Інвестиції в DefenseTech: чому Перрі Бойл вкладає в Україну
Стратегія стримування та виснажливого очікування вичерпала свій потенціал, перетворюючись на небезпечний розрахунок для всього демократичного світу. Справжня безпека Європи вирішується не в кабінетах західних бюрократів, а на полі бою, де формується абсолютно нова технологічна парадигма. Про це заявив американський фінансист, співзасновник фонду MITS Capital Перрі Бойл у розмові на YouTube-каналі FORWARD with Valeriya Ionan.
Від Волл-стріт до Києва: персональний вибір Перрі Бойла
Перрі Бойл присвятив фінансовому сектору США близько 35 років. За цей час він пройшов шлях від аналітика корпоративних фінансів та інвестиційного банкіра до фондового аналітика й директора з досліджень. У 1999 році він став співзасновником інвестиційного банку Thomas Weisel Partners, а наприкінці 2004 року залишив його, щоб протягом 15 років керувати глобальним хедж-фондом, відкриваючи офіси по всьому світу та очолюючи напрям long/short інвестицій. Наприкінці 2019 року Бойл разом із дружиною вийшов на пенсію у Сан-Веллі, штат Айдахо.
Повномасштабне вторгнення росії в Україну у лютому 2022 року стало для нього моментом осяяння. Бойл усвідомив, що точиться Третя світова війна, демократії програють, а він залишається осторонь. Не маючи українського коріння, ніколи раніше не бувавши в Україні та сприймаючи її крізь призму російської пропаганди, він подав онлайн-заявку до Інтернаціонального легіону, але отримав відмову.
Проте генерал Кременецький, військовий аташе в посольстві України у Вашингтоні, передав його контакти Денису Гураку, який тоді волонтерив у посольстві. Близько року пішло на формування взаємної довіри. Як зазначав Гурак: «Для тебе це пригода, а для нас — наше існування. Мені потрібен той, хто не втече, коли стане важко». Разом із третім співзасновником Антоном Мельником вони створили MITS Capital, а пізніше залучили четвертого партнера для інвестиційного банку.
Перший візит Бойла до Києва відбувся у квітні 2024 року. До цього колеги застерігали його, нагадуючи про 146-те місце України в індексі сприйняття корупції (поруч із росією на 147-му). Проте реальність перевершила очікування:
- Замість радянських сірих забудов він побачив одне з найкрасивіших міст світу з зеленими парками, архітектурою та широкими бульварами.
- Київ виявився живим і динамічним мегаполісом із працюючими ресторанами та 30 мільйонами українців, які продовжують щоденне життя.
- За статистикою особистої безпеки цивільних Київ переважає більшість великих міських центрів США: найбільша загроза життю Бойла за останні 2,5 року сталася в Нью-Йорку через кур'єра на електровелосипеді.
Інвестиції в DefenseTech: стратегія та пріоритети MITS Capital
Головні мотивації Бойла виходять за межі звичайного бізнесу. Вони сформульовані у двох чітких завданнях:
-
1
Місія 1 — «росія геть» (russia out): залучення іноземного капіталу в оборонну екосистему України для створення озброєння, здатного завдати поразки росії та ізолювати її від цивілізованого світу. За це відповідає венчурний фонд та акселератор MITS Capital.
-
2
Місія 2 — «Україна в Європі» (Ukraine in): інтеграція України в ЄС, НАТО та європейську оборонну архітектуру, що реалізується через компанію MITS Industries.
Підписуйтеся на наші соцмережі
MITS Capital інвестує не у фрагментарні продукти, а в сам процес інновацій та адаптації. У портфелі фонду понад 20 компаній. Усі вони є українськими, за винятком двох американських суб'єктів, які перенесли свої команди й розробки в Україну та повністю інтегровані в українські оборонні зусилля.
Фонд уникає збирання готових систем (ракет чи FPV-дронів) через брак фінансових ресурсів для таких масштабів, віддаючи перевагу компонентам:
- Ключовий принцип: «Ми не робимо дрони, ми робимо дрони кращими».
- Основні напрями: польотні контролери, системи наведення, навігація, оптичні та акустичні датчики, тепловізори, програмне забезпечення та захищений зв'язок.
- Автономізація: усунення людини з зони ураження є моральним імперативом. Класичні танки стають застарілими, поступаючись місцем безпілотним наземним та повітряним комплексам.
Поразка росії та Суверенний фонд багатства для України
Бойл жорстко критикує підхід адміністрації Байдена та західних союзників під гаслом «стільки, скільки потрібно» (as long as it takes). Така формула за визначенням є програшною, оскільки віддає всі важелі впливу агресору, перетворюючи конфлікт на виснажливу війну, яка коштує Україні величезних людських жертв і є аморальною.
Аргумент про ядерну загрозу росії як причину невтручання НАТО є неаргументованим. В історії росії зміни режимів відбувалися лише після військових поразок, коли озброєні селяни поверталися з фронту (як у 1905 та 1917 роках). Сьогодні 5 мільйонів силовиків придушують 140 мільйонів громадян, а майдани в росії неможливі. Війна також використовується кремлем для утилізації етнічних меншин з автономних республік (дагестанців, чеченців, осетин), придушуючи внутрішній сепаратизм. Тому поразка росії в Україні — єдиний каталізатор для зміни режиму та безпеки Європи.
Для забезпечення фінансової стійкості Україні необхідний власний Суверенний фонд багатства (Sovereign Wealth Fund), який має формуватися з двох джерел:
- Заморожені російські активи по всьому світу (наприклад, 200 мільярдів євро в депозитарії Euroclear у Брюсселі).
- Частки в капіталі іноземних оборонних компаній, які безкоштовно використовують Україну як єдиний у світі бойовий полігон, нарощують капіталізацію з нуля до 10–12 мільярдів доларів, отримують урядові контракти, але не дають Україні жодної компенсації.
Управління цим фондом Бойл пропонує довірити Норвегії, яка розпоряджається найефективнішим суверенним фондом у світі та має високу довіру.
Військово-промисловий комплекс НАТО та реалії ЗСУ
Історія воєн свідчить: агресор завжди краще підготовлений за захисників, і останні зазнають поразок, поки не адаптуються (як США в Північній Африці, Франція чи Британія). На конференції з відбудови України в Ґданську співзасновник центру Superhumans зазначив, що поранень від кульових поранень у бійців не спостерігають вже понад рік — основні травми завдають дрони, артилерія та міни.
Втім, військова система Заходу демонструє застарілі підходи:
- У базовій підготовці піхотинців НАТО 40% часу досі витрачається на марширування та вивчення гвинтівки.
- На навчаннях Hedgehog український батальйон «Немезіда» за допомогою дронів за короткий час умовно знищив два батальйони НАТО.
- Новий оборонний бюджет Великої Британії на 15 мільярдів фунтів на рік спрямовується на застарілі системи, а головним здобутком оголошують створення 60 тисяч робочих місць і 50 мільярдів фунтів на підтримку експорту, що свідчить про політичну, а не оборонну орієнтацію.
Західний ВПК орієнтований на стандартизацію, а не на інновації. Бюрократична монопсонія (наявність єдиного покупця в особі міністерства оборони) відриває виробника від реального бійця. Натомість в Україні діє гнучка модель: близько 25% оборонних закупівель здійснюються безпосередньо військовими підрозділами («Азов», 3-тя штурмова, «Хартія», бригади ТрО), що аналогічно системі Спеціальних операцій США (US SOCOM).
Залучення капіталу в оборонні технології України
Для інтеграції українського оборонного сектору в європейську структуру MITS Capital об'єднав зусилля з українськими розробниками систем РЕБ та радіоелектронної розвідки — «Інфозахист» та Unwave. Разом вони створили холдинг MITS Industries з юридичною реєстрацією в Данії.
Данія обрана не випадково: країна з населенням 6 мільйонів відчуває загрозу від російських танкерів у своїх протоках, має вільний капітал та сильні цивільні центри компетенцій у робототехніці та радіочастотах, але не має власного ВПК. Реєстрація MITS Industries за данським законодавством (із данською радою директорів, європейським комплаєнсом та аудитом) знімає ризики для західних інвесторів.
Зараз оцінка українських DefenseTech-компаній є значно нижчою за їхню реальну вартість через воєнні ризики, обмеження на репатріацію капіталу та наявність єдиного покупця. При цьому спільне виробництво за кордоном часто дискримінує українських засновників. Для подолання цього бар'єру потрібна культурна та бізнес-грамотність: залучення європейських менеджерів в українські компанії та українських фахівців — у європейські.
У 2026 році процес залучення інституційного капіталу стрімко прискорюється. Динаміка форуму Defense Tech Valley у Львові це підтверджує:
- Перший захід: 600 учасників і лише 4 підняті руки інвесторів, які вклали кошти в українські компанії.
- Наступні роки: зростання аудиторії до 2 000 та 5 000 осіб.
- Вересень 2026 року: очікується понад 8 000 учасників.
Євросоюз уже запускає офіційні програми прямого фінансування українських виробників. Наступним кроком має стати відкриття для українських розробників програм акселератора NATO DIANA та Інноваційного фонду НАТО, що дозволить перетворити оборонні технології України на основу безпеки всієї Європи.