Олександр Закусило: як «Трембіта 2.0», Дія.Engine та еАкциз перебудовують державу

9 хвилин читання

Дія.Engine, «Трембіта 2.0» та еАкциз змінюють підходи держави до роботи з даними, цифрових послуг і контролю за обігом підакцизних товарів. Мінцифри розвиває low-code платформу для створення державних реєстрів, про що ми розповідали на нашому сайті, готує оновлення інфраструктури обміну даними та впроваджує цифрові інструменти для відстеження алкоголю й тютюну.

Як захищають державні системи під час війни, навіщо Україні «Трембіта 2.0» та яку роль цифровізація відіграє у боротьбі з корупцією – про це SPEKA поговорила із заступником міністра цифрової трансформації Олександром Закусилом.

Олександр Закусило
заступник міністра цифрової трансформації

"Трембіту" не завалять 

Читайте також: Система «Трембіта» автоматично обмінює даними між державними реєстрами та інформаційними системами. За час її роботи українці заощадили близько 3 млрд годин і 114 млрд грн, повідомляє «Дія».

Як сьогодні захищаються державні ресурси від кібератак та фізичного знищення? Цифрова інфраструктура є однією з основних цілей ворога… 

Прокоментую в своїй частині: ми все фізично намагаємося резервувати, як і майданчики обробки даних, так і бекапи робимо. А по кіберзахисту взагалі ціла сфера: ми залучаємо як і Держспецзв’язок, так і співпрацюємо з нашими силовими структурами.

Створені центри, які відслідковують ті чи інші інциденти по кібербезпеці. Скажімо, до державних реєстрів і систем, навіть співробітники наших служб отримують доступ по певній процедурі. Бо це ж особливо стосується чутливих даних, персональних даних, це ціла низка заходів щодо їх захисту, і такий зовнішній несанкціонований доступ навіть з безпекової точки зору не допускається. Стоять запобіжники. 

Тому якщо підсумувати: ми розуміємо загрози, вживаємо заходи, як технічні, так і не технічні для забезпечення стійкості роботи державних систем. По кібербезпеці активно співпрацюємо з тими, хто може нам допомогти. 

А резервуєте де?  

Ми резервуємо в різних місцях, про які я не можу сказати. В Україні і не тільки. 

«Трембіта» — це фундамент нашої цифрової держави.  Через систему проходять мільярди транзакцій. Ворог постійно намагається його знищити. Чи були за час повномасштабної війни критичні моменти, коли система опинялася під реальною загрозою? Як «Трембіта» еволюціонувала під кулями, і які уроки її стійкості ми можемо експортувати світу?

Система Трембіта достатньо стійка. Навіть, якщо виключаються всі копії ядер, вона ще 72 години буде забезпечувати роботу. Система «Трембіта» децентралізована, її ядро відповідає лише за комутацію між шлюзами безпечного обміну даними між учасниками системи. А безпосередня передача йде по захищеному каналу між ними, тому саме через ядро системи трафік не йде.

Ми максимально захищені і приховані від таких рівнів загроз. Плюс розміщуємося в надійних дата-центрах, які в тому числі мають захист від DDoS-атак.

Чим система «Трембіта» може поділитися з європейцями або з глобальним світом?

Підписуйтеся на наші соцмережі

У межах євроінтеграції ми створюємо умови для подальшого підключення України до Єдиного цифрового шлюзу та європейської системи «Once-Only Technical System» (OOTS). Головний принцип OOTS — людина надає інформацію державі лише один раз, а далі відомства країн ЄС обмінюються необхідними даними між собою, а Єдиний цифровий шлюз виступає єдиною цифровою точкою доступу до послуг і процедур.

Важливим етапом на цьому шляху стало створення ізольованого тестового середовища OOTS для країн-кандидатів. Мінцифра разом із командою європейського проєкту DT4UA, що впроваджує Академія електронного управління, об'єднали зусилля для підключення до цього середовища та організації тестової взаємодії. Вже цієї осені ми плануємо провести перші тестові обміни даними з командами Фінляндії та Естонії.

Можливість проводити такі тестування з державами-членами ЄС стала доступною завдяки високому розвитку нашої цифрової інфраструктури, зокрема, системи «Трембіта», яка вже понад 5 років забезпечує безпечний обмін даними між українськими реєстрами. Сьогодні ми готуємося до переходу на «Трембіту 2.0».

Коли ви очікуєте перехід на «Трембіта 2.0»? 

У нас є протестований реліз. Перехід буде поетапний через специфіку роботи системи і велику кількість учасників, сервісів та взаємодій. Аби не було перебоїв в роботі державних сервісів. Я б орієнтувався на початок наступного року на такий перехід. Зараз готуємося до сертифікації з безпеки і після отримання необхідних експертних висновків розпочнемо поетапну міграцію. 

Яка ключова ціль переходу?

Збільшимо  швидкодію. Плюс вона підтримуватиме алгоритми європейської криптографії. Ще буде режим multi-tenancy за якого один екземпляр застосунку та його спільна інфраструктура одночасно обслуговують багато різних клієнтів, дані та налаштування кожного клієнта суворо ізольовані один від одного.

Агенти змін та Адресний реєстр 

Ідеальний Адресний реєстр — це порятунок для логістики, бізнесу та прозорості, але жах для корупційних схем. Наскільки сильно зараз відрізняється реальний стан адрес у регіонах від того, що є на папері?

Адресний реєстр – єдине джерело верифікованих адресних даних. Він дозволить ліквідувати хаос у державних реєстрах, коли одна вулиця має різні назви, а ще забезпечить коректний обмін даними та точну геолокацію об'єктів нерухомості.

Наша політика: відкритість – одна із самих першочергових цінностей, яка, до речі, дозволяє будувати прозоре суспільство. Зараз у цієї тези є багато викликів у зв'язку із війною, тому що частина інформації, особливо адресна, достатньо чутлива. 

Але якщо говорити, чим відрізняються дані в адресному реєстрі від реальності, це дуже залежить від того, як ми бачимо і формуємо цю реальність. Проєкт вже на фінальній стадії. 97% громад завершили опрацювання вулиць, 75% адрес опрацьовано. 

Ви координуєте цифрових заступників (CDTO) в ОВА та міністерствах. Фактично, це ваші «агенти змін». Проте вони неминуче стикаються з опором старої системи та класичних чиновників… 

Ми були одними з перших держав, у яких такі посади почали запроваджуватися. На мою думку, це дуже своєчасно, тому що якраз потрапили в етап стрімкої цифровізації, це був початок 2020 року. 

І якраз для того, щоб мати можливість впливати і роз'яснювати нову парадигму, були потрібні люди, які мали експертизу, натхнення. Кожен процес, який ми хочемо змінити, в тому числі в рамках цифровізації, він потребує підтримки, аналізу, пропозиції кращих практик. 

Для цифровізації велику роль відіграє обмін досвідом, міжсекторальна взаємодія, загалом підтримка спільноти CDTO та цифрових лідерів. 

Наприклад, для напрямку регіональної цифровізації у нас є сайт «Дія: цифрова громада» для цифрових лідерів на місцях, це ком'юніті також постійно зростає та розвивається.

Ми постійно організовуємо та підтримуємо регіональні та всеукраїнські форуми, мета яких, в першу чергу окреслити напрям в якому ми всі рухаємось, а також ділитись та переймати кращий досвід колег, впроваджуючи ефективні рішення, які вже працюють в інших громадах чи областях.

Ринок алкоголю та тютюну "на гачку"

еАкциз покликаний вбити мільярдний тіньовий ринок алкоголю та тютюну. Коли держава перекриває такі потоки, сірий бізнес завжди шукає лазівки. Які потенційні схеми обходу еАкцизу ви вже прогнозуєте, і як код Мінцифри збирається їх блокувати? 

Електронна система обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів може вплинути тільки на частину тіньового ринку – на реалізацію продукції із підробленими акцизними марками. Розкажу детальніше про еАкциз, щоб було простіше відповісти на це запитання.

Великих виробників та імпортерів тютюну взагалі чотири, алкоголю – трохи більше. Є ще ціла історія крафтових вин, але якщо ми говоримо про великий обсяг, то це 20 великих компаній, решта – ритейл. 

Ми очікуємо в системі 58 тисяч користувачів. Сам еАкциз створений, щоби відслідковувати ланцюжки постачання товару. І це максимально буде прозоро, тому що є імпортер-виробник, є рух між складами, є кінцева точка реалізації і продаж. Це те, що можна перевірити в системі. Тобто після запровадження еАкцизу кожний окремий елемент продукції, пляшка алкогольного напою або пачка сигарет, мають бути в цій системі і мати унікальний номер.

Якщо зараз на кожну одиницю продукції – партії алкоголю або тютюну наносяться марки, які видала держава і цим підтверджується легальність товару, то в системі еАкциз це замінюється на марочку з QR-кодом, який вже може наносити сам виробник.

Він про цю марку звітує в центральну систему. Контролюючі служби зможуть бачити весь ланцюг. І якщо поведінка поставки здається підозрілою, скажімо, зменшиться різко кількість, то треба податкову питати, що вони будуть робити. 

Ми даємо дані, робимо систему. А формування політики – це прерогатива Мінфіну, реалізація політики – це ДПС, митниця. Тобто вони наші контрагенти, для яких ми фактично цю систему робимо, щоб вони могли свої функції через неї виконувати.

Але ми активно запрошуємо малий та середній бізнеси, зокрема, виробників та ритейлерів підакцизної продукції долучатися до еАкцизу. Для цього ми запустили Sandbox, де економічні оператори можуть перевіряти інтеграцію власних облікових систем, тестувати робочі процеси та завчасно усувати технічні помилки до офіційного старту еАкцизу.

А для громадянина еАкциз щось дасть? 

Це можливість розвитку культури свідомого споживання. Кожен громадянин зможе перевірити, чи купує він ліцензійний товар. Тобто зможе побачити  елементарні порушення, чи сфальсифікована продукція і не купувати такий товар.