63% військових хочуть відкрити власну справу: на що ветерани беруть кредити вже зараз

4 хвилин читання

Українські ветерани, які повертаються до підприємницької діяльності після служби, найчастіше звертаються за фінансуванням для придбання комерційного транспорту, сільськогосподарської та будівельної техніки, а також виробничого та енергетичного обладнання.

Про це SPEKA розповів керівник напряму ветеранських програм ГЛОБУС Банку та ветеран 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» Максим Кузьменко.

За його словами, більшість ветеранів потребують коштів не стільки для запуску бізнесу «з нуля», скільки для відновлення або масштабування вже наявної справи після повернення до цивільного життя.

«Найчастіше йдеться не просто про кредит «на розвиток». Підприємцю потрібен конкретний інструмент, який одразу почне працювати: автомобіль для перевезень, трактор, навантажувач, верстат, торговельне або енергетичне обладнання. Фактично ветерани позичають кошти на створення активу, який має генерувати дохід і забезпечувати стійкість бізнесу»
зазначив Кузьменко.
Читайте також: У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15285, який пропонує дозволити народним депутатам із профільних комітетів залучати військовослужбовців як офіційних радників для роботи над законодавством у сфері оборони та безпеки.

На що ветерани найчастіше витрачають кредитні кошти

Підписуйтеся на наші соцмережі

Серед найпоширеніших запитів на фінансування — вантажні автомобілі та фургони для логістики, трактори для аграрного сектору, будівельна техніка, торговельне обладнання та рішення для енергетичної автономності. Зокрема, окремі підприємці інвестують у встановлення сонячних електростанцій.

63% військових планують займатися бізнесом після демобілізації

У ГЛОБУС Банку прогнозують, що попит на фінансування ветеранського бізнесу зростатиме разом зі збільшенням кількості демобілізованих військових. Цю тенденцію підтверджують і результати дослідження Українського ветеранського фонду: майже 63% опитаних військовослужбовців планують займатися підприємництвом після демобілізації, ще понад 11% уже мають власний бізнес.

Крім того, близько 35% респондентів очікують, що потребуватимуть інвестицій для розвитку власної справи. За підсумками 2025 року Український ветеранський фонд у межах програми «Варто» підтримав 320 бізнес-проєктів ветеранів та членів їхніх сімей.

Максим Кузьменко виділяє дві основні потреби ветеранського підприємництва: цільове фінансування придбання активів та поповнення обігових коштів. Останнє особливо актуальне для компаній, які працювали ще до повномасштабного вторгнення, але після повернення власників із війська потребують ресурсів для відновлення та розширення діяльності.

Чому Україні потрібні нові програми підтримки ветеранського бізнесу

Окрему увагу експерт звертає на необхідність адаптації фінансових програм до реалій воєнного часу. На його думку, підтримка має поширюватися не лише на бізнеси, що повністю належать ветеранам, а й на компанії, де учасники бойових дій є співвласниками або займають керівні посади.

«Військовослужбовець може залишатися співвласником бізнесу, тоді як оперативне управління бере на себе партнер або член родини. Саме тому механізми підтримки мають враховувати реальні життєві обставини»
пояснив він.

Наразі для ветеранського бізнесу доступні державні програми «Доступні кредити 5-7-9%» та «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%». Крім того, окремі банки компенсують частину процентної ставки власним коштом.

На думку Максима Кузьменка, наступним етапом розвитку підтримки ветеранського підприємництва може стати створення окремих програм із залученням міжнародних фінансових інституцій, які дозволять знизити ефективну ставку кредитування приблизно до 3% річних для малого та середнього бізнесу ветеранів.

Раніше SPEKA розповідала, що будівельний бізнес масово бере кредити на техніку та енергонезалежність.