Економіст Стенфорда Ерік Бріньолфссон: як ШІ змінить роботу

Штучний інтелект уже скорочує зайнятість у найбільш автоматизованих професіях, але головний економічний ефект технології ще попереду. Найближчі роки можуть принести стрибок продуктивності, доступніші послуги й нові бізнес-моделі — водночас мільйони звичних робочих місць можуть зникнути. Про те, хто опиниться під найбільшим ризиком і як підготуватися до змін, економіст Стенфордського університету Ерік Бріньолфссон розповів YouTube-каналу Silicon Valley Girl.

ШІ і ринок праці: зайнятість молоді вже скоротилася на 16%

Дослідження, яке Бріньолфссон називає «канарками у вугільній шахті», зафіксувало на 16% меншу зайнятість серед працівників віком до 25 років у професіях, найбільш відкритих до впливу AI.

Найпомітніші втрати припадають на програмування, кол-центри, окремі функції у продажах і маркетингу. У найбільш уразливих сферах скорочення вже вимірюється двозначними показниками й посилюється щомісяця.

Натомість у менш автоматизованих професіях, зокрема у домашньому догляді, зайнятість зростає. Кращі результати мають і працівники, які використовують ШІ для посилення власної роботи, а не для її повної автоматизації.

Найвразливішими економіст Стенфорда вважає:

Які професії змінить ШІ: автоматизуються завдання, а не вся робота

Кожна професія складається з набору функцій. За словами Еріка Бріньолфссона, немає жодної, де великі мовні моделі вже можуть виконати абсолютно все.

Радіологи мають близько 26 типів завдань. AI дедалі краще аналізує медичні зображення, але не замінює фізичні огляди, роботу з лабораторними даними, координацію лікування та взаємодію з іншими лікарями.

У програмуванні зміни відбуваються швидше. На курсі дослідника економіки ШІ у Стенфорді всі 20 студентських команд завершили навчання готовими програмними продуктами, хоча не всі учасники раніше вміли програмувати.

У кол-центрах мовні моделі кілька років тому лише підказували операторам відповіді. Тепер значну частину звернень самостійно обробляють AI-агенти, тому компаніям потрібно менше працівників.

Автоматизація роботи: коли ШІ скорочує вакансії, а коли створює їх

Наслідок підвищення продуктивності залежить від попиту. Якщо здешевлення послуги майже не збільшує її використання, компанія може виробляти той самий обсяг меншою командою. Якщо нижча ціна різко стимулює попит, ринок розширюється.

Так сталося з авіаперевезеннями: дешевші польоти не зменшили загальні витрати на них, а змусили людей літати частіше. Приблизно половина економіки належить до категорій, де падіння ціни скорочує сукупні витрати, а в іншій половині — збільшує їх.

Радіологія показує другий сценарій. Попри прогноз Джеффрі Гінтона у 2017 році про занепад професії, радіологів стало більше, а в галузі виник дефіцит. Якщо обстеження коштує $200 замість $2000, його замовляють частіше. ШІ здешевлює одну функцію, але збільшує попит на решту послуг.

Економіка ШІ: чому бізнес ще не отримав повної віддачі

Підписуйтеся на наші соцмережі

Можливості AI зростають значно швидше, ніж його вплив на продуктивність. Компанії часто використовують технологію для другорядних експериментів замість розв’язання ключових бізнес-завдань.

В одній із компаній переможцем AI-хакатону став сервіс для створення обідніх меню. Проєкт був цікавим, але не впливав на основну цінність бізнесу.

Подібний розрив виникав під час електрифікації. Американським фабрикам знадобилося близько 30 років від появи електродвигунів до відчутного зростання продуктивності.

Зі штучним інтелектом перехід, за оцінкою Бріньолфссона, триватиме приблизно три-п’ять років. Компаніям потрібно перебудувати процеси, перенавчити працівників і створити нові продукти та послуги.

До 2030 року професор Стенфордського університету очікує суттєвішого зростання продуктивності, ніж прогнозує американське Бюро трудової статистики. Це може збільшити добробут, полегшити бюджетні проблеми, розширити доступ до медицини та скоротити бідність.

AI-агенти і майбутнє роботи: людина керуватиме цифровою командою

Будь-який проєкт можна розділити на три етапи: визначення проблеми, виконання та оцінювання результату. AI-агенти найшвидше забирають середню частину.

Працівник майбутнього формулюватиме завдання, керуватиме кількома агентами, перевірятиме їхні відповіді та коригуватиме процес. Моделі все ще галюцинують, помиляються або буквально виконують формально правильний, але невдало поставлений запит.

Найціннішими навичками, за оцінкою Еріка Бріньолфссона, стануть:

Професії майбутнього: чому не можна відмовлятися від початківців

Скорочення стартових посад створює проблему: звідки з’являться старші спеціалісти, якщо ніхто не пройде початковий етап кар’єри. Корпоративна піраміда ризикує перетворитися на ромб із вузькою основою.

Infosys, за словами економіста Стенфорда, продовжує наймати стільки ж молодих працівників, але замість рутинних операцій навчає їх розуміти весь проєкт, управляти процесами й використовувати AI.

Компанії, які сьогодні заощадять на молодших кадрах, через кілька років можуть залишитися без підготовлених керівників і старших експертів. Бріньолфссон також вважає підготовку нових фахівців суспільною проблемою, яка потребує інвестицій в освіту та перенавчання.

Людські переваги в економіці штучного інтелекту

Коли інтелект стає доступним як сервіс, цінність зміщується до чотирьох напрямів.

Перший — ініціативність. Ерік Бріньолфссон пропонує сприймати AI не лише як artificial intelligence, а як amplifying intention — посилення наміру. Технологія збільшує можливості людини, але не створює мету замість неї.

Другий — людський зв’язок, довіра й автентичність. Після перемоги комп’ютерів у шахах люди не перестали грати між собою, адже взаємодія з реальною людиною має окрему цінність.

Третій — фізична праця сантехніків, теслярів та інших майстрів, хоча розвиток робототехніки поступово скорочуватиме цю перевагу.

Четвертий — професії, яких ще не існує. Як двісті років тому неможливо було передбачити подкастерів або розробників застосунків, так само нові AI-ринки виникатимуть через підприємницькі експерименти.

Як бізнесу впроваджувати ШІ без марних експериментів

Компаніям варто починати не з вибору найпотужнішої моделі, а з пошуку процесів, які забирають час, підвищують витрати або впливають на продажі.

AI-рішення потрібно перевіряти на конкретному бізнес-показнику, а успішні сценарії — перетворювати на стандартні робочі інструменти. Просте створення демонстраційних проєктів не дасть відчутної економічної віддачі, якщо вони не розв’язують важливих проблем компанії.

Працівникам варто практикувати постановку задач, перевірку результатів і управління агентами. Один зі способів почати — попросити чатбот провести інтерв’ю про роботу, типові труднощі та цілі, а потім запропонувати конкретні сценарії застосування ШІ.

Освіта також має відходити від покрокових «рецептів». Ціннішими ставатимуть програми, де студент сам формулює проблему й оцінює відповідь. Водночас філософія, історія, музика та мистецтво можуть посилити свою роль, оскільки розвивають смак, етичне судження і здатність визначати цінність результату.

Ризики ШІ: хто отримає створене технологією багатство

Зростання продуктивності не гарантує спільного добробуту. Якщо AI та капітал концентруватимуться у кількох корпораціях або державних структурах, економічна влада перетвориться на політичну.

Дослідник економіки ШІ закликає розширювати участь людей у створенні нових продуктів і послуг. За негативного сценарію можуть знадобитися універсальний базовий дохід, прогресивні податки або податки на багатство.

Інакше суспільство ризикує повторити помилку глобалізації: економіка зросла, але працівники, які програли від змін, не отримали достатнього перенавчання й компенсацій. Масштаб AI-трансформації, на думку Бріньолфссона, може бути удесятеро більшим.

Традиційний ВВП також дедалі гірше показує реальну користь безплатних цифрових сервісів. Запропонований економістом показник GDP-B оцінює, скільки людині потрібно заплатити, щоб вона відмовилася від Wikipedia, пошуку, електронної пошти або чатботів.

За словами Еріка Бріньолфссона, безплатні цифрові продукти створюють трильйони доларів неврахованої цінності, а користь від чатботів лише за дев’ять місяців зросла приблизно на 70%.

Економіст Стенфорда Ерік Бріньолфссон про наступні 10 років

Штучний інтелект може зробити наступне десятиліття найкращим періодом в історії: прискорити створення багатства, покращити медицину, збільшити тривалість життя та здешевити базові послуги.

Водночас ті самі системи здатні посилити нерівність, маніпулювання людьми, автономну зброю, біологічні загрози й концентрацію влади. За словами економіста Стенфорда, обидва сценарії можливі, але жоден із них не є неминучим.

Переможців економіки ШІ визначатиме не здатність швидше виконувати інструкції, а вміння бачити проблему, ставити правильні запитання, перевіряти відповіді та створювати нову цінність. AI не скасовує роль людини — він робить наслідки її рішень значно масштабнішими.