, які у всьому цьому розбираються.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Цей напрям називається «агровольтаїка» (Agrivoltaics) – використання земельних ділянок для одночасного вирощування сільськогосподарських культур (або випасу тварин) і виробництва енергії. Хоча, звичайно, це визначення не враховує енергетичні можливості ферм і переробних підприємств. Ви могли зустрічати ще термін «агрофотовольтаїка» – це вужче поняття, там мова йде конкретно про встановлення сонячних електростанцій прямо на сільськогосподарських угіддях.

«Агро-» трансформується в «енерго-»

15 квітня в Києві відбулася II Міжнародна міжгалузева конференція «Стратегія розвитку агровольтаїки: стан, виклики та кроки впровадження у відбудові України». Її організатори – ГО «Асоціація агровольтаїки України» і НУБіП України. Я там був, наповнився враженнями, тож розповім тезисно – перелічу те, що особисто мені здалося найбільш значущим.

1. Вже сьогодні сільське господарство, агропереробна і харчова промисловість в нашій країні можуть стати одним з головних гравців на ринку енергетики. Забезпечувати енергією і себе, і ОТГ в регіонах. Технологічних перешкод немає, економічно теж все добре, ще й вирішується безліч екологічних проблем.

Але є перешкоди в законодавстві та нормативній базі. Фундаментальна проблема з боку держави: сільськогосподарські землі не можна використовувати для вироблення енергії. (Навіть якщо саме сільське господарство на них залишається.) Це лікується через імплементацію європейських правових норм – йдеться про стандарт DIN SPEC 91434, який регламентує збереження сільськогосподарського статусу землі, на якій розпочато ще й виробництво електроенергії. Однак в Україні не поспішають приймати DIN SPEC 91434 – занадто багато корупційних інтересів він зруйнує.

2. У нинішньому році з'являться перші фермерські господарства, які будуть повністю енергонезалежними. Хтось купує мобільні установки для переробки рослинної олії в біодизель, хтось розраховує використовувати трактори на електричній тязі. Головний принцип: трактор обробляє землю, енергію для трактора треба отримати на місці, в тому ж господарстві. Жодних закупівель на стороні – ні палива, ні електрики.

3. На першому місці все одно залишається виробництво агропродукції, її переробка, виробництво продуктів харчування. Енергетика просто доповнює звичні технології, робить бізнес енергонезалежним, а то й створює додаткові джерела доходу – наприклад, український біометан (аналог природного газу), вироблений на підприємствах українських агрохолдингів, вже добре відомий в Європі як доступне «зелене» паливо.

4. Агровольтаїка – це сьогодні, мабуть, найефективніший і економічно виправданий спосіб переходу України на «зелену» енергетику без лобіювання чиїх би то не було економічних (і корупційних) інтересів.

5. Зараз в Україні реалізується концепція енергетичних островів. (Власне, я сам цим займаюся.) Енергоострів – це децентралізована ділянка енергосистеми, яка здатна тимчасово або постійно працювати автономно, від'єднуючись від загальнонаціональної мережі для забезпечення стабільного енергопостачання в умовах криз. (Таких як російські атаки на інфраструктуру.)

Енергоострів являє собою режим, при якому частина енергосистеми (регіон або об'єкт) відключається від загальної мережі Об'єднаної енергетичної системи України, але продовжує функціонувати самостійно за рахунок локальних джерел генерації (ТЕЦ, відновлюваних джерел або резервних потужностей). Це запобігає колапсу всієї системи і підтримує живлення споживачів енергії.

Зараз це дуже актуальна тема, і агровольтаїка – один з визначальних факторів створення енергоостровів за межами великих міст і індустріальних районів. Ще один визначальний фактор – системи зберігання енергії (BESS), які роблять «зелену» генерацію незалежною від погоди і пори року. Крім того, використання BESS допомагає стабілізувати генерацію і споживання енергії всередині енергоострова – зробити електрику дешевшою і доступною в будь-яку пору доби. Не випадково серед активних учасників конференції був Юрій Фаворський – голова Української Асоціації Зберігання Енергії. В числі засновників якої – і «Асоціація агровольтаїки України».

6. Для розвитку агровольтаїки в нашій країні не вистачає сучасного менеджменту. Є наука, є технології, є колосальний потенціал України. Я сам за освітою біолог, за роботою – менеджер проєктів і бізнес-аналітик, а сфера діяльності – енергетика. Так що в конференції з агровольтаїки всі ці сторони для мене зійшлися разом.
Денис Стаджі