Дія.Engine йде в хмари: дата-центри отримають платформу безкоштовно. Інтерв'ю з Олександром Закусилом
Дія.Engine позиціонується як low-code платформа – революція для створення реєстрів. Проте в ІТ-спільноті досі існує стереотип, що держпроєкти – це застарілий код, бюрократія та низькі зарплати. З якими головними технічними та ментальними викликами стикаєтеся Міністерство цифрової трансформації, коли «пересаджуєте» державу на low-code? Що є найбільшим болем розробника Дія.Engine сьогодні?
Про це SPEKA розказав заступник міністра цифрової трансформації Олександр Закусило.
Про виклики та перепони
Пане Олександре, давайте з головного: розкажіть про нові виклики?
Дія.Engine пройшла стадію певну становлення. Це вже не стартап, а цілий інтерпрайз продукт: від ідеї до застосування проєкту вже минуло п'ять років. Ми зробили декілька оновлень під час існування цього продукту за результатами саме роботи з реєстрами.
Частину реєстрів переводили: ті, що були інформаційно-комунікаційними системами, але мали складне управління з точки зору держави. Наприклад, не був переданий програмний код або необхідно було платити щорічні роялті чи роялті від операцій в цих реєстрах.
А які складнощі виникали?
У будь-якій державній історії сама розробка коду – це 20%. Є велика складова нормативки, значна складова реінжинірингу, впровадження, навчання, тощо.
Коли ми говоримо про цифровий перехід, то зазвичай це питання зміни і перегляду нормативки. Тобто всі ж системи державні, працюють так, як написано в документах. А документи написані людьми, які уявляли бізнес-процеси в той момент, коли писалися акти. Це могло бути і 15 років тому.
Перехід на цифрові технології – це не тільки перехід носія, на якому все відбувається, це і можливість розглянути та реалізувати ті процеси, які по-старому просто було технічно неможливо зробити.
Підписуйтеся на наші соцмережі
А було таке, що ваше бачення розходилося із баченням замовника?
На жаль, так. Нам з одного боку довелося переконувати замовника, що так, як ми пропонуємо, краще, з іншого боку, – нам довелося переглянути своє бачення, бо, напевно, ми занадто ідеалізовано подивилися на цифровий світ, і що є процеси, які не можуть перебудовуватися так швидко…
Наприклад?
Ой, це вже так складно зараз сказати! Ми дуже не любимо таблички. Якщо потрібно було щось кудись внести в табличку, у нас це викликало на той момент щире здивування і питання: «І як же ми тепер будемо це робити?». Ми, звичайно, реалізували і це, але на той момент воно ускладнювало процес.
Скільки реєстрів створено на Дія.Engine?
Якщо рахувати реєстрами, – більше 60, просто вони реалізовані десь в 45 інформаційно-комунікаційних системах. Це питання регуляції, одна система може декілька реєстрів мати.
Яке складне системне завдання зараз стоїть перед вами без очевидного рішення?
Я зараз скажу, можливо, більше про філософію цифровізації. Мені до кінця не зрозуміло, яка буде наша політика щодо подальшого опрацювання всіх даних? Чи маємо ми їх залишати в материнських системах? Чи маємо запустити якусь систему ще?! Тобто я за цим дуже активно спостерігаю і там, де потрібно, долучаюсь.
Для мене дуже цікаво, як ми маємо забезпечити подальше стале зберігання цих даних? Як ми будемо з цією інформацією працювати через 10-15 років – питання. Зараз велику частину паперових артефактів ми вже не випускаємо – переходимо на електронні документи. Електронні документи підписуються кепами. Ці кепи також мають певний термін дії. От нам важливо цей момент не упустити…
І ми маємо планувати свою діяльність і на майбутні роки, якщо ми вже на цей рівень технологій перейшли. Може бути варіант, що ми, скажемо: зберігайте ці дані в системах довічно. На технічному рівні це зараз забезпечується більш дешевими засобами зберігання. Як ми хочемо це зробити світоглядно – для мене зараз неочевидно…
Хмари та кіберзахист
Валерія Коваль, перша заступниця міністра Мінцифри, повідомила нещодавно, що у 2027 році на базі Дія.Engine власні платформи розгорнуть 3 ЦОВВ...
У нас є такий запит. Зараз Дія.Engine розгорнута в ДП УСС. Це основний оператор платформи. Також інші центральні органи виконавчої влади можуть її взяти і розгорнути. Це доцільно робити, якщо є пул систем, тому що Дія.Engine достатньо велика, складна для адміністрування, включає в себе ряд модулів забезпечення, які дають можливість в ній зберігати кількість реєстрів.
Враховуючи, що рішення платформи може бути як Saas-рішенням для введення реєстрів, тому ми хочемо залучити надавачів хмарних послуг, дата-центри, щоб вони також могли взяти цю платформу і надавати це як сервіс державним ЦОВВ.
І як це буде працювати?
Ми передаємо по договору безоплатно надавачу хмарних послуг платформу. І він бере на себе фактично всі витрати щодо розміщення службових частин платформи. А клієнт у вигляді центрального органу виконавчої влади або державного органу розміщує там свій реєстр і, відповідно, оплачує послуги саме дата-центра за ті ресурси.
Це як звичайний хостинг. Ми знаємо, що дата-центрам це цікаво.
В умовах таких кризових явищ, чим більше буде можливість розміщувати і маневрувати ресурсом, тим стійкіше ми будемо. Ринок завжди підвищує якість послуг, щоб можна було конкурувати. Бо зараз фактично це закупівля у одного замовника. У нас немає претензій щодо його роботи, але краще, щоб був вибір.
А хмарні провайдери тільки українські?
Всі, хто включений до переліку надавачів хмарних послуг. За моєю інформацію, на даний час туди точно включилися наші топ-надавачі. Мені здається, що представників гіперскелерів також розглядали. Чи вони включилися – можна перевірити, це відкритий список на сайті Держспецзв’язку.
А які зараз реєстри створюються?
Цей процес достатньо децентралізований. Тобто роль Мінцифри була не зробити середовище, а зробити умови, створити правила, регуляцію і дати під це рішення. Умовно кажучи, зараз будь-який ЦОВВ може вийти на Prozorro і написати: “я хочу інформаційну систему “або “реєстр за допомогою технології Дія.Engine, в мене є ТВ і такий-то бюджет”.
Над новими реєстрами працюємо зараз із МОЗом, ДСНС, Play City. Більш детально можемо говорити лише після офіційного запуску.