Енергетика перед зимою: дефіцит, борги «Укренерго» та сценарії атак
Українська енергетична інфраструктура входить у черговий опалювальний сезон після понад чотирьох з половиною років перманентних ракетних і дронових атак росії. Попри колосальні пошкодження, система зберігає керованість і стійкість, хоча її поточний стан фахівці характеризують як «виснажений, але працездатний». Жодна країна світу чи системний оператор не стикалися з подібним шквалом балістики, крилатих ракет і безпілотників.
У свіжому випуску подкасту «Говори по справах» член наглядової ради НЕК «Укренерго» Юрій Бойко разом із ведучим — інженером, експертом галузі та членом Ради оптового ринку електроенергії (2011–2019) Дмитром Маляром — детально розібрали глибокі системні дисбаланси, фінансову кризу, регіональні сценарії виживання та інженерну реальність децентралізації.
Базовий трикутник балансу: чому Україні бракує не лише генерації
Базовою аксіомою функціонування галузі є необхідність суворого дотримання щомоментного балансу між виробленою, переданою та спожитою електроенергією. Сучасний дефіцит електроенергії в Україні зумовлений трьома критичними факторами:
- Фізичне знищення генерації: втрата значної частини потужностей теплових та гідроелектростанцій після масованих обстрілів.
- Мережеві обмеження: навіть за наявності профіциту генерації в західних областях руйнування магістральних підстанцій унеможливлює передачу струму на схід і центр.
- Падіння промислового споживання: зупинка металургійних, хімічних та аграрних підприємств через ракетні удари й блокування морського експорту.
Зменшення обсягів транспортування електроенергії магістральними та розподільчими мережами автоматично підвищує питомі витрати на її доставку. Це змушує регулятора підвищувати тарифи для операторів систем розподілу та НЕК «Укренерго», що створює додатковий фінансовий тиск на працюючий бізнес.
Дефіцит електроенергії в регіонах та міфи про підземні СЕС
Точного сценарію проходження зими передбачити неможливо, проте регіональна дифференціація ризиків уже зрозуміла:
- Західні області: мають суттєвий запас міцності завдяки профіциту генерації, розвиненим міжобласним перетокам і кращому стану обласних мереж.
- Прифронтові та прикордонні території: Сумщина (де лінія боїв проходить безпосередньо по крайньому сході області), Чернігівщина, Харківщина, Херсонщина та Миколаївщина перебувають під постійним вогневим тиском.
- Великі агломерації (Київ, Харків, Одеса): у Києві майже всі власні великі генеруючі об'єкти зупинені, хоча споживання залишається одним із найвищих у країні.
Популярні заклики заховати енергетику під землю є інженерно й економічно нереалістичними. Магістральна підстанція охоплює від 20 до 50 гектарів із високою щільністю обладнання. Побудувати її під землею неможливо через фізичні обмеження передачі високої напруги та астрономічну вартість підземних кабелів. Електростанції перенести під землю фізично неможливо.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Головними чинниками стійкості залишаються фізичні захисні шелтери для автотрансформаторів (будівництво яких проводили «Укренерго» та Агентство з відновлення) та фактор воєнного стримування — загроза дзеркальних ударів по інфраструктурі росії, де зимові морози суворіші.
Борги «Укренерго» на 45,5 млрд грн: реструктуризація та тариф
У системі корпоративного управління НЕК «Укренерго» операційною діяльністю керує менеджмент, Міністерство енергетики визначає стратегічні цілі, а наглядова рада здійснює контроль і слугує демпфером від политичного тиску. Ключові KPI менеджменту під час війни — надійність постачання, швидкість ремонтів, наявність аварійного запасу та розбудова розподіленої генерації.
Головна фінансова проблема галузі — заборгованість на балансуючому ринку. Учасники ринку боргують «Укренерго» понад 45,5 млрд грн (близько 80% — безнадійні борги банкрутів і об'єктів на окупованих територіях). У свою чергу, «Укренерго» має заборгованість перед генерацією на суму понад 32 млрд грн.
Для зупинки зростання боргів запроваджено антикризові заходи:
-
1
Переведення проблемних споживачів на спецрахунки з розщепленням коштів (50% — підприємству, 50% — на оплату струму).
-
2
Спрямування 5% доходів підприємств теплокомуненерго на погашення боргів за балансуючу електроенергію.
-
3
Завершення реструктуризації «зелених» облігацій у першій половині жовтня, що дозволяє «Укренерго» вийти з технічного дефолту й залучати нові пільгові кредити та гранти (портфель допомоги від початку війни сягнув 2 млрд євро, з яких 500 млн євро — гранти).
Структура тарифу «Укренерго» на передачу свідчить про його специфіку: 40% становить спецзбір на підтримку ВДЕ («зелений» тариф), 10–12% — купівля технологічних втрат у мережах, до 7% — внески на утримання регулятора. Лише близько 41% спрямовується безпосередньо на обслуговування мереж. Офіційна інвестиційна програма в тарифі на 2026 рік становить 2,6 млрд грн (без ПДВ), тоді як лише річний бюджет будівництва захисних споруд сягає 8–10 млрд грн і фінансується виключно за рахунок міжнародних запозичень.
Імпорт електроенергії з Європи: інтеграція з ENTSO-E та ринки
Екстрена синхронізація з енергомережею Західної Європи в березні 2022 року та повноправний вступ до ENTSO-E у 2023 році дали системі необхідну гнучкість. Доступна квота міждержавних перетоків зросла з початкових 400 МВт до понад 2,2 ГВт.
Для повноцінного запуску об'єднання ринків (Market Coupling) необхідно виконати такі умови:
- Побудувати нові міжсистемні лінії (інтерконектори) та збільшити їхню пропускну спроможність;
- Гармонізувати законодавство й імплементувати європейський регламент REMIT для запобігання маніпуляціям;
- Прибрати ПДВ з експортно-імпортних операцій, який спотворює вільне ціноутворення.
У майбутньому Україна зможе стати нетто-експортером завдяки атомній та відновлюваній енергетиці. Проте для цього доведеться долати європейський вуглецевий бар'єр (CBAM) та протекціонізм сусідніх країн, які захищають власні внутрішні ринки.
Акумулятори та сонячні панелі: арбітраж і технічна реальність
Децентралізація через розбудову газової та відновлюваної генерації підвищує живучість системи, але атомні блоки залишаються необхідною основою для втримання частоти в мережі. Сонячні електростанції не є панацеєю взимку: із 10 000 сонячних годин на рік період із листопада по першу половину березня характеризується хмарністю й мінімальною інсоляцією.
Паралельно формується сегмент систем накопичення енергії (ESS). Потенціал українського ринку акумуляторних батарей для роботи на ціновому арбітражі (заряд у години дешевої денної електрики, розряд у вечірній пік) оцінюється у 2 ГВт потужності та 8 ГВт·год ємності. Батареї не виробляють енергію, а лише переносять її в часі з втратою близько 10% на цикл. Після 2029 року, коли припиниться компенсація за обмеження видачі ВДЕ, накопичувачі стануть обов'язковим елементом для балансування графіків сонячних і вітрових станцій.
Зміна тактики ворога та відключення світла: стратегія стійкості
Агресор суттєво змінив тактику ударів: за даними керівництва «Укренерго», зокрема Віталія Зайченка, для ураження одного об'єкта зараз залучається в 3–5 разів більше засобів — замість 2–3 дронів прилітає кілька десятків.
Стратегічними пріоритетами підготовки до зимових викликів є:
-
1
Фізичний захист автотрансформаторів: термін виготовлення та логістики цього обладнання становить від 9 до 15 місяців.
-
2
Формування аварійного запасу: закупівля матеріалів для швидкого відновлення мереж після прильотів.
-
3
Розвиток інтерконекторів: будівництво нових ліній зв'язку з ЄС під час весняних та осінніх мінімумів навантаження.
Українська енергосистема входить у зимовий період за максимальної мобілізації ремонтних бригад і диспетчерського корпусу. Стійкість електропостачання забезпечується комплексом заходів: від інженерного захисту й допомоги міжнародних донорів до розширення імпорту з ЄС і розбудови децентралізованих потужностей.