Війна 2027: Тарас Чмут про технології, ППО та реформу ЗСУ
Спроба спрогнозувати характер бойових дій на три роки наперед в умовах постійного технологічного стрибка позбавлена простих відповідей, про що у випуску на Youtube-каналі Militarnyi розповів очільник фонду «Повернись живим» Тарас Чмут.
Сценарії 2027 року залишаються невизначеними, а гіпотези про форму війни через роки лише підкреслюють стрімку трансформацію поля бою. Для збереження стійкості Україні необхідний тверезий аналіз наявних спроможностей, загроз з боку росії та реального стану оборонних реформ.
Стратегічний баланс: де Сили оборони випереджають ворога
Серед усіх доменів ведення війни — суші, повітря та моря — найпотужнішим елементом українського війська залишається сухопутний компонент, зокрема лінія бойового зіткнення. Саме тут Сили оборони демонструють високий рівень технологічної гнучкості.
Ключові переваги українського сухопутного домену охоплюють:
- масоване використання ударних та розвідувальних безпілотних систем;
- розгортання наземних роботизованих комплексів (НРК);
- застосування високоточних засобів ураження середньої дальності (middle-страйки).
Водночас у глобальному протистоянні росія зберігає інструменти тиску на українське суспільство та економіку. Ворог ефективно використовує балістичні ракети, дешеві крилаті ракети, масовані атаки БПЛА різних типів, а також важелі кібервпливу й інформаційного тиску на міжнародній арені.
Протиповітряна оборона: чому F-16 не збивають ворожі КАБ
Розробка вітчизняних ракет-перехоплювачів проти балістики (на кшталт проєкту FREYA чи інших перспективних розробок) є середньостроковою перспективою. Створення такої зброї критично залежить від іноземних партнерів, які постачають ключові компоненти, та від фізичних термінів розробки: створення технологій вимагає дев'яти місяців замість одного, незалежно від обсягів фінансування. Можливості просто придбати готові комплекси Patriot зараз немає через їхній дефіцит на світовому ринку.
Ефективний захист неба забезпечує лише глибоко ешелонована ППО, що поєднує:
Підписуйтеся на наші соцмережі
- винищувальну авіацію та зенітні ракетні комплекси;
- дешеві дрони-перехоплювачі та зенітну артилерію;
- ешелоновані засоби РЕБ та пасивний захист об'єктів.
Застосування винищувачів F-16 для знищення носіїв керованих авіабомб (КАБ) обмежене високими ризиками. росія застосовує далекобійні ракети Р-37М (з дальністю до 300 км) та комплекси С-400 у зв'язці з радарами Су-35. Отримані Україною F-16 пройшли модернізацію MLU, але їхні корпуси виготовлені в 1986–1989 роках, що робить їх старішими за радянські Мі-29 та Су-27 пізніх серій. Через вичерпання ресурсу протягом 5–10 років Україна планує контрактувати шведські винищувачі JAS 39 Gripen та очікує решту бельгійських F-16.
Еволюція діпстрайків: як дрони-перехоплювачі нищать ППО
Україна першою розпочала масштабне застосування реактивних БПЛА для заглиблених ударів (deep-страйки) у 2022–2023 роках. Зараз ефективність українських діпстрайків зростає завдяки покращенню літальних апаратів, досвіду екіпажів і кращій координації. Результатом цього стало системне знищення радіолокаційних станцій російських комплексів С-400, де темпи втрат ворога вже перевищують його виробничі спроможності. Частина результатів не потрапляє у мережу через інформаційну паузу, але їх фіксує OSINT-проєкт мапи діпстрайків.
Для протидії ворожим БПЛА фонд «Повернись живим» у межах проєкту «Дронопад» спільно з державою випробовує та купує дрони-перехоплювачі для подальшого масштабування. Аналіз класичних засобів показав, що турелі з кулеметами Browning M2 (12,7 мм) мають посередню ефективність через малу дальність (1500 м) і відсутність гарантованої детонації цілі. Німецькі машини Gepard створювалися для супроводу танкових колон, тоді як для об'єктової ППО достатньо вантажівки з оптикою та зовнішнім цілевказанням. Пріоритетом стають гармати калібру 20–40 мм (зокрема польські ЗУ-23-2) із програмованими боєприпасaми.
Реформа ЗСУ: нові угруповання та армійська структура
Тактичні наступальні операції Сил оборони (наприклад, Олександрівський наступ чи дії біля Куп'янська) доводять можливість перехоплення ініціативи. Проте їхній успіх спирається на досвідчених комбригів (3-тя штурмова, «Азов», «Хартія», ДШВ), які мають час і ресурси на планування, оскільки ціна кожного звільненого квадратного кілометра вимірюється втратами особового складу.
Масштабування управління передбачає перехід до бригадно-корпусної структури:
-
1
Створення угруповань військ «Центр» (під командуванням Андрія Білецького) та «Азов» (під керівництвом Дениса Прокопенка) формує постійну армійську структуру з трьох корпусів у кожному угрупованні.
-
2
59-ту окрему мотопіхотну бригаду повернули зі складу СБС до Сухопутних військ (у підпорядкування 9-го корпусу).
-
3
Формування важких механізованих бригад із двома танковими батальйонами є застарілим підходом — замість них потрібні корпусні штурмові бригади.
Український балістичний комплекс «Грім-2 / Сапсан» існує, проходит випробування та здійснює бойові пуски по об'єктах противника.
Закупівлі зброї АОЗ: бюджетний дефіцит та дрони на фронті
Оновлення керівництва Міністерства оборони та Генерального штабу виявило природний конфлікт між потребами військових і фінансовими можливостями держави. Загальна потреба Сил оборони становить близько 8 трлн гривень, тоді як річний бюджет Агенції оборонних закупівель (АОЗ) разом із єврокредитами складає близько 2 трлн гривень.
Щодо постачання снарядів 155 мм, АОЗ законтрактувала чотири українські та два європейські виробники, що доповнюється Чеською ініціативою. Купівля бронетехніки триває за трирічними контрактами, проте сама по собі броня без засобів ураження (дронів, які дають 80% втрат ворога) не вирішує завдань на полі бою.
Запуск тендерних закупівель FPV-дронів на оптоволокні, важких бомберів та систем middle-страйк дозволив державі диктувати технічні вимоги ринку, знижуючи ціни. Зміна керівника АОЗ відбулася планово: Арсен Жумаділов організовано передав справи, а агенція працює цілодобово. При цьому закупівля південнокорейських ЗРК (KM-SAM/L-SAM) неможлива через законодавчу заборону Сеула постачати зброю воюючим країнам, а інформація про 2000 ракет «Рута» від Destinus потребує уточнення щодо наявності двигунів.
У сфері комплектування реформа «нових контрактів» виявилася поверхневою. Мобілізаційне питання вимагає довгострокових рішень і чіткого визначення термінів служби, оскільки популярних кроків у цьому напрямку не існує.
Проєкти Повернись живим: НРК Робобро та майбутнє ВМС
Фонд «Повернись живим» розвиває проєкт «Робобро» (наступник ініціатив з Київстаром 2024 року та школи «Варан»). Він забезпечує бригади наземними роботами, дронами, зв'язком і майстернями з метою врятувати 1000 життів українських воїнів. Евакуація поранених важкими повітряними дронами залишається поодинокою практикою окремих підрозділів через високу складність.
Пріоритетні напрямки роботи «Повернись живим»:
- міжнародні проєкти з урядами ЄС (від 100 тис. до 300 млн євро);
- розбудова навчальних центрів спільно з Данією;
- проєкти протидії БПЛА («Дронопад», РЕБ, турелі);
- розвиток напрямку НРК («Робобро») та поточне забезпечення військ (150 млн грн щомісяця).
Фонд впевнено рухається до перевиконання річної мети із залучення $1 млрд. Снайперський проєкт «Гнів пречистий» завершено, наразі триває реорганізація його майна. У складі ВМС України вже перебуває корвет «Гетьман Іван Мазепа», а також, очікується прийняття корвета «Гетьман Іван Виговський». Основним типом корабельних гелікоптерів для них стануть Westland Lynx, які у післявоєнний час сформують флагманський потенціал флоту.
Підготовка до викликів 2027 року вимагає від України відмови від ілюзій і зосередження на системних рішеннях: розвитку ешелонованої ППО, впровадженні прозорих закупівельних тендерів та адаптації армійської структури до вимог високотехнологічної війни.