Новий очільник Мінцифри — про AI-державу, 20 нових послуг і майбутнє «Дії»

6 хвилин читання

Україна не змінює цифровий курс, а переходить на новий рівень — від Digital State до агентивної держави з фокусом на технологічну економіку, стійкий зв’язок і DefenseTech.

Про це в ексклюзивному інтерв’ю SPEKA розповів Олександр Борняков, т. в. о. міністра цифрової трансформації України.

Топ-30 економік світу замість «точкових реформ»

Читайте також: Міністерство цифрової трансформації готує новий інструмент для підтримки технологічного бізнесу. Проєкт під назвою Diia.City Invest має максимально спростити залучення капіталу. Про запуск ініціативи розповіла міністерка Оксана Ферчук під час форуму Global Tech Kharkiv.

За словами Борнякова, стратегія Мінцифри формувалася спільно з Михайлом Федоровим ще з 2019 року (попередній очільник відомства, який зараз обіймає посаду міністра оборони України. — Автор) й не передбачає різких кадрових чи структурних змін.

Ключова ціль — вивести Україну у топ-30 країн за ВВП завдяки розвитку інвестиційного та технологічного бізнесу.

Сьогодні Україна приблизно на 116-му місці. Польща вже у топ-50, і ми маємо всі шанси її наздогнати.
Олександр Борняков

Оновлена візія вже затверджена, і держава планує її послідовно реалізовувати без «перезавантажень заради перезавантажень».

Пріоритет №1: AI-держава: що таке Agentic State

Першим стратегічним пріоритетом Борняков називає Agentic State (держава, яка передбачає потреби громадян та пропонує рішення за одним запитом) — наступний етап після Digital State.

Суть концепції:

     державні послуги надаються AI-агентами;

     користувач не заповнює складні форми;

     достатньо голосового запиту;

     система сама підказує, які дії потрібні, та надає готові послуги.

Людині не потрібно розбиратися у державній машині — вона просто формулює запит й отримує результат.

Цей підхід буде інтегрований у «Дію», яка залишається базовою платформою цифрової держави.

Борняков наголошує: така модель можлива лише у країнах із високим рівнем цифрової грамотності — і Україна вже входить до цього обмеженого кола.

Пріоритет №2: цифрова економіка та експорт технологій

Другий фокус — розвиток цифрової економіки, а не лише держпослуг.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Серед напрямів:

     масштабування «Дія.City»;

     підтримка технологічних індустрій з експортним потенціалом;

     створення робочих місць для інженерів;

     умови, щоб компанії реєструвалися та зростали в Україні, а не за кордоном.

«Наше завдання — щоб українські продукти продавалися глобально, а компанії залишали податки тут».

Пріоритет №3: стійкий зв’язок навіть під час блекаутів

Третій стратегічний напрям — зв’язок як елемент критичної інфраструктури.

Йдеться про:

     якісний мобільний і фіксований зв’язок;

     backbone-канали;

     запуск пілоту 5G в Україні (вже доступний у Львові та Бородянці);

     роботу мереж навіть за повної відсутності електроенергії.

Світло може зникати, але зв’язок — ні. Оператори підготували мережі: 92% станцій тримають заряд до 8 годин, понад 30% мають генератори. Телекомівці постійно працюють над тим, щоб українці залишалися на зв’язку.
Олександр Борняков 

DefenceTech і Brave1: автономні дрони та «дистанційна війна»

Як зауважив Борняков, Мінцифри продовжить розвивати defense tech кластер Brave1.

Серед найперспективніших напрямів — AI-технології для автономного бою:

— дистанційно керована техніка;

— виявлення та ураження ворожих цілей завдяки комп’ютерному зору як на землі, так і в повітрі;

— координація наземних і повітряних засобів через AI;

— один оператор керує кількома платформами одночасно (у перспективі).

Мета — зменшити кількість людей, які безпосередньо залучені до бою, і підвищити безпеку військових.

Частина таких рішень уже тестується.

Нові сервіси у «Дії»: AI-асистент і до 20 послуг за пів року

Серед найближчих релізів у «Дії»:

     цифровізація процедур отримання статусів для військовослужбовців (статус особи з інвалідністю внаслідок війни), членів їхніх сімей (статус члена сім’ї загиблого) і допомоги для них;

     мінімізація бюрократії для військовослужбовців та їхніх родин;

     запуск AI-асистента («Дія.AI»);

     пакет з до 20 нових послуг, серед яких навіть оформлення розлучення.

Перші 5–6 сервісів можуть з’явитися вже найближчим часом, а повний пакет — протягом першого півріччя.

Крипторинок: закон готовий на 90%, але все залежить від парламенту

Мінцифри підтримує якнайшвидший запуск легального крипторинку.

Законопроєкт базується на європейському регулюванні MiCA (регламент Markets in Crypto-Assets).

Позиція Мінцифри:

     Україна втратила час ще з 2020 року;

     регулювання має бути ліберальним на старті;

     частину норм доцільно відтермінувати, щоб ринок запрацював.

Закон технічно готовий більш ніж на 90%. Далі все залежить від голосування у Раді.

Якщо парламент ухвалить його в першій половині року, є шанс запустити ринок до кінця року. Якщо ні — процес затягнеться через складну регуляторну підготовку.

Щоб запустити цей ринок, маємо деякі положення європейського регламенту MiCA відтермінувати. Якщо депутати встигнуть проголосувати закон у першій половині року, то усі підзаконні акти можуть встигнути ухвалити до кінця року і запустити ринок. Якщо закон ухвалять восени, то цього року очікувати його не варто.
очільник Мінцифри