Як повідомляють у спецпроєкті «Критична інфраструктура під прицілом: як Україна вибудовує кіберстійкість і чого світ може в нас повчитись» від Hromadske, Україна сьогодні стала одним із головних полігонів кіберстійкості у світі. З цим не можемо не погодитись і наведемо деякі цікаві та актуальні дані зі спецпроєкту, щоб підсвітити проблематику.

Отже, повномасштабна війна перетворила наш цифровий простір на поле постійного протистояння — і водночас на лабораторію, де створюються нові стандарти захисту критичної інфраструктури.

Цифри, що говорять самі за себе

За даними Держспецзв’язку та CERT-UA, лише за чотири роки — з 2021 по 2025 — кількість кіберінцидентів зросла більш ніж утричі:

Найбільш атаковані — держоргани, місцева влада, енергетика й медицина. 80% усіх атак у 2025 році спрямовано саме туди.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Типові загрози — шкідливе ПЗ (2 636 випадків) і збір інформації (1 498 інцидентів) — ознака того, що ворог прагне тривалого контролю, а не миттєвих збоїв.

Українська модель кіберстійкості

Країна зробила стратегічний поворот — від «тотального захисту» до швидкого відновлення після атак.

У фізичному просторі стійкість забезпечують три підсистеми: інженерне укріплення об’єктів, РЕБ і вогневе ураження. Саме ця синергія пояснює, чому у 2024–2025 роках масштабних блекаутів уже не було, на відміну від зими 2022-го.

Партнерство і міжнародне визнання

Україна не лише отримує допомогу від США, Британії, Німеччини та ЄС, а й ділиться власними практиками.

Українські фахівці консультують Данію щодо протидії БпЛА, а в межах спільного проєкту з Естонією (Cyber Readiness for Critical Infrastructure)

Естонія ж, після атак 2007 року, побудувала модель державно-приватного партнерства, де до кібероборони залучені волонтери з приватного сектору, а Фінляндія зробила ставку на комплексну безпеку, де кожен громадянин — частина національного захисту.

Джерело: Спецпроєкт Hromadske — «Критична інфраструктура під прицілом: як Україна вибудовує кіберстійкість і чого світ може в нас повчитись»