Захищаємо ШІ: як убезпечити LLM від кібератак

6 хвилин читання

Захист LLM: чому традиційні методи вже не працюють

Захищаємо ШІ: як убезпечити LLM від кібератак. Image: freepik.com

Великі мовні моделі (LLM) стали потужним інструментом, але їхня популярність принесла нові несподівані загрози. Наші традиційні механізми захисту, розроблені для звичайних програмних систем, часто виявляються безсилими перед цими новими викликами. У нещодавньому відео на YouTube-каналі IBM Technology йшлося про цю проблему та було запропоновано ефективне рішення. Ми підготували детальний виклад найважливішого.

Вразливі місця LLM: від «ін’єкції» до витоку даних

Читайте також: Компанія Anthropic тимчасово зупинила роботу своїх нових моделей штучного інтелекту Claude Fable 5 та Mythos 5 після вимог американської влади, яка висловила занепокоєння щодо їхніх можливостей у сфері кібербезпеки.

Однією з найнебезпечніших атак є prompt injection (ін'єкція запиту). Її суть полягає у тому, щоб обманом змусити LLM виконати інструкції, вбудовані у запит користувача, навіть якщо вони повністю суперечать її початковому призначенню. Класичний приклад — jailbreaking, коли зловмисник обходить внутрішні правила безпеки моделі, щоб отримати шкідливі або заборонені інструкції. Наприклад, він може попросити модель «забути всі попередні інструкції» і розповісти, як створити щось небезпечне. Це призводить до того, що LLM надає небезпечні інструкції, якщо не має захисту.

Атаки на LLM не обмежуються лише джейлбрейкінгом. Існують й інші, не менш серйозні загрози:

  • Викрадення даних (Data Exfiltration). Зловмисник може попросити LLM надати конфіденційні відомості, які є в її розпорядженні, наприклад, електронні адреси всіх клієнтів компанії.
  • Провокування на нецензурний контент (HAP). Модель можуть змусити генерувати образливий або неприйнятний контент.
  • Ін'єкція коду. У запит може бути вбудований шкідливий код або інструкції щодо створення вірусу.
  • Небезпечні посилання. LLM можуть змусити перейти за шкідливим посиланням або працювати з ненадійними даними.
  • Витік комерційної таємниці. Модель може ненавмисно видати важливі інтелектуальні права або комерційну таємницю.
  • Традиційні атаки. Старі добрі кіберзагрози, як-от міжсайтовий скриптинг або SQL-ін'єкції, також можуть бути актуальними.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Головний ризик у всіх цих випадках — втрата контролю над моделлю, яка перетворюється на небезпечний інструмент в руках зловмисника.

Ефективне рішення: проксі-система та механізм політики

Щоб захистити LLM, недостатньо лише її тренувати. Модель потребує багаторівневого захисту. Найкращий підхід — використання спеціальної проксі-системи, яка стає посередником між користувачем і LLM.

Як це працює? Кожен запит від користувача спочатку потрапляє до проксі. Проксі, своєю чергою, звертається до механізму політики — компонента, який перевіряє запит на відповідність правилам. Цей механізм може діяти кількома способами:

  • Дозволити: якщо запит безпечний, він надсилається моделі без змін.
  • Заблокувати: якщо запит є небезпечним (наприклад, це джейлбрейкінг), механізм політики просто блокує його, і модель навіть не дізнається про спробу атаки.
  • Змінити: у разі витоку даних, система може відредагувати відповідь LLM, видаливши конфіденційну інформацію, перш ніж надіслати її користувачу.
  • Попередити: у деяких випадках система може лише попередити користувача, що його дії є порушенням правил.

Чому цей підхід — найкращий вибір?

Використання проксі-системи має кілька важливих переваг перед спробами вчити кожну модель окремо:

  • Єдиний центр управління. Ви отримуєте єдину, централізовану систему, що дозволяє послідовно застосовувати політику безпеки для всіх ваших LLM. Це значно спрощує управління, особливо якщо ви використовуєте кілька моделей.
  • ШІ для захисту ШІ. Механізм політики може використовувати інші, спеціалізовані моделі ШІ (наприклад, LlamaGuard або BERT), для більш ефективного виявлення атак. Це дозволяє створювати потужнішу, гнучкішу систему захисту.
  • Контроль та звітність. Вся історія запитів і рішень зберігається в одному місці. Це дає можливість створити панель моніторингу, яка наочно демонструє, які атаки були зафіксовані, скільки запитів було заблоковано, а скільки дозволено.

Практичні поради та рекомендації

Впровадження проксі-системи — це не панацея, але це найважливіший крок до побудови надійного захисту. Не слід нехтувати й навчанням моделі, однак воно має бути лише одним із елементів вашої багаторівневої стратегії. Почніть з аудиту ваших існуючих систем LLM, щоб зрозуміти, які дані вони обробляють, і які потенційні загрози є найактуальнішими. Розробіть чіткі правила політики безпеки, що визначають, які дії дозволені, а які категорично заборонені.

Наприклад, для захисту від викрадення даних можна встановити правило, що будь-яка спроба LLM згенерувати відповідь, яка містить персональні дані або комерційну таємницю, має бути автоматично відредагована або заблокована. Щоб протидіяти ін'єкціям запитів, можна налаштувати механізм політики на пошук ключових фраз, таких як «ігноруй попередні інструкції» або «зроби вигляд, що ти…». Регулярно переглядайте і оновлюйте ці правила, адже зловмисники постійно вигадують нові методи. Пам'ятайте, що безпека ШІ — це не одноразове завдання, а безперервний процес.

Глосарій ключових понять
  • LLM (Large Language Model): велика мовна модель. Тип штучного інтелекту, навчений на величезних обсягах текстових даних для генерації тексту, відповідей на запитання та виконання інших завдань, пов'язаних з мовою.
  • Prompt Injection: тип атаки, що змушує LLM виконувати небажані інструкції, вбудовані у запит користувача.
  • Jailbreaking: різновид prompt injection, мета якого — обхід обмежень безпеки LLM, щоб отримати заборонений або шкідливий контент.
  • Proxy: проміжний сервер між користувачем і LLM. Він перевіряє запити та відповіді, перш ніж передати їх далі.
  • Policy Engine: компонент проксі-системи, що аналізує запити та відповіді на основі встановлених правил безпеки та ухвалює рішення про їхнє подальше опрацювання (блокування, зміну тощо).

Цей матеріал підготовлений на основі інформації з відкритих джерел. Редакція самостійно відбирає ключові факти, аналізує їх та структурує за допомогою AI-інструментів.