Історія Balenciaga: як син рибалки створив бренд на мільярди

Справжня елегантність вимагає безкомпромісної майстерності, а найстійкіші бізнес-імперії інколи народжуються в найменших рибальських селищах. У січні 1895 року в іспанському містечку Гетарія на баскському узбережжі народився Крістобаль Баленсіага — людина, якій судилося докорінно змінити жіночий силует XX століття та закласти основи бренду вартістю у мільярди доларів. Про витоки майстра, якого Крістіан Діор називав «вчителем усіх нас», а Коко Шанель — єдиним справжнім кутюр’є, розповів YouTube-канал Build Inc.

Шлях Крістобаля Баленсіаги з селища Гетарія до ательє

Батько майбутнього дизайнера, Хосе Баленсіага Басурто, був капітаном рибальського судна й загинув, коли хлопчикові виповнилося 11 років. Його мати, Мартіна Ембієль, утримувала трьох дітей шиттям. Крістобаль зростав разом із старшими братом і сестрою, Агустіною та Хуаном, годинами спостерігаючи за роботою матері та вивчаючи архітектуру тканини.

Переломний момент стався у 12 років. Побачивши елегантний костюм найбагатшої шляхтянки селища, маркізи де Каса Торрес, хлопчик заявив, що зможе зробити його точну копію. На запитання, чому він упевнений у успіху, юний Крістобаль відповів: «Тому що я думаю, що можу». Вражена результатом та його впевненістю, маркіза стала його першою патронкою й відправила юнака на навчання до Мадрида та Сан-Себастьяна.

У 1917 році 22-річний Баленсіага відкрив свій перший дім моди в Сан-Себастьяні під назвою Eisa (скорочено від дівочого прізвища матері — Ейсагірре). До 1924 року підприємство мало 71 працівника (68 жінок і 3 чоловіків), а невдовзі філії з'явилися в Мадриді та Барселоні під назвами Martina Robes Edmonto та A Costura. Серед його постійних клієнтів була вся королівська родина Іспанії.

Паризький прорив Баленсіаги та філософія кутюр'є

Громадянська війна в Іспанії, що спалахнула у липні 1936 року, зруйнувала бізнес. У 42 роки Баленсіага втратив усе, але вже в серпні 1937 року за фінансової підтримки баскського подружжя Біскарандо та бізнес-партнера Владзіо Яворовські д'Аттенвіля відкрив новий дім моди в Парижі за адресою авеню Жорж V, 10. Перша ж колекція, натхненна іспанським Відродженням та полотнами Дієго Веласкеса, підкорила французьку пресу та редакторку Harper's Bazaar Кармел Сноу.

Підписуйтеся на наші соцмережі

На відміну від колег, які створювали ескізи й передавали їх швачкам, Крістобаль особисто моделював, кроїв та зшивав одяг вручну. Для нього головним партнером у роботі була сама тканина: «Саме тканина вирішує, якою буде форма».

Під час Другої світової війни та нацистської окупації Парижа дім Balenciaga залишився одним із 60 підприємств, яким дозволили працювати — завдяки дипломатичним зв'язкам із дружиною Франсіско Франко, Кармен Поло, кутюр'є отримував тканини з Іспанії. За його квадратним пальто та ансамблями із чорного мережива поверх яскраво-рожевого клієнтки ризикували життям, перетинаючи військові кордони.

Трагедія Баленсіаги та революція високої моди 1950-х

У грудні 1948 року раптово помер бізнес-партнер і коханий Крістобаля — франко-польський аристократ Владзіо Яворовські д'Аттенвіль. Охоплений горем, Баленсіага ледь не пішов у монастир, проте Крістіан Діор переконав його залишитися. Своє горе кутюр'є переніс у колекцію, виконану повністю в чорних тонах, що назавжди перетворило чорний колір із символу жалоби на еталон високого стилю.

У 1950-х роках, коли Діор просував New Look із затягнутими корсетами, Баленсіага звільнив жіноче тіло від жорстких рамок:

Разом із швейцарською фабрикою Abraham він розробив шовковий газар — жорстку й водночас пластичну тканину для втілення скульптурних форм.

Виклик системі та закриття кутюрного дому Balenciaga

У 1957 році Баленсіага пішов проти правил Французької палати високої моди, заборонивши пресі відвідувати покази раніше ніж за день до відвантаження товарів у магазини, щоб захистити свої проєкти від копіювання. Єдиним, хто підтримав цей крок, був його учень Юбер де Живанші. Серед інших вихованців майстра — Емануель Унгаро, Андре Курреж та Оскар де ла Рента.

Одяг від Balenciaga носили Ґрейс Келлі, Одрі Гепберн, Елізабет Тейлор, Жаклін Кеннеді та Мона фон Бісмарк. У 1960 році він створив весільну сукню для королеви Бельгії Фабіоли, прикрашену понад 10 000 перлин.

У травні 1968 року Баленсіага оголосив про закриття свого дому зі словами: «Висока мода смертельно поранена». Легендарна редакторка Vogue Діана Вріланд та Мона фон Бісмарк були настільки приголомшені, що Мона зачинилася у своїй кімнаті на три дні.

Останніми роботами майстра стали форма для бортпровідників Air France у 1968 році (із індивідуальною приміркою для 1 300 осіб) та весільна сукня для онуки Франко, Кармен Мартінес-Бордіу, у 1972 році. 23 березня 1972 року Крістобаль Баленсіага помер від серцевого нападу у віці 77 років. Заголовок Women's Wear Daily коротко підсумував: «Король помер».

Трансформація Balenciaga: від кутюру до мільярдів Kering

Після смерті засновника бренд пережив кілька десятиліть затишшя, поки у 2001 році не увійшов до складу конгломерату Gucci Group (нині Kering). Нова ера розвитку Balenciaga розгорталася у кілька ключових етапів:

Бізнес-кейс Balenciaga: головні уроки для брендингу