Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Nvidia коштує $5,8 трлн: геніальна стратегія чи найбільша ШІ-бульбашка?

Світлана Овсієнко
Світлана Овсієнко Копірайтер SPEKA
Підписатися на нас
0
10 хвилин читання
Nvidia коштує $5,8 трлн: геніальна стратегія чи найбільша ШІ-бульбашка? зображення 1 Nvidia коштує $5,8 трлн: геніальна стратегія чи найбільша ШІ-бульбашка? Фото: unsplash.com

Коли ринкова вартість технологічного гіганта перевищує сукупну економіку Німеччини, Великої Британії чи Франції, виникає питання про межі реальної цінності. У 2026 році капіталізація Nvidia перетнула позначку у $5,8 трильйона — це найшвидший стрибок у світовій історії, про що йдеться у новому випуску YouTube-каналу «Бесіда про Бренди». 

Проте за цими цифрами стоїть принципове питання: скільки тут реальних грошей, а скільки чистої віри інвесторів? Напруга зросла, коли інвестор Майкл Беррі, який передбачив кризу 2008 року, опублікував кадр із фільму «Гра на пониження» зі словами «Іноді ми не бачимо бульбашки» та поставив мільярд доларів проти паперів Nvidia і Palantir.

Омлет у Denny's: як забігайлівка створила Nvidia

Історія найдорожчої корпорації планети розпочалася навесні 1993 року в звичайній придорожній забігайлівці Denny’s у Сан-Хосе. За дешевою кавою та млинцями зібралися троє інженерів: Кертіс Прієм та Кріс Малаховський, які щойно звільнилися з Sun Microsystems, та їхній приятель Дженсен Хуанг, якого довго довелося переконувати полишити стабільну найману працю.

Концепція була сміливою: перенести реалістичну 3D-графіку з професійних графічних станцій вартістю у десятки тисяч доларів на доступні домашні ПК. Головним рушієм попиту вони вважали індустрію відеоігор. Робочі файли стартапери підписували як NV («Next Version»). Коли дійшло до офіційної реєстрації, у словнику знайшли латинське слово Invidia, що означає «заздрість».

Інвестори з Кремнієвої долини спочатку не слухали Хуанга, стверджуючи, що ринку ігрового заліза не існує. Навіть мати засновника радила йому просто знайти роботу. Врятував ситуацію колишній бос Хуанга, який особисто зателефонував Дону Валентайну з венчурного фонду Sequoia Capital. Пітч був провалений, але Sequoia дала гроші, а Валентайн попередив: «Якщо втратиш мої гроші, я тебе вб'ю».

Згодом цей скромний міф про забігайлівку, омлети та інвестора з жорсткими умовами перетворився на найцінніший актив бренду. Через 30 років Хуанг святкуватиме ювілей компанії саме в тому Denny’s, де на стіні відкриють пам'ятну дошку.

30 днів до банкрутства: фатальна помилка та порятунок

Засновники ухвалили стратегічне рішення не будувати власні кремнієві заводи. Виробнича фабрика вимагала мільярдних капіталовкладень та років будівництва, яких у стартапу не було. Nvidia зосередилася виключно на дизайні чипів, віддавши фабрикацію підрядникам — спочатку європейській SGS-Thomson, а наприкінці 90-х тайванській TSMC. Це дозволило спрямувати ресурси в R&D.

Проте перший чип NV1, випущений наприкінці 1995 року, ледь не знищив компанію. Nvidia спробувала інтегрувати в один кристал 2D, 3D, звук і навіть порт для геймпада, підписавши контракт із Sega під консоль Saturn. Продукт вийшов занадто дорогим, Saturn програла ринкову битву, а дистриб'ютор Diamond Multimedia повернув майже всю партію з 250 000 чипів. Головний удар завдала Microsoft: її новий стандарт DirectX орієнтувався на геометрію трикутників, тоді як NV1 будував графіку із криволінійних поверхонь.

Компанія опинилася за крок від катастрофи. Проводячи розробку NV2 для Sega, Хуанг зробив чесний крок: прилетів до керівництва Sega і відверто визнав, що їхня архітектура помилкова. Він попросив виплатити $5 мільйонів за контрактом, аби Nvidia просто не збанкрутувала. Sega погодилася, подарувавши компанії час.

Скоротивши штат більш ніж удвічі, залишивши кілька десятків працівників та маючи бюджет на один місяць зарплат, Nvidia поставила все на чип Riva 128 під DirectX. Грошей на фізичні тести не було — обладнання для віртуального тестування закупили у компанії ICOS. Перша ж партія мала спрацювати ідеально, адже планом «Б» виступало банкрутство.

Підписуйтеся на наші соцмережі

У серпні 1997 року Riva 128 вийшла на ринок і за чотири місяці розійшлася тиражем у 1 мільйон одиниць. З того часу фірмовим девізом Дженсена Хуанга стала фраза: «Ми завжди за 30 днів до банкрутства».

Компанія, яка створила GPU та зробила ставку на CUDA

У січні 1999 року Nvidia виходить на біржу, а наприкінці літа презентує GeForce 256. Маркетинговий крок Хуанга полягав у тому, що він позиціонував цей продукт не як чергову відеокарту, а як перший у світі GPU (Graphics Processing Unit).

Nvidia створила нову категорію, підігнавши специфікації терміна під власний кристал, і встановила GPU на один щабель із центральним процесором (CPU).

Потім стався поворот. Microsoft, чий стандарт DirectX ледь не знищив стартап, замовила у Nvidia розробку графічного чипа для консолі Xbox, перерахувавши $200 мільйонів авансу. Незабаром Nvidia поглинула свого головного конкурента 3dfx.

Коли у березні 2000 року вибухнула бульбашка доткомів і технологічний індекс Nasdaq втратив майже 80%, Nvidia продовжувала зростати. У 2001 році її акції визнали найкращими в S&P 500, де вона зайняла місце збанкрутілого через махінації гіганта Enron.

Паралельно у 2006 році компанія здійснює важливу інвестицію — випускає CUDA. Це програмована платформа, що дозволяла використовувати потужності графічних процесорів для складних обчислень. Інвестори роками критикували Хуанга за витрати на CUDA, які не приносили прямих прибутків від продажу ігрових карт.

Однак у Стенфорді студенти професора Ендрю Їна з'ясували, що CUDA прискорює навчання нейромереж у десятки разів. А в 2016 році Дженсен Хуанг особисто привіз перший ШІ-суперкомп'ютер DGX-1 у маловідому некомерційну лабораторію OpenAI.

Найбільша бульбашка світу, що досі не луснула. Історія Nvidia 

Бульбашка майнерів: як криптобум ледь не знищив Nvidia

Між 2017 та 2022 роками Nvidia двічі пройшла через криптографічні шторми. Під час буму Ethereum виник дефіцит відеокарт, які масово скуповували для майнінг-ферм. З початку 2016 до осені 2018 року капіталізація Nvidia злетіла з $14 млрд до понад $175 млрд.

Проте керівництво компанії у звітності пояснювало зростання розширенням ігрового сектору та кіберспортом. Коли криптовалютний ринок обвалився у листопаді 2018 року, акції Nvidia за квартал упали більш ніж удвічі, зробивши її найгіршим папером в індексі S&P 500. Комісія з цінних паперів США (SEC) виписала компанії штраф у $5,5 млн за приховування фактора майнінгу у структурі доходів.

Другий подібний цикл відбувся під час пандемії: до листопада 2021 року вартість Nvidia сягнула понад $830 млрд, але після переходу Ethereum на нову систему восени 2022 року капіталізація впала до $280 млрд. Біржа двічі за п'ять років платила за майбутнє, яке не справджувалося.

Найбільша ШІ-ставка в історії: як ChatGPT змінив ринок

30 листопада 2022 року Сем Альтман повідомив про реліз ChatGPT. За два місяці сервіс набрав 100 мільйонів користувачів. Розпочалася ШІ-гонка за участю Microsoft, Google, Meta, Amazon та xAI Ілона Маска.

Дженсен Хуанг заявив, що обсяг замовлень на нове покоління чипів Blackwell та Rubin сягає $500 млрд, а очікувана виручка за 2026–2027 роки наближається до $1 трильйона. На Nvidia припадає близько 70% усіх витрат на центри обробки даних для ШІ, а софт CUDA став монопольним стандартом: перехід на залізо конкурентів вимагає переписувати код з нуля.

Хуанг перепрофілював термінологію: замість «дата-центрів» він увів поняття «фабрики штучного інтелекту» (AI Factories), зміщуючи фокус інвесторів із витрат на виробничу потужність.

Гроші по колу: яку схему Nvidia розкрив Майкл Беррі

Аналізуючи шорт-позицію Майкла Беррі, матеріали Bloomberg вказують на схему кругового фінансування (Vendor Financing) між Nvidia та іншими компаніями.

Схема замикається у коло за кількома кроками:

  • Крок 1: Nvidia оголошує про намір інвестувати в OpenAI до $100 млрд частинами. Кожна частина розблоковується, коли OpenAI будує нові дата-центри на чипах Nvidia.
  • Крок 2: OpenAI укладає контракти з Oracle на $300 млрд на оренду дата-центрів. Для цього Oracle закуповує чипи у Nvidia.
  • Крок 3: Nvidia володіє часткою у компанії CoreWeave, продає їй залізо і гарантує викуп усіх потужностей, які CoreWeave не здасть іншим клієнтам.

У фінансах це називається фінансуванням продавцем власних продажів. Виробник допомагає покупцеві знайти гроші на свій же товар, створюючи видимість зростання попиту. При цьому OpenAI заробляє близько $20–30 млрд на рік, маючи зобов'язання на інфраструктуру приблизно на $1,4 трильйона.

Схожа ситуація була під час бульбашки доткомів із компанією Cisco, яка давала гроші молодим провайдерам для купівлі її обладнання. Після банкрутства клієнтів акції Cisco втратили понад 80%.

Крім того, за даними Wall Street Journal та Financial Times, угода на $100 млрд між Nvidia та OpenAI на початку 2026 року опинилася на стадії заморозки й скоротилася до суми близько $30 млрд, більша частина з яких повертається у вигляді замовлень на обладнання.

Бульбашка без вироку: що чекає на ринок?

Сьогодні ринок оцінює не лише поточні продажі Nvidia, а й саму віру у майбутній прибуток від штучного інтелекту. Фінансову стійкість цієї $5,8-трильйонної капіталізації визначать такі фактори:

  • Окупність технологій для бізнесу: чи зможуть OpenAI та інші компанії перетворити витрати на інфраструктуру у реальні прибутки від користувачів.
  • Залежність від кругових інвестицій: скільки чистих грошей залишиться на ринку, якщо Nvidia зменшить частку фінансування власних клієнтів.
  • Реальний попит проти очікувань: чи не повториться сценарій криптобуму, коли обсяг випущеного заліза перевищить реальні потреби ринку.

Ставка Майкла Беррі за опціонними контрактами розрахована до січня 2027 року. Вона й покаже, чи є Nvidia фундаментальною основою нового ринку, чи очікування інвесторів виявилися перебільшеними.

0
Icon 0

Підписуйтеся на наші соцмережі