Боти на базі ШІ: як сірі скрейпери впливають на український ринок
Розвиток штучного інтелекту створив нову категорію загроз для онлайн-бізнесу – сірі ШІ-боти, які агресивно скрейплять контент із вебресурсів. Більшість компаній в Україні поки що не враховує потенційні операційні, юридичні та фінансові ризики у своїх стратегіях, що лише підвищує їхню вразливість. Як працюють gray bots, у чому полягає їхня небезпека та які рішення допоможуть зберегти стабільність роботи сайтів і безпеку даних, розповідає Ярослав Сіркізюк, SEO Team Lead iProspect Ukraine.
Сірі боти на базі ШІ – хто вони
У digital-середовищі традиційно визначають дві ключові категорії автоматизованих ботів: корисні (white bots) та шкідливі (black bots). До першої групи належать, наприклад, Googlebot або Bingbot – пошукові сканери, які індексують сайти для формування пошукового індексу. До другої – боти для DDoS-атак, крадіжок даних, спроб злому акаунтів або накрутки активності.
Gray bots (сірі боти) – це окрема категорія, яка з’явилась як відповідь на активний розвиток штучного інтелекту. За своїм функціоналом вони не виконують відверто шкідливих дій, проте їхня діяльність може мати серйозні наслідки для власників вебсайтів. Їх основне завдання – масове автоматизоване збирання даних із сайтів та онлайн-платформ, переважно для тренування генеративних ШІ-моделей, формування рекомендаційних алгоритмів або наповнення сайтів-агрегаторів.
Особливість таких ботів у тому, що вони самі використовують ШІ та діють напівпрозоро: деякі з них публічно декларують свої наміри та пропонують власникам сайтів інструменти для обмеження скрейпінгу (наприклад, через robots.txt). Інші – працюють без попередження, змінюючи свої ідентифікатори та ігнорують обмеження.
За даними дослідження «Generative AI Bot Activity Trends» від Barracuda (провідної компанії з кібербезпеки), кількість ботів на базі ШІ, які агресивно збирають онлайн-дані, зараз лише зростає. У період із грудня до кінця лютого 2025 року вебзастосунки зафіксували мільйони запитів від сірих ботів. Один із ресурсів отримав 9,7 млн таких запитів протягом місяця, інший – понад пів мільйона за добу.
Наразі виділяють два найактивніші скрейпінг-боти з ШІ – ClaudeBot та Bytespide.
Перший належить компанії Anthropic і використовується для збору даних, необхідних для навчання ШІ-моделі Claude. Хоч бот і працює доволі агресивно, його розробники публічно пояснюють, що потрібно зробити, щоб обмежити його доступ до сайту.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Другий – це бот від застосунку TikTok (зараз мережа налічує трохи більше двох млрд користувачів по всьому світу). З моменту появи показує рекордні темпи збору даних серед скрейпінгів. За підрахунками аналітиків, він «витягує» інформацію приблизно у 25 разів швидше за GPTBot та у 3000 разів, аніж ClaudeBot.
Потенційні ризики для українського ринку
Підвищене навантаження на сервери та хмарні сервіси. Сірі боти генерують десятки тисяч запитів на годину, що може призвести до перевантаження інфраструктури, зниження швидкості роботи сайтів і навіть тимчасових збоїв.
Хибна аналітика. Оскільки ШІ-боти імітують поведінку реальних користувачів, вони мають вплив на показники трафіку, конверсії та поведінкові сценарії. Це може призвести до випадків, коли рішення будуть прийматись на неякісних даних (неефективний розподіл бюджетів, помилки у плануванні кампаній тощо).
Порушення авторського права. Доволі часто дані, отримані під час скрейпінгу, використовуються для тренування ШІ-моделей без погодження з правовласниками, що ставить під загрозу інтелектуальну власність. Згадайте лише ситуацію, коли художники подали до суду на Midjourney через навчання алгоритмів на їх роботах.
Втрата довіри. Коли дані з сайтів використовуються для генерації ШІ-контенту без згоди користувачів, це може сформувати негативне ставлення до платформи та її власників. Адже люди дедалі уважніше ставляться до конфіденційності та персоналізації, і надлишкова активність ШІ-скрейперів може підірвати їх лояльність.
Додаткові витрати на інфраструктуру. Збираючи дані, боти суттєво підвищують використання серверних ресурсів, хмарного процесора та обсягів переданого трафіку. Відповідно, це призводить до зростання витрат на хостинг.
Стратегія захисту – що робити бізнесу
Одним із поширених підходів є використання robots. txt – інструменту, який сигналізує ботам про заборону скрейпінгу, Однак цей метод не має юридичної сили, і, як свідчить практика, багато сучасних ботів його ігнорують.
Оптимальним рішенням є впровадження сучасних систем захисту від ботів, якщо базуються на технологіях машинного навчання. Такі сервіси аналізують поведінку трафіку, виявляють аномальні запити та дозволяють автоматично блокувати небажану активність у реальному часі. При цьому цей підхід ефективний тим, що вони не залежать від User Agent або IP-адреси, що дозволяє ефективно протидіяти навіть тим ботам, які намагаються «замаскуватися» під легітимних користувачів.
Крім того, варто моніторити вхідний трафік та системні логи. Це дає можливість оперативно реагувати на нетипову активність, своєчасно виявляти джерела підозрілих запитів і локалізовувати проблемні зони. Особливо ефективно це працює у синергії з сучасними WAF-системами, що мають функції бот-захисту.
Ще один дієвий інструмент – обмежити доступ до API та встановити захист на рівні форм і ендпоінтів. Впровадження CAPTCHA, лімітів на кількість запитів та використання токенів автентифікації зможе ускладнити автоматизований збір інформації без дозволу власника ресурсу.
І нарешті, не менш важливо – це оновлення політик конфіденційності та умов використання ресурсу. Чітко прописані правила щодо автоматизованого збору даних підвищують юридичний захист та дозволяють ефективно реагувати на порушення.
Висновок
Активність gray bots уже стала невід’ємною частиною сучасного інтернет-трафіку. Для українських брендів і онлайн-платформ важливо не ігнорувати цю загрозу, а включити захист від ШІ-скрейперів у системну стратегію інформаційної безпеки.
Поєднання ШІ-систем захисту, регулярного моніторингу та юридичних обмежень дозволить мінімізувати ризики, зберегти якість аналітики, захистити контент і уникнути зайвих витрат. Важливо діяти проактивно, щоб не втратити конкурентні переваги та довіру користувачів у найближчому майбутньому.