4 тис. грн на промо: подкасту про книжковий бізнес “Титульний аркуш” місяць. Висновки й перші результати

5 хвилин читання

Подкаст про книжковий бізнес “Титульний аркуш” стартував місяць тому. Це – серія інтерв’ю з людьми, які творять книжку: від рукопису до її появи на книжкових полицях. Основна тема, червона нитка всіх розмов – кошти. Як письменнику заробити на власній книжці, скільки коштів потрібно для старту власного видавництва, як втриматися на плаву великим видавничим корпораціям під час повномасштабної війни, чи можна заробляти книжковим блогерством і організацією книжкових івентів. 

Станом на 20 лютого 2026 року вийшло 4 інтерв’ю: з Марією Придьмою, СЕО школи літературного та професійного письма Litosvita, Катериною Котвіцькою, директоркою з контенту MEGOGO BOOKS, письменницею Катериною Самойленко та книжковою блогеркою Тетяною Гонченко. Для першого сезону це – екватор. У монтажі перебуває ще 4 розмови. 

Хоч проєкт зовсім-зовсім новий, хочеться зафіксувати перші важливі результати. 


Читайте також: На початку 1990-х український книжковий ринок розпадався разом із радянською системою. Державні видавництва втрачали фінансування, канали розповсюдження зникали, книжки ставали дефіцитом не лише як товар, а як культурний інструмент. Саме в цей момент поет Іван Малкович реєструє власне видавництво — А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА.

ШІ. Про подкаст уже знає Gemini й Chat GPT. Ми перевіряли. У цьому допомогли публікації в медіа та наявність власних сторінок у соцмережах, на які спираються алгоритми ШІ: в Instagram і YouTube

Також алгоритми “підтягують” інформацію з публікацій у TikTok і навіть з моєї сторінки Facebook. Тож акцент на органічне представлення в усіх соцмережах і підготовка кастомізованого контенту для різних соцмереж починає давати свої результати.  

Перегляди та взаємодії. За останні 28 днів канал отримав 75,5 тис. переглядів. Користувачі дивилися 4 довгих інтерв’ю-розмови по годині кожне та 18 YouTube Shorts (відео тривалістю до хвилини). Сумарно всі відео подивилися понад 1200 годин. Підсників на каналі – 346. Зважаючи, що на промо в YouTube загалом пішло 4 тис. грн – це досить непоганий показник для старту. 

Що здивувало, то це розподіл за статтю: поки що більше чоловіків проглянули відео. Ядро аудиторії (чоловіки та жінки) за віком – 25-45 років. 

Підписуйтеся на наші соцмережі

Теж цікавий момент з географією: друге й третє місця за країнами розділили Польща й Німеччина (Україна, логічно, на першому місці), і на них випадає по 1% переглядів. Також були перегляди з Іспанії, Канади і навіть із країни-агресора — там подкаст передивилися 102 користувачі. 

Що точно будемо продовжувати:

ще активніше працювати з форматами YouTube Shorts, бо вони прекрасно генерують органічний контент і нових підписників.

Що будемо робити нове:

активізуємо текстові формати в YouTube.

Для анонсів і в принципі для якогось інформаційного ядра нам потрібен був акаунт в якійсь із соцмереж. На початку обрали Instagram, хоч там і дорого просувати платний контент, може бути низька конверсія. Але там велика наша цільова аудиторія, тому логічно, що для анонсування й розповідей про проєкт і спікерів ми продовжили роботу тут. Наразі підписників маємо не так багато – менше 150. Але! Переглядів усіх постів за місяць – 31+ тис., при цьому взаємодій – 1,3+ тис., збережених – 47 постів. І це взагалі без рекламних бюджетів. 

Таких показників ми досягли

а) спільними постами з брендами й спікерами (контент і дизайн – на нашій стороні, вони приймають пост), які ми після публікації ще теж просуваємо органічно,

б) розіграшами від партнерів та спільні партнерські пости (як, наприклад, з Bestseller media, де ми надаємо конспекти лекцій, а вони це оформлюють собі в пости),

в) акцентом на форматі Reels і Stories (звідти ЦА не лише проглядає, але й підписується). Повільно? Так, але це чудова органіка.

Що точно продовжимо робити:

акцент на Reels і Stories.

Що будемо робити нове:

затестуємо канали в Instagram.

Відгуки й перші реакції. Уже те, що свої цитати для релізу дали перші спікерки подкасту – Марія Придьма й Катерина Котвіцька для мене свідчить про довіру до продукту та його ідеї. 

Катерина Котвіцька
директорка з контенту MEGOGO BOOKS

Дуже раджу слухати й дивитися цей подкаст. Колись бракувало проєктів про читання, видавничий бізнес, а зараз з'являється так багато різноманітного контенту про книжки. А подкасти один із найулюбленіших моїх форматів і я дуже рада, що зокрема наша премія “Слушно” сприяє розвитку галузі, консолідує й репрезентує українську подкаст-сферу.  Вважаю, що цей проєкт матиме відгук як у гравців ринку, так і в студентів, які мріють прийти й працювати в книжковій сфері

Марія Придьма
СЕО школи творчого та професійного письма Litosvita

Хорошого контенту стає більше тільки після того, як його стає загалом більше. Тому подібні подкасти, які розвивають книжковий ринок, сьогодні потрібні й актуальні. Я дуже вболіваю за покращення рівня викладання в наших університетах. Хочеться, аби над програмами працювали прицільніше, аби звірялися із запитами ринку. Адже ситуація з кадрами сьогодні непроста, тому кожен підготовлений випускник – це інвестиція в розвиток цілої сфери. І коли такого контенту, який створюємо ми в Litosvita чи цей подкаст, стає більше – це завжди про розширення горизонтів і підсилення кожного з гравців книжкової галузі

Решту відгуків я просто залишу в скрінах, бо скріни не горять:) 

Команда. Звісно, є продакшн – оператор, який знімає та монтує. Є лінійна продюсерка, яка мені допомагала на початку з реквізитом, пошуком студії, зустріччю гостей. Я делегувала всі ці речі, бо не встигла б їх зробити з 5-місячною дитиною. Велику частину контентної роботи я роблю самостійно: тексти, підписи, комунікація зі спікерами, пошук інформації, підготовка до інтерв’ю, потім – підготовка до монтажу, погодження всіх текстів. Частину роботи з соцмережами закриває SMM-команда. 

Що маю сказати: люди, які роблять цей проєкт – одночасно і професіонали своєї справи, і ентузіасти розвитку книжкового ринку. Тому очікую, що наступна колонка буде точно з якимись рекордними показниками. Адже коли є відгук, запит і шалене задоволення від процесу, продукт має знайти своїх глядачів.