Новий очільник Мінцифри — про AI-державу, 20 нових послуг і майбутнє «Дії»

6 хвилин читання

Україна не змінює цифровий курс, а переходить на новий рівень — від Digital State до агентивної держави з фокусом на технологічну економіку, стійкий зв’язок і DefenseTech.

Про це в ексклюзивному інтерв’ю SPEKA розповів Олександр Борняков, т. в. о. міністра цифрової трансформації України.

Топ-30 економік світу замість «точкових реформ»

Читайте також: Для компаній цифрової сфери статус «важливої для галузі» стає першим фільтром перед можливим бронюванням працівників. Мінцифри оновило критерії для IT, телекому, хмарних сервісів, дата-центрів, цифрової інфраструктури та інноваційних підприємств, повідомляє SUD.UA.

За словами Борнякова, стратегія Мінцифри формувалася спільно з Михайлом Федоровим ще з 2019 року (попередній очільник відомства, який зараз обіймає посаду міністра оборони України. — Автор) й не передбачає різких кадрових чи структурних змін.

Ключова ціль — вивести Україну у топ-30 країн за ВВП завдяки розвитку інвестиційного та технологічного бізнесу.

Сьогодні Україна приблизно на 116-му місці. Польща вже у топ-50, і ми маємо всі шанси її наздогнати.
Олександр Борняков

Оновлена візія вже затверджена, і держава планує її послідовно реалізовувати без «перезавантажень заради перезавантажень».

Пріоритет №1: AI-держава: що таке Agentic State

Першим стратегічним пріоритетом Борняков називає Agentic State (держава, яка передбачає потреби громадян та пропонує рішення за одним запитом) — наступний етап після Digital State.

Суть концепції:

     державні послуги надаються AI-агентами;

     користувач не заповнює складні форми;

     достатньо голосового запиту;

     система сама підказує, які дії потрібні, та надає готові послуги.

Людині не потрібно розбиратися у державній машині — вона просто формулює запит й отримує результат.

Цей підхід буде інтегрований у «Дію», яка залишається базовою платформою цифрової держави.

Борняков наголошує: така модель можлива лише у країнах із високим рівнем цифрової грамотності — і Україна вже входить до цього обмеженого кола.

Пріоритет №2: цифрова економіка та експорт технологій

Другий фокус — розвиток цифрової економіки, а не лише держпослуг.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Серед напрямів:

     масштабування «Дія.City»;

     підтримка технологічних індустрій з експортним потенціалом;

     створення робочих місць для інженерів;

     умови, щоб компанії реєструвалися та зростали в Україні, а не за кордоном.

«Наше завдання — щоб українські продукти продавалися глобально, а компанії залишали податки тут».

Пріоритет №3: стійкий зв’язок навіть під час блекаутів

Третій стратегічний напрям — зв’язок як елемент критичної інфраструктури.

Йдеться про:

     якісний мобільний і фіксований зв’язок;

     backbone-канали;

     запуск пілоту 5G в Україні (вже доступний у Львові та Бородянці);

     роботу мереж навіть за повної відсутності електроенергії.

Світло може зникати, але зв’язок — ні. Оператори підготували мережі: 92% станцій тримають заряд до 8 годин, понад 30% мають генератори. Телекомівці постійно працюють над тим, щоб українці залишалися на зв’язку.
Олександр Борняков 

DefenceTech і Brave1: автономні дрони та «дистанційна війна»

Як зауважив Борняков, Мінцифри продовжить розвивати defense tech кластер Brave1.

Серед найперспективніших напрямів — AI-технології для автономного бою:

— дистанційно керована техніка;

— виявлення та ураження ворожих цілей завдяки комп’ютерному зору як на землі, так і в повітрі;

— координація наземних і повітряних засобів через AI;

— один оператор керує кількома платформами одночасно (у перспективі).

Мета — зменшити кількість людей, які безпосередньо залучені до бою, і підвищити безпеку військових.

Частина таких рішень уже тестується.

Нові сервіси у «Дії»: AI-асистент і до 20 послуг за пів року

Серед найближчих релізів у «Дії»:

     цифровізація процедур отримання статусів для військовослужбовців (статус особи з інвалідністю внаслідок війни), членів їхніх сімей (статус члена сім’ї загиблого) і допомоги для них;

     мінімізація бюрократії для військовослужбовців та їхніх родин;

     запуск AI-асистента («Дія.AI»);

     пакет з до 20 нових послуг, серед яких навіть оформлення розлучення.

Перші 5–6 сервісів можуть з’явитися вже найближчим часом, а повний пакет — протягом першого півріччя.

Крипторинок: закон готовий на 90%, але все залежить від парламенту

Мінцифри підтримує якнайшвидший запуск легального крипторинку.

Законопроєкт базується на європейському регулюванні MiCA (регламент Markets in Crypto-Assets).

Позиція Мінцифри:

     Україна втратила час ще з 2020 року;

     регулювання має бути ліберальним на старті;

     частину норм доцільно відтермінувати, щоб ринок запрацював.

Закон технічно готовий більш ніж на 90%. Далі все залежить від голосування у Раді.

Якщо парламент ухвалить його в першій половині року, є шанс запустити ринок до кінця року. Якщо ні — процес затягнеться через складну регуляторну підготовку.

Щоб запустити цей ринок, маємо деякі положення європейського регламенту MiCA відтермінувати. Якщо депутати встигнуть проголосувати закон у першій половині року, то усі підзаконні акти можуть встигнути ухвалити до кінця року і запустити ринок. Якщо закон ухвалять восени, то цього року очікувати його не варто.
очільник Мінцифри